Кадри для сланцевого промислу готуватимуть Івано-Франківську

Спеціалістів з видобутку газу зі сланців розпочинають готувати в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Це викликано недавніми розмовами про потребу розробки в Україні сланцевих родовищ. Втім, обговорення цієї теми у вітчизняному суспільстві ще триває, й невідомо, в яку саме волю керівників держави воно виллється. Проте за підготовку фахівців з такого діла вже беруться. Чи не зарано?

- Справді, наразі важко однозначно стверджувати, буде те виробництво в Україні чи ні (втім, на Харківщині вже взялися за пробні буріння), але з огляду на актуальність питання ми вже вводимо певні модулі в навчальні курси, - розповідає директор Науково-дослідного інституту нафтогазової енергетики і екології іФНТУНГ, кандидат технічних наук Максим КАРПАШ. - Річ у тім, що чимало різного говорять нині про потребу видобутку палива зі сланців, а тим часом в Україні наразі ніхто не знає, як це робити. Або ж можна почути, як деякі учасники дискусії навколо сланцевого промислу нарікають, що розробка таких родовищ може завдати значної шкоди довкіллю через проведення неминучих у цьому разі гідророзривів пластів. Але ж на Прикарпатті, скажімо, таку звичайну технологічну операцію здійснювали ще в 50-60-ті роки минулого століття. Й то не на багатокілометровій глибині, як робиться в разі видобутку газу зі сланців, а на максимум двотисячометровій. Чи хтось потерпів від того, чи області було завдано екологічної шкоди?

В жодному разі ні. Досі ніхто не скаржився.

Словом, балакають про те й про се, але фахівців, котрі б зі знанням справи, чітко й ясно, кваліфіковано заявили і про користь від того промислу, і про ризики від нього, і, зрештою, мабуть, передусім про затрати на його налагодження, - немає. Не відають ні про особливості буріння сланцевих шарів, ні про специфіку експлуатації таких родовищ. Ніхто те питання не вивчав, отож і говорять - треба й не треба і чимало фантазують при цьому.

Взагалі, й раніше в Україні всі знали про можливості видобутку газу зі сланців. Але ніхто їх не розробляв, бо це було занадто дорого. Тепер же, за диктату нинішніх цін на природний газ, за якими його купує Україна, та справа нібито вже економічно вигідна. Ми ж із власної ініціативи взялися за професійне дослідження проблеми. Зокрема спілкуємося з американцями, котрі мають найбільший у світі досвід з такого діла. Провели науково-практичну конференцію на цю тему (детальна інформація про форум і його напрацювання на сайті shale.nung.edu.ua).

І коли в Україні врешті приймуть політичне рішення зі спірного питання, ми створимо відповідну кадрову базу. Бо коли кажуть, що в перспективі завдяки видобутку газу зі сланців у країні створять тисячі додаткових робочих місць, то з когось же потрібно буде формувати персонал бурових, хтось же має вміти щось реально робити на тому виробництві. Тож маємо бути готові до такого ймовірного соціального замовлення. Не можемо ж, заплющивши очі, не думати про це, доки не дадуть вказівку згори.

Додамо до сказаного, що в університеті намагаються випереджати події в рамках виконання спільно з колегами з університету міста Кошице (Словаччина) проекту "Забезпечення якості суспільно орієнтованих освіти, досліджень та розробок" у рамках програми транскордонного співробітництва "Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна". Проект передбачає створення й запровадження в діяльності ВНЗ, зокрема в науковій роботі, у процесі підготовки кваліфікованих фахівців системи управління якістю. А це означає налагодження бізнесових підходів до управління університетом, що спонукають його професорсько-викладацький колектив бути на вістрі суспільного життя - його потреб і запитів, а не чекати міністерських повелінь. Однак детальніше про таку новацію - в "Галичині" надалі.