Влада наполягає, щоби на ринках побільшало добротної й дешевої продукції місцевих виробників

"На ринку в Яремчі продають під виглядом тутешніх лісових дарів ягоди й гриби з Волині та Рівненщини і навіть торгують хлібом, привезеним із Сімферополя", - наголосив заступник голови облдержадміністрації Василь Брус, нарікаючи на засилля в торговельній мережі Івано-Франківщини продовольчих товарів, вироблених за межами області. Таку інформацію, що відразу отримала шанс стати топ-новиною в місцевих ЗМІ, він озвучив на позавчорашньому спільному засіданні колегії ОДА й активу регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, яка розглянула шляхи наповнення споживчого ринку краю продуктами харчування саме від місцевих виробників.

Власне, півторагодинне зібрання було присвячено суто цьому питанню. Присутні, в тому числі й керівники районів та населених пунктів, аграрних служб і сільгосппідприємств, застановлялися справді, за словами голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, над "великою й надзвичайно важливою проблемою". Адже на Прикарпатті вирощують і виробляють стільки зерна, цукру, овочів та фруктів, молока і м’яса й продуктів з них, що цього не тільки вистачає для забезпечення внутрішніх потреб, а й лишки в обсязі до 25 відсотків можна продати до сусідніх регіонів чи й країн.

Причому обсяги сільгоспвиробництва рік у рік зростають. Та наразі прикарпатські аграрії й переробники дарів полів та ферм мають великі труднощі в реалізації свого продовольства і на теренах рідної області, тоді як про чужі регіони годі й балакати. Більше того, власники особистих селянських господарств, які забезпечують 70 відсотків обласного валу сільгосппродукції, зазнають чималих збитків через брак можливостей для реалізації лишків городини й садовини чи її зберігання, внаслідок чого "зайву" продукцію згодовують худобі та свиням або ж вона через зиму попросту зогниває.

Натомість виробники з Тернопілля, Львівщини, Хмельниччини, Полтавщини, Харківщини й інших областей дедалі розширюють як ринки збуту своїх товарів на теренах нашого краю, так і їхній асортимент. Але, схоже, найбільше через торговельні мережі області продають саме завізні хлібобулочні вироби. У цьому ключі, до речі, кілька разів згадували на колегії й фірму з нехарактерною для виробників продовольства назвою - пекарню ПП "Чоботар" з Буковини...

Суто через рясні пропозиції конкурентів з інших регіонів, як розповіла колегії зокрема директор ПАТ "Івано-Франківський хлібокомбінат" Світлана Криворучко, є проблемою збут продукції, виробленої на цьому підприємстві, в супермакетах обласного центру. "Тут продають тільки п’ять відсотків нашого хліба, наданого під реалізацію, а решту повертають", - зазначила вона. Зрештою, як підкреслив В. Брус, "входження" й іншої продовольчої продукції місцевих виробників у супер- чи гіпермаркети - річ майже нереальна. Адже, за його словами, рішення про це приймають тільки в центральних офісах цих мереж, а вони функціонують переважно за межами області. Загалом на полицях у великих і менших продовольчих магазинах області лише 15 відсотків продукції місцевого виробництва. і це при тому, що в січні цього року з ініціативи ОДА було підписано меморандум про співробітництво між івано-Франківським виконавчим комітетом, представниками торговельних мереж, керівниками підприємств харчової промисловості, виробниками. Правда, ту угоду відмовилися підписати представники якраз кількох із найбільших супермаркетів - ТОВ "Сільпо", "Метро", "Велмарт"...

Причому нерідко підприємці з інших регіонів навіть виграють тендери з постачання городини та молочних виробів до бюджектних установ області. і, мабуть, найбільший парадокс у тому, що спритні ділки, не маючи ні землі в обробітку, ні переробного конвеєра, закуповують, і здебільшого за безцінь, картоплю, моркву, капусту й інші овочі, якими мають забезпечувати дитсадки та школи, саме у прикарпатських господарів, котрі програли ті тендери чи й не брали в них участі. Отож на колегії й постановили залучати надалі до роботи тендерних комітетів з проведення конкурсів із закупівлі продовольчих товарів для бюджетних установ області представників громадських рад та організацій. А також доручили департаменту економіки ОДА провести додаткові навчання з головами тендерних комітетів стосовно дотримання вимог прозорості й об’єктивності під час проведення тих торгів.

Власне, прийняли й низку інших рішень з виправлення становища. Приміром, вирішили, крім організації сезонних ярмарків сільгосппродукції типу "Золотої осені", налагодити й функціонування в містах мережі постійних автономних торговельних точок - кіосків та інших торгових точок з розряду так званих малих архітектурних форм, де б торгували і гуртом, і вроздріб і за нижчими, ніж у крамницях чи й на базарах, цінами лише продукцією прикарпатських рільників і продовольчими товарами місцевих переробників.

Велику увагу вділили й потребі пожвавлення кооперативного руху на селі. "Потрібно працювати над збільшенням кількості обслуговуючих кооперативів", - висловив переконання голова ОДА. Саме ці структури спроможні заготовляти сировину в селян і формувати великі партії тих чи інших продовольчих товарів для продажу їх як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. Якщо в кожній сільраді діятиме такий кооператив, то селяни вже не сушитимуть голови над тим, скільки й чого вирощувати на своїх паях, а чітко знатимуть, на що існує попит і яку продукцію в них централізовано забиратимуть під реалізацію.

"Маємо зробити все, щоби шляхом добросовісної конкуренції наситити споживчий ринок добротними продовольчими товарами місцевих виробників, які разом з тим були б дешевшими на 25-30 відсотків", - резюмував Михайло Вишиванюк.  Тож доручили новоствореному департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ОДА розгорнути у ЗМі краю й кампанію під гаслами "Обираємо українське, купуємо прикарпатське", "Місцеві товари: гарантія якості" тощо. З тим, аби й самі місцеві споживачі не стояли осторонь од потуг влади, а дружно налягали на "своє" від "свого".