Посвята майстру

У Національному музеї народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського відзначили 140-ліття від дня народження видатного гуцульського різьбяра, мосяжника й талановитого викладача Василя Девдюка.

Круглий стіл зібрав представників мистецьких і наукових кіл Коломиї, Косова, Вижниці, Чернівців та родину майстра, внесок якого у становлення та розвиток гуцульського мистецтва початку ХХ століття неоціненний.

Мистецтво різьблення, інкрустації, художньої обробки металу захопило Василя Девдюка з раннього віку. Ще юнаком він починає брати участь у різноманітних виставках, на яких його супроводжує незмінний успіх. Використовуючи давні технічні прийоми обробки дерева та металу, майстер на основі традиційних орнаментальних елементів і мотивів створював нові композиції, застосував власні способи фарбування дерева натуральними фарбниками. Митець виготовляв не тільки речі побутового та декоративного призначення, а й меблі, пробував себе й у кераміці.

В історію народного гуцульського мистецтва Василь Девдюк увійшов і як талановитий викладач Вижницької школи столярства, токарства та металевої орнаментики, учні якої тільки за один рік створювали понад сімсот робіт, та власної приватної школи різьбярства, що стало поштовхом до становлення та розвитку цього ремесла в Косові.

Найцікавіші сторінки з життя та творчості Василя Девдюка оживали в розповідях завідувачки відділу художньої обробки дерева Національного музею Катерини Каркадим, науковця Косівського музею народного мистецтва та побуту Гуцульщини Юрія Джуранюка, які підсилювали кадри слайд-шоу та імпровізована виставка робіт майстра зі збірки музею. Спогадами про славного прадіда щиро ділилися Ірина Волощук, Ганна Шепетюк та Ігор Яремин.

Учасники круглого столу не оминули увагою й теперішній стан гуцульського мистецтва та перспективи його розвитку в сучасному світі, в якому на зміну унікальним творам минулого приходить китайський ширвжиток та технології, неприйнятні для художньої обробки дерева. Тож промовці, серед яких були і викладачі мистецьких закладів, акцентували на важливості народних традицій в пошуку новаторських ідей.