Ігор Слюзар обіцяв архітектурі процвітання, а довів її до розрухи

Пригадаймо, як після місцевих виборів 2012 року з екранів місцевого телеканалу новоспечений міський голова Ігор Слюзар запевняв коломийців, що вже невдовзі місто процвітатиме. Що ж натомість? Глибоко копати не будемо - спробуємо зупинитись на одному з "покращень" нинішнього міського голови.

За часи Радянського Союзу і за період незалежності України міська архітектура та госпрозрахункове проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро (далі ГПВАПБ) при головному архітекторові міста Коломиї чесно виконувало свої функції та в повній мірі забезпечувало потреби міста. Ба, більше - бюро самоокуповувалося і заробляло на власні потреби, включаючи ремонти приміщень, придбання оргтехніки і т. п., але про це - згодом.

Після гучних заяв міський голова почав реорганізацію. Перший крок - на посаду головного архітектора Ігор Слюзар запросив Віктора Мицая.

Зміни розпочались і в ГПВАПБ. 

Спочатку начальника бюро, архітектора з вищою освітою, Ігор Слюзар замінив на свого однопартійця Володимира Андріїшина, який явно не відповідав вимогам посади, на яку його призначили. Паралельно з цим, без відома працівників бюро, за вказівкою міського голови, змінили статут установи та підпорядкували ГПВАПБ безпосередньо міській раді.

Реорганізація на цьому лише розпочалась, як поговорюють працівники бюро, руками пана Андріїшина планували звільнити тих працівників технічного бюро, які не виконували вказівки "згори". Натомість планували набрати працівників з числа "своїх". Така ситуація В. Андріїшина скоріш за все не дуже влаштовувала, бо він звільнився з посади начальника бюро за власним бажанням, покерувавши лише півроку.

В той самий час Віктор Мицай відмовився від посади головного архітектора міста і, як не дивно, також за власним бажанням. 

Міський голова довго не вагався і запросив на це місце свого однокласника і, як поговорюють у Коломиї, кума - львів’янина Юрія Процюка, якому відразу ж виділили житло.

Далі - ще цікавіше: начальником ГПВАПБ призначили людину без відповідної освіти - Андрія Колісника, який з першого ж дня повідомив про реорганізацію, тобто елементарне скорочення спеціалістів техбюро. Під так зване скорочення попали Роман Саєвич, Марія Ганущак, Іван Карач та Ярослав Томенко. Всі вони - спеціалісти з вищою освітою і багаторічним стажем роботи, на дипломи яких виготовлена ліцензія бюро. Окрім того, кожен з них отримував заробітну плату відповідно до обсягу виконаних робіт і жодним чином не підпадав під скорочення, оскільки бюро перебуває на госпрозрахунку.

Отож після "реорганізації" в установі залишилося лише двоє працівників без спеціальної освіти, а на заміну фахівцям на роботу взяли ще двох спеціалістів з незакінченою вищою освітою. Виходить, що відбулася не реорганізація, а заміна "непідконтрольних" на "своїх".

Оскільки було звільнено ліцензійованих працівників, горе-керівникові Коліснику довелось виходити з цієї ситуації власними силами і, щоб бюро продовжувало працювати, він запросив до співпраці приватного підприємця, архітектора Миколу Шевчука, за що відповідно має платити.

То де ж логіка у діях керівників? Чотирьох висококласних спеціалістів замінити на приватника і осіб з незакінченою вищою освітою - видається абсурдом.

Окрім "реорганізації" кадрового складу, новий керівник вирішив потрусити ще й міський бюджет: вперше за всю історію існування бюро на закупівлю оргтехніки для установи у 2013 році передбачено 100 тисяч гривень з міського бюджету. 

Обіцяна міським головою реорганізація довела бюро до розрухи. Залишивши без роботи коломийських спеціалістів, Ігор Слюзар забезпечує роботою своїх львівських краян. Адже відтепер, після звільнення архітекторів, усі проектні роботи в Коломиї проводять львівські фахівці.

Чи потрібен Коломиї міський голова, який не дбає про містян і долю міста, а опікується своїми краянами?