Влада містом не керує, а наживається на ньому

Пам’ятник Івану Франку, який відкрили у жовтні минулого року мав би стати окрасою міста. Натомість став причиною для відкриття кримінальної справи проти коломийських високопосадовців за розкрадання бюджетних коштів.

Догосподарювались до криміналу

На початку цього тижня прокуратура Івано-Франківської області оприлюднила наступне повідомлення: "З травня по жовтень минулого року в центрі Коломиї, на замовлення міської ради, приватна фірма розпочала роботи по зведенню постаменту пам’ятника Іванові Франку. За це міськрада мала б перерахувала підприємству 659 тисяч гривень. Однак, під час перевірки з приводу дотримання вимог Закону України "Про здійснення державних закупівель" правоохоронці з'ясували, що коломийські чиновники не тільки внесли завідомо неправдиві відомості до актів приймання виконаних робіт, а ще й завищили їх вартість.    Зокрема у документах вони написали про установлення довкола пам’ятника кованої огорожі - насправді вона відсутня. Кількість відображених у актах стрічкових фундаментів та гранітних плит також не відповідає дійсності. 

Крім того, посадові особи на 115 тисяч гривень спромоглися завищити вартість виконаних робіт.  За фактом розкрадання бюджетних коштів Коломийською міжрайонною прокуратурою розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України".

Звичайно, що у повідомленні прокуратури імена "коломийських чиновників", які підозрюються у розкраданні бюджетних коштів не вказуються. Однак фактом є те, що головним розпорядником коштів, які виділялися на пам’ятник Франку є головний архітектор міста Юрій Проць. Саме його підпис стоїть на усіх фінансових документах. Чи його підозрює прокуратура і чи міг він самостійно підробляти фінансові показники без відома міського голови Ігоря Слюзара ми не знаємо. Сам же міський голова від всього відхрещується. Так під час прямого ефіру на "НТК" відповідаючи на запитання щодо про завищені ціни при спорудженні монументу пан Ігор сказав, що не бачить жодних порушень чи зловживань. Депутатам міської ради мер на закиди відповів ще простіше, - сказав "а ви доведіть".

Далі цікавіше. В понеділок міський голова терміново скликає бюджетну комісію і вимагає на пам’ятник Франка ще 90 тисяч гривень, мовляв треба заплатити за борги. Крім цього пан Слюзар пропонує забрати гроші, які були призначені на басейн, гімназійний спортзал та реабілітаційний центр для дітей та направити на будівництво житлового будинку в якому квартиру ніби має отримати головний архітектор Юрій Проць, а також і люди, які могли б "допомогти" у цій ситуації. У відповідь, міські депутати кажуть, що це не що інше як спроба дати хабаря.

Чим далі в ліс…

Порушена кримінальна справа проти міських чиновників спонукала нас роздобути усю фінансову документацію щодо будівництва пам’ятника і скрупульозно її перечитати разом із фахівцями-будівельниками. Вони кажуть, що поряд із вже встановленим фактами зловживання у документації є ще ряд пунктів, що викликають великі сумніви та потребують перевірки. Ось деякі з них:

1.Згідно актів виконаних робіт місто заплатило за благоустрій території довкола пам’ятника майже 60 тисяч гривень. Зокрема у документах вказано, що облаштований газон розміром 100 квадратних метрів і заплачено за нього майже 25 тисяч, і ще 3800 за посів трави. Чи є біля пам’ятника гектар газону можете перевірити самі, коли будете прогулюватися на "сотці". А от яким чином за посів трави було заплачено майже 4 тисячі дійсно цікаво. Особливо в світлі того, що кілограм газонної трави коштує 80 – 100 гривень (це дуже легко знайти в Інтернеті), і її розхід 5 кілограм на 120 квадратних метрів…

2.За бетонний фундамент сходів було сплачено 27,5 тисячі. За словами фахівців у цьому пункті є два нюанси на які варто звернути увагу. Перше – це, що два рази пишуться одні і ті ж роботи, але під іншими назвами. А друге, більш суттєво – це ціни на бетон, який зазначимо готувався на місці. В акті виконаних робіт вказано, що вартість кубу бетону 946 гривень, хоча за альтернативними підрахунками, які ми попросили зробити вийшло максимум 550 гривень.

3.На улаштування стрічкових фундаментів пішло 36 тисяч гривень. Однак їхня кількість на паперах є більшою ніж в дійсності. Відповідна ця цифра також є завищеною.

4.Великим полем для "фінансових маневрів" було закупка гранітних плит за які в сумі сплачено біля 113 тисячі гривень. Однак було виявлено, що кількість плит, які фактично встановлені є меншою тоннажу, що вказаний у документах.

5.Крім цього завищені ціни на перевезення цих плит. У кошторисі вказано, що перевезено 57 тон плит і за це заплачено 31 тисячу гривень. Однак фактично встановлено та перевезено 28,7 тонн. Тож згідно норм за цю масу мало бути сплачено лише 15,7 тисячі.

6.Ще один цікавий факт. Згідно паперів на спорудження пам’ятника пішло 244 куби природної пісчано-гравійної суміші, вартістю 193 гривні за куб разом із перевезенням. Відповідно за це заплачено 47 тисяч гривень. Прості підрахунки вказують, що міська влада закупила 35 "Камазів" гравію і за кожні заплатила 1300 гривень, хоча реально машина гравію коштує 500 гривень. Це вам скажуть у кожній фірмі, яка цим займається.

Дещиця моралі

Загалом загальна вартість навіть не пам’ятника Івану Франку, а лише постаменту під пам’ятником складає 700 тисяч гривень. Саме стільки міська влада заплатила наших з вами коштів. Втім, як зазначають фахівці реальна вартість постаменту – максимум 300 тисяч. Куди ділися решту, гадаємо, казати не варто. Все і так зрозуміло. Не варто також казати на які потреби міста ці гроші могли б піти…після поїздки нашими дорогами віск треба зливати.

Тільки от дуже шкода, що міська влада, якій повірило багато коломиян діє саме таким чином і саме так віддячує за довіру. Шкода, що внаслідок таких дій місто перебуває в стані хронічного безгрошів’я та на межі комунального колапсу. Шкода, що Коломия знову зганьбилася на всю Україну, адже новина про те, що на Франку коломийські чиновники добряче нажились облетіла весь медіа-простір. Та й взагалі шкода, що міська влада замість того що керувати містом на ньому наживається.