Громадскість вкотре не повірила міському голові

У неділю, 14 квітня, у міському Палаці культури "Народний дім" відбулися громадські слухання.

Організували захід з ініціативи новоствореної громадської ради при Коломийській міській раді. До обговорення запропонували чимало важливих і актуальних питань щодо доцільності будівництва в Коломиї нових об’єктів, зокрема йшлося про будівництво плавального басейну, спортзалу гімназії, реконструкції площі біля Музею писанки та парку ім.К.Трильовського.

Найактивніше обговорювали питання будівництва нового басейну. Після тривалих дискусій громада все ж не довірила теперішнім керівникам міста зводити новий плавальний басейн. За словами присутніх, вони вже зневірилися у будівельних здібностях міського голови та його першого заступника. Громадськість не дуже хоче довіряти мерові та його команді освоєння коштів, адже всім відомо про довгобуди у Коломиї, до яких причетні міський голова та його перший заступник. Згадані незавершені будівлі вже стали пам’ятниками-довгобудами будівельної імперії Слюзара-Яворського. Якщо бути точними, то найвідоміший з довгобудів - це будинок на вулиці С. Палія , будівництво якого зупинилося більш ніж три роки тому, а термін введення в експлуатацію, як обіцяли учасникам кооперативу, вийшов ще 2010 року.

Так само завмерли роботи й на вулиці І. Франка, де видніється лише фундамент, а це все будівництво кооперативів, засновником яких був саме нинішній міський голова .

Коломийці не забули і виборчу кампанію 2010 року, адже саме реконструкція плавального басейну була тоді однією з головних передвиборчих обіцянок Ігоря Слюзара. Минуло три роки, але й донині немає ані проекту реконструкції, ані кошторису, ані, як бачите, басейну . Люди чудово розуміють, що міському голові басейн будувати немає потреби, адже він має власний басейн удома і його діти вміють плавати, та, на відміну від тисяч коломийських школярів та дошкільнят, зможуть собі дати раду у відкритих водоймах.

До того ж люди не довіряють міській владі після гучного скандалу щодо будівництва пам’ятника Іванові Франкові, адже в голові не вкладається, як можна красти навіть не бюджетні кошти, а кошти меценатів і пересічних коломийців, які з патріотичних міркувань віддавали частину зі своїх мізерних зарплат, аби у писанковому місті був гідно пошанований Великий Каменяр!

Коломийці дуже сумніваються, чи вдасться мерові взагалі довести справу з будівництвом об’єктів у місті до кінця, адже пам’ятник Франкові дотепер ще не завершили, хоча й минуло вже майже 9 місяців з дня його відкриття .

Громадськість виступає за будівництво нового басейну, але тільки не руками теперішньої владної команди! Що ж до інших питань, то ситуація майже аналогічна. Люди не довіряють міській владі. Та й як можна довіряти, коли з появою у Коломиї львів’янина Ігоря Слюзара усі послуги щодо проектування чи щодо виконання якихось робіт віддають львівським "проФФесіоналам", причому щедро оплачують усе з міського бюджету.

От не вірять коломийці, що в Івано-Франківській області немає спеціалістів, які би дослідили ситуацію в парку ім. К.Трильовського... Люди переконані, що і на Коломийщині можна було знайти порядних, відповідальних спеціалістів, які в повній мірі володіють лісничою справою та не гірше зальвівських розуміються на збереженні дерев і можуть представити прекрасні проекти збереження парку. Міський голова, вперто підтягуючи до усіх робіт "своїх земляків", викликав у громади обурення тим, що нехтує місцевими спеціалістами, які залишаються без роботи.

Якщо вже зачепили тему "земляків", то і проект реконструкції писанки - це також робота львівських проектантів, хоча в Коломиї вистачає тямущих архітекторів. Взяти навіть Віктора Мицая, за проектом якого збудовано найбільший Катедральний Собор на Західній Україні. Тож відмовка, що в Коломиї немає спеціалістів, тут аж ніяк не спрацьовує.

Схоже, підтримка влади громадськістю невпинно знижується, а будівництво нових споруд коломийці розцінюють як черговий "дерибан" та вважають недоцільним за нинішньої міської влади будувати в Коломиї будь-які об’єкти, бо, на думку людей, місто може отримати чергові довгобуди.