Содом і Гоморра на ваші голови!

Хто з коломиян пам’ятає перший "демократичний десант" львів’ян у нашому місті наприкінці 1980-х, той напевно ж згадає транспаранти, з якими гордо крокувала колона із залізничного вокзалу аж до парку ім. Шевченка. Був серед них і такий: "Дайте волю і свободу українському народу!"

Дали. Волі й свободи маємо нині - аж у грудях спирає. Особливо в сфері того, що називають інтимним життям. Тут уже таке ліберте, що для мораліте й місця немає. Те, за що при Сталінові розстрілювали, при Хрущові й Брежнєві судили, тепер усіляко заохочують, недалекий, мабуть, час, коли це стане обов’язком кожного з нас. Звичайно, мова про т.зв. сексуальні меншини, які, на диво, здобувають собі в Європі майже загальну толеранцію суспільства.

В Україні ця гідра також піднімає голову. Проте складається враження, що ніхто не наважується вийти супроти неї з гострим двосічним мечем і одним махом, образно кажучи, відтяти гідрі голову. Не чути різкого осуду гей-парадів з трибуни Верховної Ради. Здебільшого обережні священнослужителі різних конфесій. Води в рот набрали ті, що претендують називатись інтелігентами...

Наші мовчуни, очевидно, вважають, що некультурно тикнути пальцем на зло і сказати, що це - гріх. Що так ми швидше опинимося в обіймах прогресивного Заходу . Можливо, й швидше. Але це будуть нездорові обійми, одностатеві. Від яких як не старайся, а діти не народжуються.

У світлі сказаного приємне здивування викликає реакція на зухвалу поведінку осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією - у просторіччі підорасів - Священного синоду Православної церкви Молдови. У сусідній країні заходиться на те, що не церкву відокремлять від держави, а державу відлучать від церкви. Священний синод вирішив відмовити молдовським політикам правлячої коаліції в таїнстві причастя. Священнослужителі поставили перед політиками ультиматум: негайно перегляньте прийнятий вами закон про рівні шанси, в якому легко помітити переваги для сексуальних меншин! Забороніть гей-паради! 93 відсотки населення Молдови сповідує православ’я, а правдиве християнство не може толерувати різні збочення, в тому числі й статеві.

Цілком може статися, що найвищих державних достойників сусідньої країни таки відлучать від церкви. Церква справедливо вважає, що під виглядом захисту прав і свобод людських слабкостей суспільству нав’язують програму руйнування духовно-національної ідентичності. Священний синод настільки рішучий у своїх намірах, що планує скликати невдовзі всезагальні церковні збори, які вирішили б "духовну долю" президента, прем’єр-міністра й керівника парламенту.

Тому що йдеться, як наголошують молдовські священнослужителі, про основоположну річ - вибір між Христом і тимчасовим урядом з його антихристиянським законом.

Це позиція, ще раз повторю, гідна поваги. Тим більше що біблейську історію про трагедію Содома і Гоморри досі ніхто не насмілився заперечувати.

Чи ми, на відміну від молдован, так уже по-дикунськи розуміємо свободу, що готові знищити цивілізацію заради того тільки, щоб дати торжествувати злу, яке геть утратило встид?