Мода на самітництво прийшла з Японії і називається "хікікоморі"

В Україні з'явилося співтовариство "хікікоморі". Мова йде про японський молодіжний рух, який об'єднує затворників - тих, хто відмовляється від соціального життя, закривається вдома і прагне звести до мінімуму спілкування з людьми вживу, залишаючи лише контакти в інтернеті. Про це пише "Сегодня".

Видання поспілкувалося з декількома представниками нового руху.

"Я ще в дитинстві була тихою дитиною і замість спілкування з однолітками любила читати. Батьків до певного моменту радувало, що я можу сама себе розважати, а потім стало лякати", - розповіла 17-річна киянка Аліна Корнієнко, яка вважає себе хікікоморі.

Дівчина живе з батьками, навчається заочно видавничій справи в КНУ ім. Шевченка. За її словами, вона просто не любить виходити з дому, а люди її втомлюють.

"Слава Богу, я вже закінчила школу, в яку останні два роки майже не ходила, спілкуюся в інтернеті, і мені цього вистачає. Три роки тому захопилася аніме і звідти дізналася про існування хікікоморі. А потім в інтернеті знайшла однодумців", - продовжує Аліна.

24-річний Костянтин Мурашев з Дніпропетровська не завжди був відлюдником: "У школі та інституті я активно спілкувався, у мене було багато друзів. А потім я ніби цим переситився. Нічого нового від людей не дізнаюсь. І оскільки робота дозволяє займатися нею віддалено, потреби виходити з дому у мене немає. Кілька років тому я захопився комп'ютерними іграми і спілкувався тільки з віртуальними друзями майже два роки. Їжу замовляв додому, одяг майже не купував, навіть перестав голитися тоді - став справжнім хіккі".

За його словами, зараз він трохи більше товариський: "Два тижні тому навіть зустрівся з колишнім однокурсником. Було приємно побачити його, але потім повернувся додому і відчув, що даремно витратив час. Спілкуватися можна і в інтернеті", - вважає хлопець.

Психологи вважають появу хікікоморі тривожним сигналом.

"Ненормально, коли молоді люди свідомо замикають себе в чотирьох стінах. Ці люди просто бояться, що в реальному житті у них нічого не вийде. Але така тенденція існує - до мене за останні півроку звернулися три мами, які не знають, що робити зі своїми дітьми", - говорить психолог Ганна Кропоткіна.

Фахівець радить таким батькам припинити фінансувати дітей: "Просто перестаньте давати їм гроші, щоб вони самі шукали роботу і починали спілкуватися. А ось дорослим людям, у яких є засоби до існування, складніше допомогти, поки вони самі цього не захочуть. Важливо зрозуміти, що життя - це емоції, фарби та випробування, і що жити - значить бути вразливим".