Екстрим по-коломийськи-3: Пішки не пройтись

Після публікацій у попе­редньому номері тиж­невика "Коломийські ВІСТИ" під заголовком "Екстрим по- коломийськи" до редакції звер­таються люди з пропозиціями своїх екстремальних маршру­тів Коломиї. Один з таких, як з’ясувалось, - так звана "доли­на бідних", мікрорайон приват­них будинків, що розташувався нижче Центральної районної лікарні.

Хоча й живуть там далеко не бідні люди, але навіть попри заможність вони від екстриму не застраховані.

З першою відлигою почали­ся й перші проблеми в "долині бідних". Якщо люди, що мають авто, майже не помітили різни­ці у комфортному пересуванні, то пішоходи від потепління не в захваті.

По кризі та сніговому покри­ву ще можна було пройти до ву­лиці гетьмана Івана Мазепи, а от по воді - треба хіба вчитись плавати або ж літати. Величезні калюжі, які неможливо обійти, змушують людей ставати пря­місінько у воду. Вийти сухим з мікрорайону - не вдається жодному пішоходові. Діти сидять цілий день у школі в мокрому взутті, дорослі ж чалапають на роботу так само з водою у кап

цях і вже через місяць змуше­ні витрачати свої кровно заро­блені гроші на нову пару черевиків...

Ця ситуація у мікрорайоні далеко не нова - кожної весни і кожної осені тут розливаєть­ся вода, і мікрорайон "бідних" направду можна вважати "ко­ломийською Венецією". Про проблему влада згадує лише у критичний момент, а потім зно­ву забуває до нового сезону до­щів чи танення снігів. Місцеві чиновники кидають мешкан­ців мікрорайону напризволя­ще і допомагати, схоже, не зби­раються, адже, за словами фа­хівців та й самих людей, якіс­ний дренаж, нормальна дощо­ва каналізація, вирівняні грей­дером дороги та зроблені тро­туари - могли б раз і назавжди зняти питання водних проблем в мікрорайоні, але владним чиновникам не до того. Вони ку­пують дорогі автомобілі, ви­трачають кошти на проекти, як наприклад, проект площі перед Музеєм писанкового розпису, які не знати чи будуть втілені, оплачують з бюджетних коштів "представницькі витрати", а простіше - фуршети і застілля з чиновниками різних рівнів... А от до проблем простого лю­ду їм, схоже, байдуже...

Щось мені здається, що не­вдовзі популярністю користу­ватимуться ґумові чоботи і чов­ни... або ж вила...