Як зустрічає туристів Писанкова Коломия

Ви колись задумували­ся над таким питанням: "А як же зустрічає туристів Писанкова Коломия?". Знаєте, і я не дуже замислювалася, по­ки до мене не приїхали у гості друзі, як то кажуть, на все свій час...

…Зустрічаю гостей відра­зу неподалік пам’ятного знаку жертвам голодомору. Чекаю їх з піднесеним настроєм, давнень­ко не бачилися, та й візит пла­нували ще з студентських років, і от нарешті збулося... Але тут я повертаюся обличчям до кільця (неподалік автовокзалу) і розу­мію, як же ганебно виглядають ті білборди з рекламою політич­них сил, ролетів, унітазів та ін­шої "примітивщини" на в’їзді в Писанкове місто! Тобто замість написів на кшталт "Вас вітає пи­санкова Коломия!" чи "Ласкаво просимо до столиці Покуття!" туристам пропонують рекламу місцевих виробників та політи­ків. Для цього є інше місце… Якраз одне з них рекламували...

До слова, дорогою до Музею писанкового розпису червоні­ти мені довелося не раз, врахо­вуючи те, що ми прогулювали­ся, не кваплячись, та ще й піш­ки… Можете собі уявити, скіль­ки "чудових" об’єктів ми зу­стріли на своєму туристичному маршруті.

Перше, на що необхідно звер­нути увагу керівникам міста, це те, що наше місто без тротуарів, автомобілі з проїжджої части­ни легко можуть зіпсувати ваш одяг - забруднити болотом, яке бризкає на всі боки з-під коліс. А проблема в тому, що дощова каналізація, на жаль, не справ­ляється зі своєю функцією, про що ми вже писали раніше.

Добре, думаю, зараз ці нега­тивні моменти компенсує спо­вна архітектура міста та ціка­ві місця… На жаль, і тут - не склалося, будинки обсипають­ся, таке враження, що балкони скоро будуть падати один за од­ним, що вже траплялося в на­шому місті, неохайні автобус­ні зупинки заліплені всім, чим тільки можна, і куди не глянеш - сміття...

Отак нічого цікавого не вда­лося побачити аж до пере­хрестя пр. Грушевського і вул. Шевченка. Тут можна краєм ока милуватися міською рату­шею та оглянути реконструйо­вану Свято-Михайлівську церк­ву.

Далі повертаємо на вул.Шевченка, нас зустрічає "на­ша міліція", справа - якась мо­торошна недобудова, привид-кінотеатр "Ірчана", смітники, в яких кожен шукає своє - як лю­ди, так і безпритульні тварини. І знову те ж саме: тротуари від­сутні або ж такі, що голову мож­на зламати, будівлі, фасади об­дерті й полупані. Знаєте, на фо­ні такої прогулянки Музей пи­санкового розпису здався нам острівцем краси і неповторнос­ті, а площа перед ним - можли­вістю відпочити від міської ме­тушні. Шкода буде, якщо тепе­рішня влада "закопає" в площу 8 мільйонів гривень і закатає те­риторію з квітниками та дерева­ми у суцільний бетон, як ми ба­чили під час презентації проек­ту, та й збудує будинок... Навряд чи тоді сонячні промені будуть тішити відпочиваючих...

Хоч як я вже не розпинала­ся про історію міста і різні ці­каві події, які тут колись відбу­валися, естетичного задоволен­ня стан нашого міста мені і мо­їм друзям не додав.

Ось так я побувала "туристом" у рідному місті, в якому народи­лася і виросла… Подумайте і поставте собі таке запитання: чи привабливе місто Коломия для туриста? Хто має змогу - може пройтися тим самим маршрутом і пересвідчитися вище написа­ним словам. Отож пропонуйте нам нові туристичні маршрути рідною Коломиєю, а ми переві­римо їх на привабливість...