Виставу "Нація", на книгу Марії Матіос, презентували у Донецьку

22 травня в Донецькому національному українському муздрамтеатрі гастролювала театральна трупа з Івано-Франківська.

Дебютували наші виставою "Нація" - однією з найуспішніших постановок в українському театрі останніх десятиліть. Виставою, котру бачила не тільки Україна. На прес-конференцію прийшли не лише журналісти, а чи не вся інтелігенція міста. Ввечері театр відвідала і перша леді Донецька та України Людмила Янукович.

"Сподіваюся на успіх іванофранківців і в Донбасі. Коли в Черкасах після закінчення вистави "Солодка Даруся" зі сцени я повідомила, що івано-франківські актори їдуть до Донецька з "Нацією", тисяча черкаських глядачів стоячи кілька хвилин аплодували цьому повідомленню", - написала Матіос на своїй сторінці у Facebook.

І додала: "Шліть нам в дорогу добрі флюїди і добрі слова - всі хто, як і я, хотів би, щоб у Донецьку "Нація" отримала оплески. і щоб були глядачі. Тому що ми цієї події чекали більше двох років".

Ростислава Держипільського та його молодих талановитих акторів випробовували Шевченківською премією, Америкою, Канадою. Та іспит перед донецькою публікою був найважчим, бо ні провалити, ба більше, навіть скласти його не "на відмінно" вони просто не мали права.

- То була справа честі. Страшно було трохи, - розповів нам телефоном режисер-постановник вистави Ростислав Держипільський. - На тлі "антифашистських" подій ми ніяк не могли передбачити, що нас чекає. То вже потім артисти донецького театру зізналися, що таких аплодисментів не зірвали навіть актори МХАТу.

Перед початком вистави в Донецьку режисер-постановник "Нації" Ростислав Держипільський звернувся до зали:

- Сподіваюся, що після цієї вистави ми станемо ще ближчими, ще ріднішими, ми будемо більше любити одне одного.

У фіналі постановки є вражаюча сцена - оповідачка Олеся Пасічняк ходить по залі і звертається до людей зі словами: "Ми всі тут - рідня", а на цьому тлі з’являється вогненне слово "Нація".

- Так-от, вона цілком не спеціально, звісно, підійшла до Людмили Янукович - каже Р. Держипільський. - Це вже після вистави розповіла нам сама перша леді, котра, привітавшись словами "Христос воскрес!", не відпускала нас і ділилася враженнями про те, як від цих слів у неї полилися сльози очищення. Людмила Янукович уміє розмовляти українською, на виставу прийшла, як і Марія Матіос, зі своїм братом, і була щирою в своєму захопленні виставою про долі людей.

"Націю" в Донецьку показували на великій сцені. За три дні до прем’єри квитків уже не було. Та сама підготовка гастрольної поїздки навіть попри депутатське лобі Марії Матіос не була безпроблемною.

- Уже з’явилася реклама, а квитки не продавали. Адміністрація театру блокувала продаж. Ми довідалися про це із телефонних дзвінків з самого Донецька, а коли зв’язалися із директоркою театру, то вона зажадала офіційного листа від нашої обласної влади, що, мовляв наш візит відбувається в рамках всеукраїнської програми Партії регіонів "Схід і Захід - разом". інакше, каже, ми не зможемо вас прийняти, не знайдемо вікна. А для Матіос показати цю виставу в Донецьку - то була справа честі, три роки про це йшлося, - розповідає директор івано-Франківського академічного муздрамтеатру ім. і. Франка Ростислав Держипільський.

І от вистава завершилась. Десятихвилинні овації і сльози на очах у донецької публіки. Так, мова мистецтва зрозуміла всім. З’ясувалося, що в Донецьку всі вміють розмовляти державною мовою і залюбки переходять на українську, кажуть актори з Івано-Франківська. Привітні люди і красиве місто, переконані вони.

- Ми здолали бар’єр, якого, як з’ясувалося, не було, - каже Марія Матіос.

Однак не все так однозначно. За словами донецького політолога Станіслава Федорчука, прем’єру "Нація" побачило доволі вузьке коло донеччан - культурне осердя міста, університетська професура, представники різних політичних сил, громадські активісти, студенти. Словом, досить підготовлена публіка, яка вже знайома з мистецтвом Марії Матіос і цілком усвідомлювала собі тематику того, що покажуть зі сцени. Тому такі вистави, як "Нація", у Донецьку, - радше виняток, ніж норма, вважає Федорчук.

Молитвою за мільйонами невинно убієнних українців, які опинилися в жорнах історії, називає виставу "Нація" режисер-постановник Ростислав Держипільський. Лялька-мотанка як архетип і символ зв’язку живих і мертвих, стародавні і релігійні пісні, талановите перевтілення акторів і адекватна публіка в залі можуть бути свідченням того, що українське суспільство не безнадійне. і що ворожнечу між частинами країни сіють тільки політики зі своїми вживаними ідеями й гаслами.