Заощаджувати на собі стало непосильним завданням для нинішніх можновладців

Минулого тижня прозвучала новина з міжнародного життя, на яку, здається, мало хто звернув увагу. Так-от, уряд Угорщини повідомив, що домігся справжнього успіху в рамках ЄС: рекордно низького за останні 10 років дефіциту держбюджету - 2,7% (або майже $3 млрд.). Але тут важливо не так ці відсотки, чи мільярди, як спосіб, яким їх домоглися, а саме - режимом економії, в т. ч. самої влади на собі. Угорцям це потрібно, щоб їх викреслили із "чорного списку" країн - членів ЄС, в яких рівень дефіциту перевищує встановлений у Брюсселі норматив. А це, своєю чергою, поліпшить ситуацію в Угорщині з інвестиціями і зі зростанням економіки, і, що не менш важливо, зникне загроза втрати фінансової допомоги від ЄС.

Діри в бюджеті Угорщина латала на чому тільки можна було: і трохи поскорочували соціальні програми, але при цьому вперше за останні 10 років й підвищила зарплату своїм медикам, і "потрусила" багатих. І що важливо, угорський уряд заощаджував навіть на собі. На жаль, детальної інформації про останнє наразі нема.

Так чи інакше, але "економія" сьогодні - ключове слово не лише в Угорщині, а й у всій Європі. Ситуацію, в якій опинилися країни, що раніше вважалися благополучними, міністр фінансів Австрії Й. Прель описав так: "Деякі держави звикли витрачати гроші, абсолютно не думаючи про завтрашній день. Це поставило їх на межу банкрутства. Ми зможемо вирішити проблему лише тоді, коли змінимо ставлення до бюджетних коштів і навчимося витрачати гроші розумно. іншої альтернативи у нас просто немає".

На практиці ці слова в країнах єврозони в більшості випадків означають не лише економію у сфері соцзабезпечення і нові податки - там влада теж зменшує свої апетити. В країнах із найбільшим дефіцитом держбюджету в єврозоні - іспанії, Греції та ірландії тягар державної заборгованості першими на собі відчули також і держслужбовці. Як пригадуємо, торік перед самітом ЄС 22-23 листопада, на якому обговорювали принципи формування нового бюджету унії, застрайкувалиѕ найбільш оплачувані в Європі єврочиновники на знак протесту проти скорочення бюджету ЄС.

Безперечно, інформацію про економію по-європейськи ми проектуємо на українські реалії. Наша держава теж має величезний дефіцит бюджету: на 2013-й він запланований у понад 50 млрд. гривень ($6,3 млрд.), що майже на третину більше, ніж торік. Про програму найсуворішої економії за останнє 20-річчя в Угорщині почали говорити в середині 2009 року - майже за рік до того, коли й в Україні новий Президент В. Янукович оголосив про початок доброго десятка нових реформ і запровадження жорсткої економії бюджетних коштів. Як пригадуємо, уряд М. Азарова після того почав грізно трубіти про нечуване зміцнення фінансової дисципліни в державних структурах і не тільки для помсти, а й на пострах іншим став переслідувати екс-міністра економіки Б. Данилишина за два випадки держзакупівель в одного учасника без проведення тендеру (2012-й був особливо в цьому показовий) і посадив за ррати другого екс-міністра - Ю. Луценка за витрати в смішному розмірі на офіційне святкування Дня міліції. 

Як успішно виконувала "донецька" влада собі ж поставлені завдання ("пацан сказал - пацан сдєлал"), українці мали можливість спостерігати впродовж двох останніх років. Наслідком "адміністративної реформи" стало лише збільшення з початку нинішнього року чисельности Адміністрації Президента України ще на 5% - із 514 до 549 працівників. Це скромно назвали "оптимізацією структури". Таким же способом "оптимізувався" з початку цього року й секретаріат Кабінету Міністрів, чисельність якого зросла до 720 осіб (на кінець листопада 2012 року було 650). При цьому попри кризу та скорочення соціальних видатків уряд Азарова, хоч і публічно обіцяв скоротити утримання на себе, збільшив цього року фінансування свого апарату ще на 40 млн грн, причому цей показник після опублікування Закону "Про Державний бюджет України на 2013 рік" чомусь не відповідав передбаченому в проекті бюджету. А тепер у зв’язку з новою чисельністю свого апарату прем’єр Азаров доручив Мінфіну підготувати зміни до Держбюджету, ще збільшивши асигнування на утримання уряду, виходячи із нової чисельности.

Пристрасть нинішньої влади до розкошів - резиденцій, державних дач, розкішних кабінетів, гелікоптерів та автомобілів за державний кошт виглядає просто-таки гіпертрофованою. Її в цьому не стримує ніщо - жодних гальм, жодного самообмеження. Як відомо, уряд ще два роки тому прийняв рішення про заборону закупівель дорогих автомобілів і меблів, ремонтів службових кабінетів і т. п. Як треба ці грізні настанови виконувати, приклад усім подав сам гарант - в реконструкцію однієї лише резиденції "Синьогора" в Гуті за три роки президентства вже "вгрохано" майже чверть мільярда гривень. Як писав недавно журнал "Корреспондент", у Президента - безпрецедентна навіть за мірками значно заможніших країн кількість державних резиденцій, на ремонт яких Україна торік витратила в десятки разів більше коштів, ніж європейські сусіди. Змагатися з Президентом України може лише московський "цар" В. Путін, на обслуговування якого зорієнтовані два десятки резиденцій.

Ще одним показовим прикладом "державницького" ставлення до бюджетних коштів є НБУ з його пристрастю до розкошів. Свою базу відпочинку в Яремчі він будує з 2010 року і мав уже завершити. На неї виділили понад 60 млн грн із державних коштів. Тут буде все для належного відпочинку державних банкірів - джакузі, каміни, барбекю, розкішні меблі (столи за 44-54 тис. грн, м’які шкіряні крісла в басейн за понад 13 тис., шкіряні крісла до письмового столу за понад 21 тис., італійські стільці від 9 тис. за штуку, українські крісла цієї ж фірми по 30 тис., диван за 84 тис. і т. д.). Словом, наче й не банкіри, а арабські шейхи, які на нафті сидять. Ось такий внесок у ВВП країни зробило керівництво НБУ на чолі з донецьким хлопцем С. Арбузовим, яке в 2012 році провело тендерів на 462 млн грн, що в три рази більше за Кабмін і ВР, разом узятих.

На цьому приклади "економії" по-українськи не закінчуються. Якщо не менш одіозна лікарня "Феофанія" для "номенклатурників" закупила обладнання на більш ніж 19 млн грн, то це хоч для здоров’я, може, хтось і з простіших посполитих завдяки йому теж поправить здоров’я. А от розкішні автомобілі, куплені за бюджетні кошти, призначені виключно для високопосадових задниць. і в цьому представники цієї влади на всіх рівнях просто не здатні собі відмовляти в задоволенні. 

Ось буквально днями надійшло свіже повідомлення про закупівлю авто за бюджетні 1,05 млн грн для міліції. На чому ж люблять їздити доблесні захисники? Права громадян не можна гідно захищати гіршим автомобілем за чорний кросовер "Mitsubishi Outlander" 2.4 CVT Intense вартістю 311 тис. грн, яке придбало управління Державної служби охорони при УМВС України в Рівненській області. Авто має підігрів передніх сидінь, автоматичний двозонний клімат-контроль і т. ін. Аналогічну машину, але в ще більш розкішній комплектації "Ultimate" за 338 тис грн, недавно купили і для такого ж управління на Донеччині.

Можна згадати і про скандал з 2010 року з приводу того, як управління ДАі ГУ МВС в Київській області купило автомобіль "Cadillac Escalade" за ціною близько 1 млн грн, яким користувався тодішній міністр внутрішніх справ А. Могильов.

Але проблема не лише в тому, що саме купують, а й у кого. РНБО, скажімо, купила машин на 2,5 млн у фірмі сина відомого борця з корупцією - заступника секретаря РНБО В. Сивковича.Тож нинішні "донецькі" значно "переплюнули" апетити чиновництва "помаранчевої" доби. Адже ще не забуто інший скандал з кінця 2004 року, на якому "регіонали" дуже гріли руки: як "Нафтогаз України" під 

керівництвом "націоналіста" О. Івченка купив новий "Мерседес" за ціною 1 млн грн, який Івченку згодом довелося таки продати. Але "Нафтогазѕ" бодай реально працює на економіку, а "донецькі" поповнюють ВВП з Державного бюджету.

Зростання витрат на забаганки можновладців відбувається на тлі посилення економічної кризи і зростання боргів держави. 2012 року промислове виробництво і ВВП далі скоротилися, економіка України близька до рецесії, бюджет тріщить. Але це не зупиняє очманіле від тотальної влади керівне чиновництво, яке вміє економити лише на простому люді.