У студентів вимагають "липу"

Керівництво івано-франківських вищих навчальних закладів вимагає у випускників-бюджетників довідки про працевлаштування. Що робити студентам, які не визначилися, куди влаштуватися, або просто ще не знайшли роботу?

Випускниця Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Оксана (прізвище не вказуємо на прохання студентки) розповіла, що її однокурсникам наполегливо пропонують принести довідки про працевлаштування. Натомість керівництво факультету обіцяє студентам виплатити підйомні, які, за законодавством, становлять 10 мінімальних зарплат, тобто приблизно 11 тисяч гривень. За законом України "Про зайнятість населення", який вступив в дію з 1 січня 2013 року, на підйомні мають право молоді фахівці (лікарі, учителі, агрономи, зоотехніки), що бажають попрацювати на селі 3 роки. Правда, не всі випускники із законом ознайомлені. "Добре, що хоч на Схід не відправляють. Бо минулого року тих, хто не принесе довідку, погрожували відправити на Східну Україну", - зазначає Оксана.

На філософському факультеті ПНУ студентів просять "по-доброму" - нічого не обіцяють і нічим не погрожують. "До нас прийшов заступник декана і попросив за можливістю принести довідки про працевлаштування. Він не говорив, що не віддасть нам дипломи, як це роблять на інших факультетах. Просто сказав: ви вивчилися безкоштовно, дайте можливість вчитися наступникам", - розповідає студентка Ірина.

Ці довідки необхідні ВНЗ для того, щоб Міністерство освіти і науки не зменшило обсяги державного замовлення, від якого залежить їх фінансування з державного бюджету. Тому адміністрація університетів і відправляє випускників на самостійні пошуки роботи.

Координатор громадської ініціативи "Студентський захист" Андрій Черних зазначає, що адміністрації ВНЗ не мають права вимагати довідки про працевлаштування у випускників вузів. Втім, практика вимагання довідок поширена по всій Україні. "Основний метод тиску на випускників вузів - затримка видачі їм дипломів або погрози не допустити до складання державних іспитів та захисту дипломної роботи. У результаті випускники надають недостовірні дані про своє працевлаштування, а вищі навчальні заклади "звітують" Міністерству про працевлаштування своїх випускників", - розповідає Черних.

Про подібні погрози з боку керівництва вищих навчальних закладів координатор громадської ініціативи радить повідомляти за телефонами гарячої лінії "Студентського захисту", де проінформують, як діяти у таких випадках.

За законодавством, студенти, які навчаються за державним замовленням, мають відпрацювати на державному підприємстві три роки. Здавалося б, все чесно: студент навчається за кошти держави, тож згодом має віддати їй борг. Стаття 56 ЗУ "Про вищу освіту" говорить, що випускник "працевлаштовується на підставі направлення на роботу відповідно до угоди, укладеної між замовником, керівником вищого навчального закладу та випускником". Угода, про яку йдеться у законі, розподілила обов’язки обох сторін. Так, навчальний заклад зобов’язується забезпечити студента місцем роботи. А якщо ж студент воліє не працювати на державу, з нього буде стягнуто вартість навчання. Втім, деякі вузи знайшли простіший спосіб виконати угоду: "ви нам липові довідки - ми вам диплом".

За словами Андрія Черниха, необхідно внести зміни до освітнього законодавства для недопущення примусового відпрацювання випускниками вищих навчальних закладів та скасувати Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений Постановою Кабінету міністрів України №992 від 22.08.1996. Тоді поменшає клопотів як у випускників, так і в керівництва ВНЗ.