Агростраховий ринок в Україні продовжує розвиватися

Про це свідчать результати аналітичного дослідження, проведеного Проектом Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) "Розвиток агрострахування в Україні". Його презентація щойно відбулася в Києві.

Дослідження базується на даних, добровільно наданих 14 страховими компаніями.

Ще одна немаловажна деталь - дослідження присвячене 2012 андеррайтинговому року, який охоплює два сезони страхування: осінньо-зимовий 2011-2012 року та весняно-літній 2012 року. Відтоді минуло не так багато часу, а це означає, що його результати досі залишаються актуальними та багато в чому - повчальними.

З цього приводу заступник керівника Проекту IFC Ірина Головко висловилася однозначно: "З року в рік інтерес до агрострахування зростає. Це свідчить про те, що аграрний сектор перебуває в надійних руках. І якщо щось станеться непередбачуване, його буде кому захистити".

Ірина Головко відзначила, що в посткризовий період агростраховий ринок розвивається "досить стабільно". Приміром, сума премій позаминулого року склала 136,3 млн., а минулого - 130,4 млн. грн.

Інша справа, що кількість договорів, які аграрії уклали зі страховиками, зменшилася: якщо 2011 року їх було 2710, то рік потому - 1936. Та це не випадково. Ірина Головко пояснила феномен наступним чином - "якість страхування поліпшилася, відповідно воно подорожчало".

Усього минулого андеррайтингового року було застраховано 727 тис. гектарів. Для України з її аграрними можливостями це вкрай мало. Звідси висновок - "нам є куди зростати".

Збитковість, за уточненими даними, складає приблизно 45%. Для страхового ринку цей показник є дуже низьким. Отже, страхові компанії мали можливість не лише, як прийнято говорити в таких випадках, звести дебет з кредитом, але й підрахувати чималі прибутки.

Ірина Головко звернула увагу на особливості осінньо-зимового та весняно-літнього сезонів минулого андеррайтингового року. Страхові компанії, для яких аграрний портфель є стратегічним, навчилися краще розуміти сільгоспвиробників. Тому, попри всі складнощі осінньо-зимового сезону, надали аграріям якісну страховку.

Аграрії сіялися тоді, як вони самі говорили, в суху землю. І багато озимих не змогли сформувати рослину, спроможну перезимувати. Подібні катаклізми - не дивина. Просто 5-10 років тому за обставин, що склалися, сільгоспвиробники просто б дочекалися першого снігу, знайшли страховика, котрий не достеменно розбирається, в якому стані рослина має перезимувати, та оформив би страховку. А навесні страхова компанія зазнала б збитків.

Восени 2011 року аграрії проявляли активність щодо співпраці зі страховими компаніями, однак страховку отримали лише ті, у кого посіви були в належному стані. І якщо ми подивимося на збитковість сезону осінь-зима 2011-2012, то зимові ризики стали страховикам досить дорого - скільки премій зібрали, стільки й виплатили аграріям. І цифра збитковості у 45%, про яку згадувалося раніше, це середній показник між 100% зимових збитків і 18% весняно-літніх.

Весна та літо 2012 року не принесли погодних сюрпризів ні аграріям, ні страховикам. Водночас на ринку левову частку складали контракти, що називається, "не виплатні", з 50% франшизою. Так, договори укладалися, та вони скоріше носили формальний характер для отримання форвардних контрактів. Тут про якість страхових послуг говорити не доводиться.

У цілому в 2012 андеррайтинговому році страховики сплатили аграріям 52 млн. грн., що еквівалентно 6,5 млн. дол., в той час як ВВП національного агросектору складає близько 30 млрд. дол. Для розуміння - страхові виплати у цей період склали 0,022% від ВВП агросектору.

За кількістю укладених договорів лідирує "Українська аграрно-страхова компанія" (УАСК) - 648. Це складає 33,5% від загальної кількості договорів. Другий показник у страхової компанії "Провідна" - 366 договорів (18,9%), третій - у страхової компанії "PZU Україна" - 149 договорів (7,7%).

Лідерські позиції УАСК втримала і в номінації "Зібрані премії". Усього в минулому андеррайтинговому році вона зібрала 49,7 млн. грн. (38,1%). І це при середній ставці премії за портфелем у 6,27%. На другій позиції опинилася страхова компанія "Провідна" (18,4%), на третій - страхова компанія "Брокбізнес" (7,8%).

Відносно застрахованих площ трійка призерів зазнала незначних змін. На перше місце за цим показником вийшла страхова компанія "Провідна". Площа застрахованих нею посівів склала 126 тис. гектарів або 17,3%. УАСК цього разу посіла друге місце - 113 тис. гектарів (15,6%). Третя серед лідерів "PZU Україна" - 104 тис. гектарів (14,3%). 

Згідно з дослідженнями Проекту IFC, страховий тариф був досить високим восени 2011. За озимою пшеницею він склав 9%, за ячменем - 6%, за рапсом - 7,24%, за житом - 9,24%. Ці показники перевищують ті, що були в попередні роки. Та з урахуванням складності осінньо-зимового періоду минулого андеррайтингового року їх можна вважати коректними. 

Слід відзначити, що тарифи представлені як середнє між страховими продуктами на перезимівлю (які варіюють у межах 4-6%) та страховими продуктами на повний цикл виробництва (8-12%). Що стосується страхових тарифів за договорами, укладеними навесні 2012 року, то тут цифри перебувають у межах від 4,9% для цукрового буряка до 3-4,5% за зерновою групою.

Керівник Програми IFC "Розвиток агрострахування та агрофінансування в Україні" Гарі Роше відзначив: "Проект IFC вже кілька років поспіль проводить подібні дослідження, та нинішнє є останнім. У подальшому подібну роботу повинні будуть виконувати державні органи та Агростраховий пул".

Чи збережуть минулорічні лідери агрострахування свої позиції і цього року? Відповіді на це питання поки що нема. Бо відповідно до недавно прийнятого закону "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" кожна страхова компанія, що хоче займатися агрострахуванням, повинна отримати відповідну ліцензію. Проблема полягає в тому, що не всі страхові компанії в цьому питанні демонструють особливу активність. Згідно з даними директора Департаменту розвитку ринків фінансових послуг та фінансового моніторингу Нацкомфінпослуг Сергія Кузьменка, на сьогоднішній день лише 7 страхових компаній мають ліцензії на проведення страхування сільгосппродукції. І лише 4 з них увійшли до складу Агрострахового пулу. "Відповідно, вони можуть займатися страхуванням сільгосппродукції з державною підтримкою". 

Торік експерти неодноразово попереджали, що пробуксовка із створенням Агрострахового пулу може зірвати виконання програми субсидованого агрострахування з державною підтримкою. Практика показала - вони були близькі до істини. Директор Департаменту фінансово-кредитної політики Міністерства аграрної політики та продовольства Баграт Ахіджанов зазначив, що в рамках субсидованого агрострахування було застраховано лише 3,5 тис. гектара. Страхові платежі склали 173,6 тис. грн., а субсидії - 86,8 тис. грн.

"Ці гроші аграрії досі не отримали. Вони оформлені як кредиторська заборгованість держави перед бізнесом. Протягом першого кварталу ці гроші будуть сплачені", - сказав Баграт Ахіджанов.

Такі низькі показники не бентежать генерального директора об’єднання страховиків "Аграрний страховий пул" Віталія Самарського. За його словами, вони працювали всього три дні. Тим не менше, Пулу вдалося виконати програму-мінімум. "І тепер треба прагнути того, аби виконати програму-максимум".

Віталій Самарський підкреслив, що насправді в рамках програми субсидованого агрострахування передбачалося застрахувати близько 15 тис. гектарів. Однак, не всі площі відповідали вимогам, які розроблені Агростраховим пулом. З цієї причини більша частина з них не була прийнята на страхування і, відповідно, випала із субсидованого агрострахування.

Якості роботи в Агростраховому пулі, за словами радника генерального директора ОС "Аграрний страховий пул" Романа Шинкаренка, приділяється велика увага. Для цього розроблена концепція навчання спеціалістів страхових компаній. Вона передбачає як теоретичну підготовку, так і польові роботи. Навчання, зокрема, торкнеться питань врегулювання збитків, роботи з клієнтами, управління конфліктними ситуаціями, розрахунку страхових відшкодувань.

"Пул хоче зробити так, щоб рівень професійної підготовки страхових компаній та спеціалістів був досить високим. І ми сподіваємося, що зможемо забезпечити досить високу якість проведення страхових процедур та обслуговування аграрних клієнтів", - сказав Роман Шинкаренко.

Баграт Ахіджанов з оптимізмом дивиться на розвиток агрострахування в Україні. Його слова - "краще маленькими кроками, але рухатися вперед".

Стійке просування вперед забезпечить комплекс заходів. Один із них стосуватиметься інформаційної компанії, яку нинішньої весни Агростраховий пул планує провести в регіонах спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства і Проектом IFC "Розвиток агрострахування в Україні". Її мета - популяризація субсидованого агрострахування з держпідтримкою.

Нинішній рівень агрострахування значною мірою став можливим завдяки зусиллям співробітників Проекту IFC, які присвятили цьому 5 років своєї роботи. Гарі Роше пообіцяв, що IFC і надалі сприятиме впровадженню сучасного агрострахування в нашій країні. "Звичайно, незакритих питань ще залишилося чимало, - сказав він. - Та ми відкриті для обговорення, готові їх вирішувати в конструктивній манері. Тому, думаю, що з часом вони будуть вирішені". 

Автор: Микола ЛУГОВИЙ, Національний прес-клуб "Українська перспектива"