З Говерли можна і злітати

23-річний стоматолог-інтерн Ярослав Бреславський із міста Долина, що на Івано-Франківщині, вперше в Україні здійснив політ із Говерли на спідглейдері.

Гірське повітря під найвищою вершиною аж дзвенить від чистоти, вранішньої тиші та прохолоди. Охочих підкорити вершину не бракує. Підходять по двоє-троє, за кілька метрів група із семи людей, десь аж п’ятнадцятеро. Усім кортить чимдуж угору, де хмари, розріджене повітря та небесний простір оточений зеленню гір. Усі підкорювачі вершини із наплічниками, чути російську, польську та англійську мови. Онде - невеличка галаслива компанія. Серед них чорнявий міцний молодик. Це Ярослав Бреславський. Лише пізніше, уже на вершині, стане відомо, що ж він задумав.

А допоки всі піднімаються. змінюється краєвид, дихати стає важче. Але ж яка краса навколо! Крок у крок, трісь, хрусть - і дрібненькі камінчик летять униз, а люди - дивляться угору. Ось вона - омріяна вершина! Радості немає меж, хоча багато з підкорювачів Говерли тут уже не перший раз. І ось один із тих, хто вийшов на Говерлу, розкладає якесь яскраво оранжеве полотнище. Це ж…параплан., та ні, щось набагато менше. Шелесть, шурх-шурх, і ось хлопець уже одягає спеціальний костюм: сині штани, на ногах наколінники, сіра куртка та синя каска, до якої прикріплена…відеокамера. Адже свій політ він буде знимкувати. Ярослав перед польотом каже, що йому страшно, бо страх для кожної людини, навіть завзятого екстремала, природній, але він дуже хоче і мусить стрибнути і злетіти з Говерли.

Ось молодик уже береться двома за спеціальні лямки… розбігається, ж-ж-жух - і він…стрибає з вершини униз. Розвівається між горами червоно-чорно біло-оранжевий парапланчик. Уже біля підніжжя гори, неподалік знаної бази "Заросляк", де часто зупиняються підкорювачі Говерли, задоволений хлопець, не приховуючи радісних емоцій, починає розповідати про свій політ.

- Я стрибнув з Говерли на спідглейдері, це маленьке "крило", що справді нагадує параплан, лише значно менше. Площа його купола - 12 метрів квадратних, швидкість польоту 60-70 кілометрів на годину. "Його зробили для зимових рятувальників в Альпах, які ще й додатково були…на лижах. Усе це для того, аби лижники-парашутисти могли якнайшвидше добратися у важкодоступні місця до тих, хто потребує допомоги, - пояснює екстремал. - Але на спідглейдері літають вже чи не всі екстремали світу, в Україні також. І не лише взимку, стаючи на лижі, але і коли немає снігу.

Сам Ярослав Бреславський літати та стрибати з парашута почав на Донеччині у 2008 році. Наразі тренується у Вінниці на аеродромі у Сутисках, стрибає з парашута, з гір та скель, літає на параплані та спідглейдері. До тренувань ставиться дуже ретельно. Хлопець каже, що хоче не просто "колекціонувати" кількість стрибків, а під час кожного польоту виконувати якісь фігури. До польоту з Говерли молодик готувався три роки. До цього підкорював багато вершин у Криму, але їхня висота була не більше 1200 метрів. Злітав з Коктебеля, Тихої бухти і Бочки смерті. Тренувався й на Закарпатті.

- Для мене школою спідглайдингу став Боржавський хребет, - з усмішкою каже Ярослав. - Там для хороші місця для старту й безпечного приземлення. Щоправда, не обійшлось і без травм. Під час польотів я пошкоджував здебільшого руки, кілька разів ходив у гіпсі. Проте літати я нізащо не покину.

Щоб підкорити Говерлу, Ярослав кілька разів ходив на вершину, оглядав місця майбутнього польоту, вивчав повітряні потоки, які дуже важливі при такому екстримі.

- Погода на Говерлі дуже підступна, такі вітриська віють, що важко вгадати, чи буде безпечним політ, чи ні, - продовжує хлопець. - А ще - спуски круті, урвища. І ось я таки це зробив! Летів зі швидкістю 60 кілометрів на годину, потік повітря був потужний, відчувалось, що лечу високо. Під час польоту не думав ні про що, просто насолоджувався краєвидами Карпат. А коли приземлився на плато Нижній Цирк поблизу "Заросляка", тоді вже відчув себе справжнім повітряним підкорювачем найвищої вершини України, стрибав, кричав, бо я це зміг.

Тепер, коли найвища точка України підкорена, Ярослав Бреславський планує освоїти вінгсьют, відомий серед екстремалів як костюм летючої миші з перетинками між руками та ногами. Хлопець розповідає, що летіти в такому спорядженні - неймовірне задоволення. Це абсолютно вільне падіння, адреналін зашкалює. Під час такого різко збільшується горизонтальна швидкість, і людина може ширяти, як птах.