Висота заметів сягала трьох метрів, а водії грейдерів спали по чотири години

Багато прикарпатців в останній тиждень опинилося в серйозній скруті. Адже останнім часом ми стали дуже мобільними. Кудись їздимо весь час, десь працюємо, навчаємося. Власне, для цього є й об’єктивні причини.

Найперше, — звикли до стабільного сполучення, друге — це те, що наша молодь дуже охоча до навчання, ну і третє — у селах роботи фактично немає, тож більшість жителів із населених пунктів працевлаштовується саме у містах. А тут — на тобі! До роботи не добратися, а якщо туди й доїдеш, то ще не відомо, чи вдасться нормально повернутися додому. Саме така ситуація виникла на Прикарпатті починаючи від минулої суботи. і найбільше у ній потерпіло сільське населення. Та й жителям міст довелося несолодко. На проїзних частинах доріг — ожеледиця, тротуари — нечищені. Але що було казати тим людям, котрі взагалі за межі свого села не могли виїхати?!

Як нас повідомили в управлінні з надзвичайних ситуацій ОДА, протягом цього часу загалом не було проїзду до 53 населених пунктів і до 75 він був утруднений. Внаслідок сильних снігопадів та вітрів дві лінії електропередач були пошкоджені повністю і ще п’ять — частково. В результаті без світла залишилися 10 сіл, а ще п’ять — частково. На ранок 21 грудня проїзду не було до чотирьох населених пунктів. Ще з 70-ма селами сполучення залишається утрудненим. інакше кажучи, прочищено лише один бік дороги. Міркуємо, до понеділка ситуація взагалі стабілізується. Адже на нинішній день на шляхах Прикарпаття працює 78 одиниць снігозбиральної техніки та до півтори сотні працівників обл- та райавтодорів.

Зауважимо, ці люди працюють самовіддано. Саме таку оцінку дали їм, наприклад, у Городенківському та Тлумацькому районах, з якими ми зв’язалися. Ці райони обрали не випадково, адже найбільш критична ситуація склалася саме там. Водії грейдерів, тракторів тощо, що відпочивали заледве по чотири години на добу, розповідали нам: особливо тяжко було у перші дні негоди, коли грейдер прогортав дорогу, а вже через дві години її знову заносило снігом. і це при тому, казали нам, що ті робітники місяцями не бачили зарплати. Зауважимо, напруження було настільки великим, що навіть техніка не витримувала. Наприклад, у Городенківському районі на дорозі, котра вже не раз згадувалася у наших матеріалах — Татарів-Кам’янець-Подільський за селом Чернятином вийшла з ладу шнекороторна машина. Довелося вже рятувальникам за допомогою КрАЗа тягнути її до гаража.

Зауважу, що зима зимою, але у цій критичній ситуації не обійшлося й без людського фактору. Ми вже писали — грейдер прочищав дорогу, а вітер засипав її снігом, який здував з полів. До речі, в деяких районах, наприклад, на Городенківщині, висота снігу сягала трьох метрів. Щоправда, там, де обабіч доріг були дерева, такого не спостерігалося. Пригадалося, що свого часу, коли ще були колгоспи, на полях ставили спеціальні щити для снігозатримання. Тепер колгоспів нема, є багато ґаздів на землі, та, як бачимо, нема порядку.

Попри те, що чимало людей у ці дні пережили певні труднощі, але щоби це призвело до якогось сплеску негативу, — такого не почули. "Два дні у нас не ходив автобус, — сказав нам житель села Новосілки Тлумацького району. — Але це ж зима...". Чоловіка разом із молодшим парубком — син чи, може, зять — застали за суто чоловічою розвагою: вони прорубали у кризі місцевої річки лунку і вудили рибу. Коли ми під’їхали, побачили окунів, клинів, підустів з на дві добрі юшки.

Їдемо селом далі. Ось якийсь чоловік самотужки прочищає бічну вуличку. Коротко кажучи, люди самотужки намагаються дати собі раду. А як жилося у селах, котрі взагалі були, так би мовити, відрізані від світу? Телефоном зв’язуємося з Семаківцями Городенківського району. Три дні до цього села не було проїзду. На щастя, якихось критичних ситуацій за цей час тут не виникло. "А як було з продуктами харчування? Наприклад, хліб не було змоги підвезти?" — цікавимося. "Так у селах люди звикли самі пекти хліб, цим і рятувалися", — відповіли в сільраді.

Так само пекли хліб у селі Кунисівцях, що теж на Городенківщині. Ми зателефонували туди у четвер в першій половині дня. На той момент проїзду до нього ще не було. А відрізала його негода від світу ще в неділю. Попри те місцеві жителі не панікували, — запевнили у сільраді. Зокрема, не кинулися змітати все з поличок місцевих крамниць. Виживали на власних запасах. Щоправда, цьому селу пощастило, що там є цегельня, а на цегельні — трактор. В разі крайньої потреби його задіювали, щоби добратися до розташованої за кілька кілометрів автотраси. В інших випадках на допомогу приходили коні. Де можна було — дорогою, а десь полем виїжджали на трасу. і це село Бог вберіг від випадків, коли була необхідність негайного втручання екстремальних служб.

Зате такий випадок стався в одному із сіл Тлумацького району. Раптом значно погіршилося самопочуття жінки після пологів. На щастя, на той момент у районі вже працювала відповідна техніка. Як нам розповіли у відділі з питань надзвичайних ситуацій Тлумацької РДА, щоб лікарі змогли добратися до хворої жінки, дорогу їм прочищав роторний грейдер, за ним йшов трактор, а далі вже їхала карета швидкої допомоги. У цьому районі, до речі, кілька сіл опинилися без світла. Тож, як нам розповіли в РДА, всі зусилля з розчищення доріг були спрямовані передусім на ті населені пункти.

Зрозуміло, що в цьому матеріалі ми не змогли дати повної картини надзвичайної ситуації, яка охопила майже всю область. А на закінчення ще раз нагадаємо водіям: поки що зимові дороги Прикарпаття залишаються складними. На підтвердження цього чергова статистика від ТУ МНС в області: протягом 19-20 грудня вони витягли з кюветів та снігових заметів 19 машин. Переважно це були вантажівки.