Україна - житниця світу

За даними ООН, Україна може прогодувати майже мільярд  осіб. Зростання, яке прослідковується в агропромисловому комплексі України останнім часом, засвідчує, що це потенційний шлях розвитку для нашої країни.

Рекорди урожаю-2013

У 2011 році Україна встановила рекорд зі збору зернових - 56,7 тонни. Урожай цього року може перевищити позаторішні показники - експерти прогнозують урожай у 57-58 тонн зерна, половину зібраного продадуть за кордон.

За словами міністра аграрної політики і продовольства України Миколи Присяжнюка, Україна планує вийти на друге місце в світі після США за обсягами експорту зерна. Також він повідомив, що рекордний урожай зерна і його висока якість дозволять нашій країні зайняти третю позицію в світі за обсягами поставок на зовнішній ринок кукурудзи, четверту - з експорту ячменю і шосту - з продажу пшениці. Куди ж Україна продає своє зерно? Директор Департаменту економічного розвитку аграрного ринку МінАПК Віталій Саблук заявив, що українська сторона працює над тим, аби підвищити свою питому вагу на ринках Північної Африки і Близького Сходу, куди Україна традиційно постачає зерно і пшеницю: "Ячмінь, крім цих регіонів, ми плануємо відправляти і в країни Перської затоки. А кукурудзу активно продаємо в азіатський регіон, наприклад, у Китай, Південну Корею, а також у Японію. Найближчі плани - вийти на ринки Бангладешу, Тайваню, Індонезії". Це країни, які швидко розвиваються і які готові купувати українську сільгосппродукцію за високими цінами.

Євроінтеграція - загроза АПК чи навпаки?

У листопаді Україну чекає підписання угоди про асоціацію з ЄС і створення зони вільної торгівлі. Деякі експерти висловлюють побоювання, що в результаті створення зони вільної торгівлі з ЄС в українських товаровиробників виникнуть проблеми, адже вітчизняна продукція часто не відповідає європейським стандартам, а ринки СНД, мовляв, будуть закриті. По-перше, Україні буде дано час для приведення своїх стандартів до європейських. Фермер, що захоче продавати молоко в Європу, повинен буде закупити нормальні доїльні апарати. Але й українське населення отримає продукцію вищої якості. Разом з тим держава не залишає аграріїв з проблемою наодинці - вже нині діють лізингові програми на купівлю техніки. За рахунок коштів Держбюджету модернізується АПК. За підрахунками експертів, модернізація спричинить істотний стрибок галузі в найближчі 3-5 років. АПК розкриє свій потенціал в Україні і стане однією з найбільш прибуткових галузей, що забезпечить робочі місця і зростання рівня життя селян.

По-друге, зона вільної торгівлі з ЄС не виключає торгівлю з країнами СНД. Україні вигідно мати навколо себе якомога більше ринків, адже постачати продукцію на один ринок - це великий ризик зазнати значних втрат. Проте якщо ринків кілька, втрату одного можна компенсувати збільшенням поставок за іншими напрямами.

По-третє, аграрний сектор - один із тих секторів, яким прогнозують істотне зростання внаслідок створення зони вільної торгівлі з ЄС. За рахунок скасування або зменшення мит українські аграрії щороку заощаджуватимуть мільйони євро, а отже, зможуть знизити ціну на свою продукцію, ставши більш конкурентоспроможними на європейському ринку. Якщо врахувати, що ЄС - один із найбільших покупців української аграрної продукції, та ще й дуже перспективний (населення у 500 млн. осіб), то стає очевидною вигода України в угоді про створення зони вільної торгівлі. До країн ЄС з України постачають зернові, овочі, фрукти, молоко та іншу продукцію. і обсяги закуповуваної продукції тільки зростатимуть, адже в Європі набирає обертів культ еко-їжі, європейці переходять на здорову їжу природного походження, більше вживають рослинну їжу.

Українці - у виграші

Збільшення обсягів експорту продовольства на зовнішні ринки - надійне джерело наповнення державної казни.

Україна матиме більше грошей для проведення соціальних програм і реформ.

Разом з тим висока урожайність - це ще й стабільні, доступні ціни на продукти харчування для самих українців. Аби не вийшло так, що аграрій продає продукцію за безцінь, а громадянин купує її втридорога, ліквідовується ланка посередників, у кишенях яких осідали основні прибутки. Вже кілька років в Україні функціонують державні оптові ринки, доступ на які для виробників відкритий, - таким чином аграрії продають продукцію за вигідною для себе ціною, а населення - купує дешевше. Скажімо, ціна на борщовий набір на оптовому ринку на 30-40% нижча, аніж у супермаркетах. Задоволені всі.