Степана Пушика нагородили премією "Русалки Дністрової"

Перший західноукраїнський альманах "Русалка Дністровая" зазвучав українською народною мовою 1837 року, з’явившись в угорському місті Буді.

У 1910 році його перевидали в Тернополі, а от недавно у Вінниці відновили втретє, започаткувавши краєзнавчо-літературний альманах з такою ж історичною назвою та однойменну премію.

Солідне видання з авторитетною автурою і редакційною колегією вже знайшло багато прихильників. Днями у столиці подільського краю завершився літературно-мистецький фестиваль з однойменною назвою, котрий зібрав цвіт українського письменства і презентував багату фольклорну програму. "Русалка Дністрова" - свято міжнародне і об’єднує воно українських та молдовських митців. Вінницька обласна влада започаткувала також літературну премію імені "Русалки Дністрової". Першим її лауреатом за доробок про найдавнішу українську історію став наш краянин лауреат Шевченківської премії Степан Пушик.

"Ми готуємося до відкриття пам’ятника "Руській трійці" в Івано-Франківську, хоч тривають великі полеміки з цього приводу. Скажу так: людину-митця треба оцінювати за найвищими злетами, бо сокіл може опуститися нижче курки, але курка вище сокола не злетить ніколи, - розповідає Степан Пушик. - Звичайно, було б правильно львів’янам розпочати такий фестиваль, а нам на час відкриття пам’ятника запросити його до Івано-Франківська, але подоляни випередили нас і дуже гарно втерли галичанам носа. Вінниця організувала щорічне свято в рамках фестивалю тих областей і республік, котрі перетинає Дністер. І вирішили, що фестиваль відкривають Івано-Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Вінницька, Одеська області, Придністровська республіка і Молдова. Обласна адміністрація заснувала щорічну премію, виділивши на неї п’ять тисяч гривень. "Русалку Дністровую" Іван Франко назвав явищем наскрізь революційним. Здавалось би, це могло б перетворитися на явище наскрізь провінційне з огляду на наші реалії, та, на щастя, Спілка письменників України підтримала ідею заступника голови спілки Михайла Каменчука і вирішила, що Вінниччина теж на Дністрі і що дуже добре буде згадати про єдність земель. і гарну ідею прекрасно втілили в життя".

"Ми відсвяткували 200-річчя членів "Руської трійці". і 175 років минуло, як у Буді вийшов альманах "Русалка Дністровая". До читача дійшло 200 примірників, а 800 було ліквідовано. З тих 200 уцілілих один примірник потрапив до рук Тараса Шевченка. І це дуже символічно, бо наступного року ми святкуватимемо 200-ліття Тараса. Прислухайтеся до його віршів - вчувається коломийковий розмір. Відомо, що особливо Шевченко захоплювався і зачитувався поемами нашого земляка івана Вагилевича, бо знав, що його мати - з бойків", - каже С. Пушик.