Мисливець - передусім романтик

Василь Урбанович очолює Коломийську організацію УТМР уже чотири роки. 530 мисливців і рибалок об’єднані в чотирнадцять первинних осередків, з них цьогоріч новостворені два колективи - у Шепарівцях і Сопові. Загалом лави мисливців поповнили біля 25 осіб.

Коломийська спілка мисливців і рибалок не лише одна з найчисельніших в області, а ще й одна із найкращих - у липні нагороджена Почесною грамотою за підписом директора департаменту агропромислового розвитку ОДА. А сам Василь Урбанович отримав Почесну грамоту за підписом голови Всеукраїнської ради УТМР за багаторічну сумлінну працю, за значний внесок у розвиток охорони та відтворення тваринного світу та з нагоди 90-річчя УТМР.

- Пане Василю, розкажіть, будь ласка, про свою господарку, - прошу свого співрозмовника.

- В угіддях товариства, а це 35 тисяч гектарів по межі району, маємо 140 голів кабана, 180 козулі, зайця десь до двох з половиною тисячі, 80 лисиць - це трохи забагато, бо має бути півтора голови на тисячу гектарів. Адже не забуваймо, що це хижа тварина, винищує молодняк, до того ж лисиця небезпечна й тим, що переносить сказ.

- А вовки, ведмеді?

- Вовки, буває, заходять. Бачили в районі села Сідлище вовчицю з вовченятами. І пастухи якось угледіли, як з Кам’янки на Ліски перебігали поле два молодих вовка. Ведмеді теж на осінь у наші краї забрести можуть. Вони не лише до меду-ягодів охочі, а й м’ясо молодих козенят полюбляють. Зустріч людини з ведмедем може закінчитися особливо нещасливо, як це, на жаль, було цього року в Уторопах.

- Є звірина, певне, є й браконьєри. Як ви з ними боретеся?

- З браконьєрством завжди боротися було важко. А тепер і поготів, коли в розпорядженні браконьєрів і зброя потужна, і транспорт високопрохідний. До того ж, дехто цькує дичину під світлом фар, бо йому просто адреналіну не вистачає, або ще гірше - коли алкоголь затуманює розум. Полюють на дичину заради м’яса або заготівельники, або ж місцеві - ці в лісі всі стежки як свої п’ять пальців знають, тож уміють вийти непоміченими. Полюють на зайця, на козулю, на кабана - особливо тепер, восени, його приваблюють поле з кукурудзою, де ще не зібрали врожай кормових. Як протистоїмо браконьєрам? Організовуємо виїзди, проводимо чергування і силами мисливців, і спільно з правоохоронцями - це таки стримує порушників, адже штрафи чималенькі.

- Наскільки знаю, мисливці, навпаки, стараються дбати, щоб звірина перезимувала.

- Так, кожен мисливець обов’язково бере трудоучасть у заготівлі сіна, коренеплодів, зерна, щоб звірина могла перебути зиму. Кожен первинний осередок заготував уже до тонни сіна, маємо в запасі п’ять тонн зернових, 800 штук просолених віників і снопиків з вівса - їх дика коза полюбляє. Наразі ще подбаємо про буряк, некондиційну моркву і, що дуже важливо, про сіль. Бо де є сіль у солонцях, там звір тримається. У старих пеньках видовбують дірку, туди засипають сіль, вона просочує деревину. Тваринки вилизують пень, що він аж вилискує.

- На яку дичину зараз дозволено полювати?

- З 10 серпня розпочався сезон на пернату птицю. Водиться в угіддях дика качка - біля п’яти тисяч, черка - півтора тисячі, перепілки - три тисячі, багато голуба дикого. Ще є гуска перелітна, є фазан. Ми фазанів у вольєрах розводимо, маємо біля 600 голів. Мисливці з первинних осередків випустили їх у Турці, Сідищі, Дебеславцях.

- Ви ж і кабанів розводите.

- Кабани утримуються у вольєрі площею 10,7 га в нашому господарстві у Турці. Там їх біля двадцяти, з них дві самки мають приплід по 7 і 8 малят. Через два роки плануємо молодняк випустити на волю. Ветеринари провели обстеження, спостерігали за поведінкою тварин, їхній висновок задовільний - стадо здорове.

- А чи часто трапляються випадки захворювання диких тварин на сказ?

- У селищі Гвіздець, на приватній господарці, був зафіксований випадок сказу куниці. Було, що в Товмачику лисиця скажена бігала - відстріляли. Загалом за останні чотири роки було 12 випадків сказу, торік - чотири. Якщо в полі зору людей з’являється тварина з неадекватною поведінкою - нам одразу сигналізують. Здебільшого мова про лисиць. Здорова, забачивши людину, тікає.

- А перед початком полювання мисливці проходять інструктаж?

- Обов’язково. Кожний мисливець здає техмінімум з техніки безпеки, мусить знати про терміни полювання, про тварин, які занесені в Червону Книгу і відстріл яких заборонено. Звичайно, трапляються дрібні порушення, але загалом наші мисливці дисципліновані, організовані, свідомі своєї відповідальності перед природою.

- Хіба може бути інакше, коли в руках зброя?

- Ви знаєте, у нас є такі мисливці, які хоч і беруть на полювання зброю, але з неї по дичині не стріляють - шкода її. Загалом ми збираємося, бо нам найперше цікаво разом поспілкуватися, відпочити, нас вабить романтика, а вправлятися в стрільбі можна й на спортивному стенді, тому ми й плануємо зробити в себе такий.

- А що ще у планах організації?

- Плануємо далі розводити кабана, дику качку - вона вже прижилася на потічках, озерах, навіть на Шевченківському озері рибалки скаржилися - усю приманку птиця з гачків знімає - вона не боїться людини, підпливає близько, бо довіряє. І лише від нас, людей, залежить, чи збережемо ми природу, її світ, щоб і наші нащадки теж могли насолоджуватись її красою і багатством.