Музика, що розганяє хмари

Львів, Перемишль, Люблін — у цих містах з напівпорожніх залів починався фестиваль JazzBes. Цього року вже вдванадцяте у 15 містах України та Польщі відбувається фестиваль вільної інтелектуальної імпровізаційної живої емоційної музики. Джаз без кордонів та у всіх його відомих на сьогодні стилях: swing, fusion, bebop, jazzrock, funk, cool, free jazz тепер можна почути і в Івано-Франківську, котрий долучився до тих джазових міст лише вчетверте.

На відкритті 12-го числом фестивалю у Львові зіграли музичні колективи з України, Швейцарії, Польщі, США, Канади та Португалії. В Івано-Франківську джазовий марафон триває лише чотири дні, завтра — останній.

"Джаз для нашої публіки ще залишається складним мистецтвом. Івано-Франківськ серед польських та українських міст і досі єдиний, де все відбувається на приватній основі індивідуальної ініціативи окремої людини — Романа Рося. Ми, щоправда, розуміємо: аби з’явився вдячний зацікавлений глядач і слухач, треба частіше пропонувати йому джазову музику" — каже культуролог і галерист Анатолій Звіжинський.

Директор Івано-Франківської обласної філармонії Андрій Савка, де відтепер отримав прописку JazzBes, переконаний, що наступного року фестиваль має шанс отримати обласне фінансування. "А цього року, на жаль, за місяць до проведення фесту обіцяних 25 тисяч отримати організаторам не вдалося через таке звичне поняття наприкінці року, як недофінансування", — каже Р.Рось.

"Це такий марафон. Після нього музиканти місяць сплять. Бо це важко — зіграти десять концертів у різних містах кожен день. У Львові фестиваль проходить 12-й раз, та лише на восьмий-дев’ятий зали почали наповнюватися, тому Івано-Франківськ ще має шанс", — каже музикант і організатор свята Роман Рось. — 13 грудня у нас буде день шедеврів, тому що зі Швейцарії приїжджає група "Plaistow". Це передовсім барабанщик Кирило Бонді, котрий позаминулого року на "Джаз-безі" грав із Петером Броцманом. Тоді у всіх було таке відчуття, ніби вони вдвох порозганяли хмари над містом. Це унікальні музиканти у світі, котрі грають пост-джаз, побудований на академічному мистецтві, тобто це "розумний" джаз. Друга складова того дня — це Маrinita, Марина Захарова із Харкова, — унікальне явище в сучасній українській культурі, — вокалістка, композитор і піаністка, яка "грає пісні", а не те мистецтво із комп’ютерного ящика, яке нині ми чуємо скрізь і споживаємо. Це композиторське мистецтво. З нею грає ізраїльський музикант Перельман, котрий володіє всіма старовинними інструментами бездоганно. Ми зможемо у цьому переконатися, бо він везе із собою всі ці інструменти, цілий автобус. Наступного дня — проект Україна-США-Канада "Vinita Formation". Це відображення того джазу, котрий тепер творять у Нью-Йорку".

"Нема людей, які не люблять джаз, є люди, котрі просто ще не знають, що вони люблять джаз". Цей вільний переказ фрази Тараса Прохаська подобається і неофітам, і адептам джазової музики. і перші, і другі ще мають щасливу нагоду насолодитися правдивою музикою.