Рахункова палата: кошти на наукові розробки йдуть, а впровадження стоїть?

Державний комітет телебачення і радіомовлення не забезпечив ефективного та обґрунтованого використання бюджетних коштів на проведення прикладних наукових розробок у 2010-2012 роках та впровадженню наукових розробок у галузі. Такі висновки проведеного Рахунковою палатою аудиту.

У 2010-2011 роках наукова діяльність Держкомтелерадіо здійснювалася за відсутності Концепції наукового забезпечення розвитку інформаційної та видавничої сфери, у 2012 році - без встановленого порядку виконання науково-дослідних робіт. У результаті підпорядкована комітету державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова" торік використала 5,4 млн грн, спрямованих з загального фонду державного бюджету на виконання чотирьох науково-дослідних робіт, з порушенням відповідної постанови уряду.

Тематика наукових досліджень, замовником яких був комітет, формувалася без попередньої науково-технічної експертизи, що є порушенням чинного законодавства. Укладені договори на виконання досліджень не передбачали контролю за досягненням результатів, не ставили на меті отримання економічного і соціального ефекту від впровадження розробок.

Затвердження наукових досліджень, які проводились Книжковою палатою, було непрозорим. Результати 45 наукових розробок з 65, напрацьованих установою протягом 2010-2011 років, були використані на забезпечення діяльності самої Книжкової палати. При цьому в наукових звітах Книжкової палати їх виконання не відображено.

У Книжковій палаті, яка отримує 98% від загального обсягу коштів по галузі на виконання наукових робіт, лише директор має ступінь доктора наук, інші керівники структурних підрозділів, усупереч посадовим інструкціям, наукових ступенів не мають.

 Аудитом встановлено, що визначену Держкомтелерадіо потребу для утримання палати та її структурного підрозділу - Державного архіву друку - не було враховано. Відтак Книжкова палата існує за рахунок коштів, виділених Держкомтелерадіо на прикладні наукові дослідження. Як наслідок, упродовж усього часу свого розміщення у Києві (понад 20 років) не створено умов для зберігання унікального архіву друку, який є документальною пам’яттю України.