Юрій Овчаренко: "Головне - розумно визначити пріорітети та розподілити кошти бюджету розвитку"

Коломийський міський го­лова 2006 - 2010 років Юрій Овчаренко попри те, що відійшов від політики, і нада­лі цікавиться проблемами міс­та та бере активну участь у питаннях життєдіяльності Коломиї. Про своє бачення роз­витку рідного міста екс-мер розповів журналістам нашого тижневика.

- Пане Юрію, нещодавно Ви брали участь у громадських слуханнях, де лунали питан­ня, які порушувалися і під час Вашої каденції. Як оцінюєте можливість розв’язання цих проблем нині?

- Справді, ті теми, які зараз озвучують у місті, були акту­альними і під час нашої каден­ції та навіть до того часу, як ми прийшли до влади 2006 року. Будівництво таких об’єктів як спортивний зал, басейн та упо­рядкування парку Трильовського - це три основні проблеми, з якими йшли на вибори і тепе­рішні депутати, і кандидати на міського голову, які, звичайно, прагнув розв’язати і я. На жаль, мені не вдалося за своєї каден­ції завершити роботи в парку Трильовського, а про будівни­цтво басейну та спортивної за­ли взагалі не йшлося, бо баналь­но не було коштів. Нині ситуа­ція змінилася. Попередні очільники міста не могли зробити те, що можна зробити зараз при нормальному плануванні та кон­структивній співпраці виконав­чої влади з депутатським корпу­сом. У 2011 році змінилось бю­джетне законодавство, і єдиний податок, який колись йшов у за­гальний бюджет, на оплату енер­гоносіїв і заробітної плати бю­джетникам, формує бюджет роз­витку. Ні я, ні попередні місь­кі голови разом з депутатами не могли планувати рік так, як ма­ють можливість його планува­ти нинішні очільники міста. Ми могли сподіватись отримати ко­шти на розвиток міста лише з продажу земельних ділянок або ж комунальних об’єктів. Тепер добре відомо, що 9-10 мільйонів гривень єдиного податку, а на нинішній день може бути й біль­ше, складатиме бюджет розви­тку. Тож за наявності такої суми можна планувати реконструкцію та будівництво найважливіших у Коломиї об’єктів, в тому числі і тих, про які нещодавно йшлося на громадських слуханнях.

- На які з пропозицій, що лу­нали на громадських слухан­нях, Ви би пристали, будучи нині міським головою?

- Варто зазначити, що всі про­позиції, озвучені на згаданому зібранні, були доволі цікавими, але зараз необхідно обрати пріо­ритети. Я за те, щоб у місті був плавальний басейн і якомога ско­ріше. Реконструкція старого ба­сейну у фінансовому плані абсо­лютно реальна для бюджету роз­витку, але, як на мене, доціль­ніше пристати на пропозицію Федерації боксу України, яка обі­цяє за власний кошт реконструю­вати старий басейн і обладнати там спортивно-тренувальну ба­зу. Якщо є така реальна пропо­зиція, то, на мою думку, не варто вагатись - треба віддавати ста­рий басейн федерації і нехай відновлюють його, тим паче що го­ловою цієї поважної організації є коломиєць Іван Данилишин, яко­му можна сміливо довірити та­ку відповідальну справу. Що ж до будівництва плавального ба­сейну олімпійського стандарту, то й для цього зараз є можливос­ті, адже бюджет розвитку дозво­ляє будувати навіть таку масш­табну споруду. Якщо розтягну­ти будівництво на декілька ро­ків - так, як того вимагають буді­вельні норми - то це абсолютно підйомна споруда для Коломиї. Що ж до подальшого утримання басейну, то тут треба все добре продумати під час проектуван­ня та будівництва. Якщо збуду­вати басейн згідно з усіма енер­гоощадними технологіями плюс повне комерційне завантаження, місто матиме на рік мінімум ви­трат, які будуть під силу бюдже­тові міста Коломиї. Питання ба­сейну, як на мене, стоїть нині на першому місці.

- А як щодо реконструкції площі перед Музеєм писанко­вого розпису?

- Вважаю, що робити її по­вну реконструкцію нині не вар­то, оскільки є набагато важливі­ші проблеми, які треба вирішу­вати вже сьогодні. Як на мене, достатньо полагодити бруківку, бо справді на деяких ділянках вона потребує заміни. Є не дуже привабливі куточки площі, але декілька десятків тисяч гривень можуть легко виправити ситуа­цію, так само, як і гарно поса­джені квітники. Загалом, якщо говорити про центральну час­тину міста, як на мене, варто за набагато менші кошти дороби­ти пам’ятник Іванові Франку та провести роботи з благоустрою у сквері позаду нього.

- Напевне, не менш важли­вим питанням є зовнішній ви­гляд міста. Як, зокрема, оціни­те його центральну частину?

- На жаль, нині середміс­тя має доволі сумний вигляд. Можливо, свою справу зроби­ли погодні умови - це не мож­на відкидати, але найголовніше те, що є бюджет розвитку і саме на такі потреби варто спрямову­вати наявні кошти. Виконавча влада має додаткові можливості, щоб утримувати місто у належ­ному стані. Треба дуже уважно ставитись до розподілу коштів з бюджету розвитку і класти на перше місце безпеку людей. Це стосується того, що в середмісті є чимало аварійних карнизів та балконів, які можуть упасти на голову містянам. Для того, щоб справді ефективно використо­вувати наявні можливості, місь­кій владі треба постійно спілку­ватися з депутатами та громад­ськими організаціями.

- Пане Юрію, якщо говори­ти про нинішню ситуацію в стінах міської ради, як взага­лі оцінюєте її?

- Збоку завжди видніше. Напружений графік роботи у ви­конавчій владі інколи заважає її самооцінці. Згадуючи роботу де­путатського корпусу за мого го­ловування, звичайно, було чима­ло суперечок, але тверду четвір­ку за п’ятибальною шкалою по­ставити можна. Попри все, тре­ба працювати задля добробуту міста, а свої амбіції ставити на другий план. Мені здається, що в нас була гарна співпраця з депутатським корпусом. Щодо те­перішньої непростої ситуації, то хотілося би, щоб у виконавчої влади з депутатським корпусом були кращі стосунки.

- Які Ваші починання нині впроваджують наступники?

- Кілька справ, які ми розпо­чали за нашої каденції, дійсно успішно продовжуються і ни­ні. Зокрема, це кредит Світового банку, кошти якого освоює водо­канал. Це велика заслуга Ігоря Калиняка, який довів справу до кінця. Так само маю надію, що ті напрацювання щодо будівни­цтва деревообробного комбінату, яких ще за нашої каденції досяг­нув Роман Бортейчук у співпраці з відомим австрійським підприємцем Швайцгофером, ниніш­ня влада доведе до логічного за­вершення. Не всі наші починан­ня, звичайно, були підтримані. Приміром, ми поставили перед собою завдання забезпечити пев­ні категорії населення, які потре­бували житла, земельними ділян­ками, придатними для будівни­цтва, а наші наступники, навпа­ки, наклали мораторій на землю. Шкода, що через це не всі, хто отримав ділянки за нашої каден­ції, встигли їх оформити. За без­коштовну роздачу земель нас чи­мало критикували, але ж ми дали землі, які пустують, нашим ко­ломийцям, тим, хто цього дійсно потребував.

- Пане Юрію, яким бачите подальший розвиток міста та чого побажаєте своїм наступ­никам?

- Мерові та всій виконавчій владі, а також депутатам насам­перед побажав би виважено під­ходити до тих питань, які ни­ні є актуальними. Головне, щоб ні в кого не переважали амбі­ції. Не важливо, в якій каденції завершиться будівництво, тре­ба починати роботу, а наступ­ники продовжать розпочате. Всі справи треба робити заради до­бробуту міста та його мешкан­ців, і не треба про це забувати! Звичайно, природним є бажання завершити той чи інший об’єкт під час своєї каденції, але нехай такі думки відійдуть на задній план, а першочерговість і акту­альність вкладення коштів у роз­виток міста Коломиї стане у ро­боті пріоритетом.