Нові правила реєстрації нерухомості: швидше, але дорожче

Від 1 січня в Україні вступили в силу нові правила реєстрації нерухомості. За задумом - уся інформація про нерухомість відтепер зберігатиметься в єдиному реєстрі під надійним крилом Державної реєстраційної служби, а не в БТІ. як було колись. Саме до неї на поклін тепер ітимуть громадяни, щоб узаконити право власності. Тож вистоювати черги та оплачувати десяток квитанцій тепер доведеться в межах сфери, підпорядкованої одній єдиній службі. За бортом наразі опинилося Бюро технічної інвентаризації. Натомість нотаріуси з легкої руки Мін’юсту, здійснюючи нотаріальні акти з нерухомістю, також одразу вносять дані у Держреєстр.

Роками люди звикли, що реєстрація майнових прав - це компетенція Бюро технічної інвентаризації. Навіть у випадку продажу, дарування, спадкування майна людина брала в них виписку з Держреєстру, нотаріус оформляв відповідний акт, і знову з документами назад в БТІ - для реєстрації нового правовласника. Звичайно, робота тут була типовою для таких установ - доводилося чекати місяць на потрібні документи. Але зароблені цією структурою обласного підпорядкування гроші осідали на місцевому рівні. Отоді нагорі виникла ідея перехопити цей грошовий потік. Мін’юст вирішив накласти руку на реєстр нерухомого майна і провести відповідні реформи під гаслом "це безглуздо, що в Україні комунальне підприємство здійснює державні функції". 2001 р. БТІ зобов’язали вносити дані до електронного реєстру, для громадян ввели додаткову оплату за виписки з реєстру - ці кошти вже йшли на Київ. І в той час як за кордоном державний реєстр веде незалежна гілка влада (суди), у нас створюють Державну службу реєстрації, підвідомчу Мін’юсту. Статтю в законі про роботу БТІ ніхто не відміняв, але нагорі знайшли спосіб прибрати до рук поле технічної інвентаризації. Мінрегіонбуд своїми наказами визначає тих, хто здійснює інвентаризацію. Для цього потрібен відповідний сертифікат і тоді, наприклад, будівельна фірма, маючи в штаті працівника з таким документом, сама собі голова. На думку експертів, це відкриває можливість численним фальсифікаціям. Що завадить, наприклад, забудовнику вписати в технічному паспорті більшу кількість квадратних метрів, ніж квартира має насправді. У минулому залишаться часи, коли в структурі БТІ реєстрували майно за рішенням виконкомів при місцевих органах влади, зважуючи відповідність документів законним нормам.

Пересічних громадян цікавить порядок урегулювання питань із їхнім майном. Отож, БТІ все ще виконує свої функції, окрім державної реєстрації. Наразі нерухоме майно реєструють винятково у новоствореному Відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Коломийського міськрайонного управління юстиції на вул. Міцкевича, 2. Тепер сюди слід звертатися для реєстрації права власності (з видачею свідоцтва про право власності), володіння, користування, оренди та інших прав на земельні ділянки та майно. Відповідні територіальні органи Держземагентства, органи місцевого самоврядування, БТІ більше таких дій не вчиняють. Якщо ви хочете здійснити продаж, купівлю, подарувати чи успадкувати уже зареєстроване майно - нотаріуси оформлять відповідний акт і власноруч зареєструють нові права власності та передадуть документи до Відділу держреєстрації. Громадянам дійсно економлять тепер час. Так, нотаріуси не відправлять клієнта за випискою з реєстру, адже він доступний для нотаріуса у електронному вигляді. Тільки слід нагадати, що електронний реєстр вели тільки з 2003 р. і база, як-то кажуть, не без гріха. Уся старіша документація припадає пилом в архівах БТІ, тому багатьом таки доведеться оббивати знайомі пороги задля отримання папірця. А ще, кажуть, нові послуги обходяться зовсім недешево. Не забудьте про черги, які перекочували до нової інституції. А куди ж вони подінуться? (За січень 5 держреєстраторів розглянули 244 заяви). Оманливе безлюддя  в коридорах на Міцкевича, 2 означає тільки, що минула 3 година, а отже, відвідувачі в той день уже відмучилися. Хіба що привілейованим дозволяють залагоджувати свої справи тут після офіційного закінчення прийому документів, як, наприклад, одному із депутатів міської ради, якому дозволив "затриматися" аж до 5 години у власному кабінеті начальник відділу державної реєстрації.