Подорож "Юрія" по Дністру

Уже третій місяць Дністром ходить корабель, аналогів якому немає ні в Україні, ні за кордоном. Його спроектували спеціально для цієї річки за авторською ідеєю львів’янина Юрія Шпіцера. В те, що це судно зможе курсувати доволі неглибокою водоймою, вірили не всі. Нині корабель подолав водою вже 200 кілометрів.

Не страшна мілина

Власник та автор корабля Юрій Шпіцер наголошує, що судно має на меті показати людям одне з чудес України - Дністровський каньйон, особливо там, де можна пройти лише на гумовому човні чи катамарані. Тому й спроектований він не таким, як теперішні кораблі чи яхти. Це запатентована модель. "Його основу зроблено у вигляді плота, адже судно працює не на швидкість, а на тихий хід. Він, як амфібія, проходить на найменшій глибині - 25 сантиметрів, хоча для кораблів такого класу потрібно хоча б метр. Корабель важить 12 тонн, низ залізний, надбудова - з надлегких матеріалів, щоб зберегти мінімальну осадку на воді. Пройшов регістр судноплавства України, який має дуже строгі правила до всього", - розповів капітан Валерій Герасим’як.

Навіть діти знають про те, що як корабель назвеш, так він і попливе. із сильним і красивим ім’ям "Юрій", думаю, йому забезпечене світле майбутнє. "Яхти переважно називають жіночими іменами, - каже капітан, - рідко коли чоловічими, як цей корабель "Юрій", але він на жінку й не дуже схожий".

Зовні "Юрій" дуже красивий, всередині - затишний. Адже сконструйований корабель, за словами його капітана, для щастя. і, звичайно, для відпочинку та комфортної подорожі водою будь-якої пори року та погоди. В каютах можуть розміститися 10 осіб. "Це одна хороша компанія, домашня атмосфера, а не тролейбус", - наголошує Юрій Шпіцер.

Повний вперед!

У Раковці на Городенківщині "Юрій" стоїть уже місяць, поки що курсує недалеко - Незвизько, Уніж. "Це місце ми облюбували і, мабуть, довго будемо на цьому маршруті, - зізнається капітан корабля. - Тут навколо каміння, пройти можуть лише туристичні плоти, а ми показуємо, що річковий флот усе-таки живе. Влітку ми це довели, пройшли по цих мілинах 100 кілометрів від Галича".

Зупинятися на цьому команда корабля не збирається, планує продовжити маршрут до Заліщиків на Тернопіллі, навіть до Бакоти, що в Хмельницькій області, та відроджувати судноплавство в Україні.

Про відхід корабля в плавання чи до причалу сповіщає морська ринда, або корабельний дзвін. Дзень-дзелень - всі на борту, капітан за штурвалом, повний вперед! Подорожувати на "Юрію" справді комфортно, з нього відкриваються дивовижні краєвиди, з берега таке неможливо побачити. Пейзажі, побачені з корабля, особливо коли у воді віддзеркалюються дерева і небо, важко передати будь-якими засобами - словами чи навіть фото-, відеокамерою, вони надзвичайні. Найкраще спостерігати за природою Дністра з верхньої палуби. Що зробила і я. Хоча тут можна різні особисті свята відзначати. Місця для найближчих вистачить.    

Валерій Герасим’як має морську практику, спеціалізується на вітрильному спорті та навіть брав участь у складі команди в чемпіонаті України з вітрильного спорту. Каже, що ходити по морю трохи простіше. "На Дністрі вода дуже "падає", - констатує капітан, - по півтора метра за добу, доводиться вночі не спати, вахту нести. Чуєш звуки, як корабель сідає, вже треба всі якорі відв’язувати - і помаленьку від берега, від берегаѕ На морі ми ходили і вночі, в Україні хід вночі по річках категорично заборонено. Чим річкове плавання відрізняється від морського? і там, і тут кров’ю-потом усе дається, і ночі не досипаєш, і прилив, і відплив, і ураган, постійно якісь події".

Забобони на борту

На борту, як і всюди, діють свої правила. Капітан каже, що тут можна все, адже цей корабель спеціально розрахований для відпочинку та цікавого дозвілля. Звичайно, це все має свої розумні межі, чи, точніше, культурні.

А ще існує чимало забобонів, з котрими, кажуть, жити веселіше. Пан Валерій розповів нам кілька найцікавіших. Коли виходиш в плавання, не можна одягати новий одяг. Абсолютне табу - говорити про погоду. На вітрильній яхті не можна шкрябати по парусу, щоб не викликати сильного урагану. "Але деколи буває, що на змаганнях нема вітру, то легенько шкрябають, і всі затихають, дивляться, що далі буде. Вітер з’являється", - каже яхтсмен.

Меню моряка

Команда "Юрія" - це троє осіб - капітан, матрос і, звичайно, кухар. Тут гостей корабля своїми смачними стравами пригощає Василь Гук зі Львова. Приїжджає сюди лише коли є пасажири. Він зізнався, що працює тут тільки два тижні, до того куховарив лише на суші, в ресторані. Каже, що готувати їжу на водоймі сподобалося. "Тут є дуже багато плюсів, переважно ти готуєш на мангалі, на природі, люди бачать це. Для мене це теж дуже класно, бо поєдную роботу і відпочинок".

Василь Гук наголошує, що на кораблі можна приготувати все, що забажаєш. Та, думаю, риба смакуватиме найкраще. Тому попросила кока розповісти кілька цікавих рецептів страв з риби.

- Розкажу, як приготувати судака на мангалі. Розрізаю рибу по хребту та витягую його. Філе закручую "вісімкою", начиняю отвори овочами та запікаю. Дуже смачно! Це треба бачити і скуштувати. Ще розкрию секрет приготування рибної юшки по-королівськи. Беру три види риби - форель, лосось і осетер, з них варю бульйон. Паралельно готую юшку з когута, з’єдную їх. Можна ще окремо відварити рака, все з’єднати в казанку, в якому й подають цю стравуѕ

Звичайно, що рецепт такої рибної юшки не кожному буде по кишені чи навіть до смаку. Тому пропоную простіший рецепт від Валерія Герасим’яка. Для цієї страви вам знадобиться риба, морква, корінь селери, цибуля, картоплина, лавровий листок. Для смаженої інші складники - олія, панірувальні сухарі, дрібка солі і, звичайно риба. "Капітан що захоче, те може й приготувати, - наголошує мій співрозмовник. - Моя улюблена морська страва - це макарони "по-флотськи". В холодильнику завжди має бути мойва - дуже корисна і смачна маленька рибка. Ще й готувати просто - під краном помив, в борошні обкачав і посмажив".

Плани на завтра

Уже в наступному туристичному сезоні власники корабля планують організувати в Раковці справжній порт. Навколо "Юрія" буде багато човнів, каже пан Валерій, каное, шхуни. Можливо, навіть збудують базу відпочинку. Словом, на досягнутому зупинятися вони не збираються.