Чисто не там де прибирають, а там, де не смітять

Перше, що формує враження про будь-який населений пункт - його чистота. Важко милуватися архітектурою споруд, бачити справжню красу майданів і вулиць, якщо вони встелені сміттям. Хоч на фоні інших українських міст Коломия є доволі чистою, але й тут знайдуться свої негаразди. Чого тільки вартують щоденні купи відходів, що їх залишають після себе стихійні торгівці у середмісті. Не меншою проблемою є й питання сміттєвих урн.

Дуже часто можна побачити, що урна, призначена для дрібного непотребу (папірців, пляшок, коробок від цигарок тощо), вкрай заповнена одним-двома мішками зі сміттям. Звичайно ж, вона більше не може виконувати свого прямого призначення: папірці, покладені в заповнену урну, розносить вітер. Перехожі, в кращому разі, шукають інший смітник, або ж забирають своє сміття з собою. Та, здебільшого, люди кидають його на землю. Та й це ще не все. Нерідко такі сміттєві мішки можна побачити розірваними, а їхній вміст - рознесеним на десятки метрів навколо.

Кореспондентам ДК вдалося на власні очі побачити таке "сміттєве мародерство". Зграя безпритульних собак чи не щовечора робить обхід міських урн, винюхуючи у них поживу. Саме вони й розтягають вміст сміттєвих мішків по вулицях міста.

За словами заступника міського голови Михайла Білоуса, габаритне сміття в урни викидають підприємці з навколишніх магазинів, хоча з 99% торговців укладені договори про вивезення сміття.

- Навіщо працівникові магазину нести сміття за 50-100 метрів, якщо за п’ять метрів є урна? От вони й економлять свій час, створюючи "імідж" усьому містові, - каже Михайло Білоус. - У Коломиї є правила благоустрою, де вказані всі положення щодо вивезення сміття. Згідно з складеними угодами, підприємці повинні викидати сміття у контейнери, а не в урни. Ми вже тривалий час хочемо внести зміни у наші правила благоустрою, щоб вони стали більш дієвими. Та є певні перепони: у Верховній Раді прийняли новий закон щодо правил благоустрою. Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України дали вказівку розробити типові правила, щоб кожен орган місцевого самоврядування на основі них складав свої. Коли ж ми хотіли внести свої зміни у правила благоустрою (стосовно сміття, "спотикачок" та іншого), то юристи нам повідомили, що закон каже чітко - "на основі типових правил". А цих "типових правил" все ще нема. По суті, у питанні встановлення нових правил благоустрою зараз нас стримує міністерство.

За словами Михайла Білоуса, влада не в змозі проконтролювати такі порушення. Тим паче, що покарання за них зовсім не лякають порушників.

- Теперішній закон не можливо змусити працювати, - журиться Михайло Білоус. - Штраф за викидання сміття складає сімнадцять гривень. Та це ще не все: для складання протоколу порушник повинен пред’явити ідентифікаційний код і паспорт. Щоб довести його провину, потрібно мати ще й двох свідків. Якби ж штраф складав, скажімо, 1700 гривень, то люди поводилися б по-іншому.

Всі хочуть жити у порядку і чистоті. Та тільки переступивши поріг свого житла, чистоплотність кудись зникає. "Щоб місто стало кращим, треба бодай не смітити", - підсумовує Михайло Білоус. А ще краще - самому відстоювали чистоту на власній ділянці.