Розумне харчування: поради лікаря, як правильно перелаштувати організм на весняний раціон

Проблеми, пов’язані із харчуванням, завжди актуальні, оскільки вони стосуються майже кожної людини. Особливо важливими ці проблеми є саме зараз. Адже надворі весна, а значить, хтось, намагаючись гарно виглядати, випробовує на собі новітні дієти, хтось починає постити, а ще хтось зловживає надміру шкідливими продуктами.

Завідувач терапевтичним відділенням №1 Центральної міської клінічної лікарні, міський позаштатний спеціаліст із дієтології Любов Лосюк підтверджує - перехід із типового зимового харчування на весняний раціон є особливо важливим.

Адже взимку люди переважно харчуються ситною, смаженою, жирною їжею. Це м’ясо, або вуглеводи, такі як картопля чи хліб. А для весни більш характерною є інша їжа. І бажано, щоб люди споживали менше жирного і смаженого, переходили на рибу, на нежирні сорти м’яса, такі як кролик, курка, яловичина, уникали вживання свинини, баранини, м’яса качки чи гуски. Варто вживати також нежирні сорти молочних продуктів і їсти якомога більше овочів. Не треба забувати - за зиму організм витратив запаси вітамінів. Тому варто їсти овочі та фрукти в свіжому вигляді. У раціоні повинні бути морква, буряки, капуста, лимони, мандарини. Вітамінізовані продукти можна вживати замороженими, адже вітаміни і мінерали не втрачають своїх властивостей, споживати їх треба також у вигляді морсів чи компотів. Особливої білкової цінності в цей час набувають такі продукти, як печінка чи риба.

Чимало клопотів лікарям завдає мода на дієти, якими навесні захоплюються люди. Любов Лосюк наголошує - варто розрізняти раціональне і дієтичне харчування.

Якщо ми говоримо про власне раціональне харчування, то воно повинне відповідати віку, статі, характеру праці людини. Основні його принципи полягають в тому, що енергетична потреба харчового раціону має відповідати енергетичним витратам людини під час дня.

„Існує таке поняття, як коефіцієнт фізичної активності. Відповідно, визначають чотири групи людей: працівники розумової діяльності, працівники легкої фізичної роботи, середньої і важкої фізичної роботи. За цими показниками визначають, скільки енергії витрачають люди протягом дня. Також витрати енергії залежать від статі - у жінок цей коефіцієнт на 15% менший, ніж у чоловіків, тому жінки мають більшу схильність до повноти. Енергетичні витрати залежать і від віку - до 25 років енергетичні потреби організму однакові. А після 25 - на кожні 10 років така активність на 7-8% зменшується”, - розповідає Любов Лосюк.

За її словами, саме в залежності від таких показників і обирається енергетична цінність добового раціону. Правильно усе розрахувати може тільки спеціаліст за спеціальними таблицями. Тому перед тим, як випробовувати на собі нову дієту, необхідно порадитися з лікарем. Потрібно здати аналізи на загальний аналіз крові та загальний аналіз сечі, визначити рівень цукру в крові, провести біохімічні показники: функцію печінки, нирок, визначити показники ліпідограми, тобто рівень холестерину. Без цього пробувати зменшувати масу тіла недоцільно, бо можна нашкодити своєму здоров’ю.

Інша крайність, якої може зазнати людський організм на початку весни - це період посту. Проте варто пам’ятати - піст і дієта не є синонімами. Піст - це насамперед сукупність щирої молити, добрих справ і стриманості в усьому, в тому числі й від тваринної їжі.

„Постити чи ні - індивідуальний вибір кожного, але лікарі не радять постити дітям до 12 років, вагітним та жінкам, які годують грудьми і пацієнтам, які мають різні патології шлунково-кишкового тракту”, - каже Любов Лосюк.

Лікарі переконані, що їжа під час посту є збалансованою, раціональною, вітамінізованою. І, з медичної точки зору, постити досить корисно. Саме під час посту зменшується вживання тваринних продуктів, зростає поступлення рослинної їжі, зменшується кількість холестерину. Рослинні продукти сприятливо впливають на кишківник і з організму краще виводяться токсини, шлаки, радіонукліди.

Крім того, під час посту в організмі зменшується кількість продуктів метаболізму тваринного походження, зменшується вміст сечової кислоти, а це дає позитивний вплив на опорно-рухову систему. Піст недарма називають своєрідним стресом для організму, адже на Великодні свята, коли людина починає активно споживати їжу, це стимулює імунну систему.

Проте дуже важливо розуміти, що протягом доби хімічний склад їжі повинен відповідати фізіологічним потребам людини. Повинне бути відповідне співвідношення білків, вуглеводів та жирів. Якщо вони нерівномірно поступають в організм, то відбувається порушення обміну речовин, ефективність метаболізму знижується і виникають різноманітті ускладнення.

Окрім того, велике значення має різноманітність їжі - до організму повинно потрапляти близько 70 різноманітних речовин, більше половини з яких є незамінними, організм їх не виробляє і вони мають поступати ззовні.

Важливим принципом є кратність харчування. Найоптимальнішим є 4-кратний режим. Зранку організм людини має отримати 25% основного споживання їжі, в обід - 35%, протягом полудня - 15% і ще 20% під час вечері. Доведено, якщо людина їсть всього лише 1-2 рази протягом дня, це сприяє підвищенню холестерину та розвитку атеросклерозу.

Тому лікарі особливо застерігають від споживання фастфуду. Адже така їжа порушує режим харчування, містить багато трансжирів, які потім погано розщеплюються в організмі, а також велику кількість емульгаторів, барвників, добавок.

„Першими сигналами організму про негаразди в харчуванні є негаразди шлунково-кишкового тракту. Виникають больові відчуття у животі, диспептичні явища, такі як печія, гіркота в роті, сухість, здуття живота, схильність до закрепів чи проносів чи навпаки, їх чергування, втрата маси тіла. Якщо виникли хоч якісь із перелічених ознак, необхідно одразу ж звернутися до лікаря. Інакше процес може перейти у хронічну форму. Тому своєчасно звертайтеся до сімейного лікаря чи дільничного терапевта, який, залежно від симптомів, або лікуватиме сам, або направить на обстеження до гастроентеролога”, - наголошує головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк.

Розповідаючи про правильне харчування, медики згадують вислів Гіппократа: „Нехай їжа буде вашими ліками, а не ліки їжею”.