Чим живеш, дідусю "Джерело"?

Для кінотеатру "Джерело" шукають інвестора. Проте вкладати гроші в цю будівлю охочих поки нема.

Колишній кінотеатр "Джерело" вже кілька років не функціонує. Стоїть собі покинутий на самоті, без жодних ознак життя. Свого часу на "посивілого дідуся" знайшовся інвестор. Заплатив лише 10% від усієї суми викупу і зник. Донині чоловік так і не оплатив штрафні санкції. Яка доля кінотеатру - невідомо. Проте міська влада активно шукає інвесторів, які б могли переобладнати це приміщення. Чи хтось "омолодить" "Джерело", зараз стверджувати не можна.

Ще перед Першою світовою війною замість будівлі, де нині стоїть кінотеатр "Джерело", Австро-Угорщина побудувала приміщення "райтарні". Тобто центру для утримування, вивчення і продажу коней рідкісної породи. Це була наче школа верхової їзди. Всередині будівлі була мармурова підлога, а також великий зал з балконом. Приміщення не було схоже на конюшню. Довкола будівлю оточував кінний полігон. Аристократи з усього округу з’їжджалися туди, щоб придбати рисака. Після Першої світової війни це приміщення простояло без власника. З часом до Коломиї переїхав жити фотомитець австрійського походження Александр Кіблер. Він був одним з найкращих фотохудожників того часу. Чоловік переобладнав балкон, "обрізавши" його. Він був збудований по периметру, а фотомитець зробив його літерою "П" та започаткував там один з перших кінотеатрів.

Спочатку кінотеатр називався "Марс". Поруч діяла майстерня з виготовлення реклами, де анонсували фільми. На місці теперішнього пам’ятника Іванові Франку, навпроти "Джерела", був дитячий кінотеатр. "Марс" пережив усі окупаційні режими. Він вважався одним з найпрестижніших кінотеатрів. У такому стані "Марс" проіснував до 1971 року.

Потім радянська влада добудувала ліве крило, якщо стояти обличчям до кінотеатру. Відтоді заклад називали кінотеатр імені Кірова. Там почало працювати фойє з касами. Згодом, коли популярність кінотеатрів пішла на спад, директор закладу Богдан Баб’юк їздив по всьому Радянському Союзу і збирав найкращі стрічки, щоб показувати коломиянам.

Історію кінотеатру "Джерело" вже багато років досліджує коломийський краєзнавець Василь Нагірний. Про цей заклад він змонтував фільм. З паном Богданом навіть тривалий час товаришував. Каже, що директор кінотеатру був справжнім подвижником своєї справи.

- Маючи мінімальну кількість працівників, - провадить розмову Василь Нагірний, - Богдан Баб’юк виконував одночасно кілька обов’язків. Він працював і художником, і касиром, і навіть їздив до людей з анонсами фільмів. Я завжди порівнюю його з Йосафатом Кобринським, який спав на соломі, а всі зароблені гроші віддавав на розвиток Народного дому. Богдан Баб’юк, будучи повністю відданий своїй роботі, так і помер на посту кілька років тому. Після його смерті кінотеатр був приречений на занепад.

Останній раз у Коломиї кінотеатр ремонтували 40 років тому. Нині приміщення знаходиться в аварійному стані. На капітальний ремонт потрібно приблизно 2,5 млн. грн. Нині це великий двоповерховий зелений будинок, довкола якого - парк. На потрісканих вікнах висять старі афіші. Всередині холодно і темно. У коридорі пахне тухлістю і цвіллю. Сходи на другий поверх риплять, вже прогнили. В останні роки роботи "Джерела" відвідувачів практично не було. Квитки коштували до десяти гривень. За місяць могли назбирати за сеанси приблизно три сотні гривень.

Згодом кінотеатр повністю закрили. Міська влада почала шукати інвестора. Він все-таки знайшовся. Оплатив десяту частину за приміщення, а це 130 тисяч гривень, і зник.

- Чоловік ще повинен сплатити штрафні санкції в сумі 270 тисяч гривень, - каже міський голова Ігор Слюзар. - Ці гроші він вже давно мав виплатити. У планах міськради знайти нового інвестора, який би переобладнав приміщення кінотеатру на сучасну будівлю.

Станом на 31 травня 2013 року проведена оцінка ринкової вартості нежитлової цегляної будівлі кінотеатру "Джерело", яка склала 1 280 000,00 гривень без ПДВ. Наразі по житловій будівлі тендер не проводиться. Власником нежитлової будівлі є територіальна громада Коломиї в особі Коломийської міської ради. Цільове призначення нежитлової будівлі - об’єкт соціально-культурного призначення.

Нагадаємо, що інвестор хотів збудувати на місці кінотеатру "Джерело" розважальний комплекс, якому ще не було і нема аналогів у Коломиї. Проте нині стіни цього закладу пустують. Двері зачинені на замок. А дідусь "Джерело" і далі у тиші продовжує виглядати нового господаря, який наведе в кінотеатрі лад.