Фатальність чи просто діагноз?

Статистика свідчить, що перше місце серед злоякісних новоутворень у жінок посідає рак молочної залози. У світі щорічно реєструється мільйон випадків раку молочної залози (РМЗ). Летальність на першому році виявлення з моменту встановленого діагнозу становить 13%. Очевидно, що ефективність лікування вища на ранніх стадіях захворювання. Тому своєчасна діагностика є актуальним завданням і може значно знизити кількість летальних наслідків.

В Україні, у т.ч. і в Івано-Франківській області, інтенсивність зростання захворюваності на цю недугу за останні десять років збільшилась у два рази і помітно прогресує. Щороку в країні реєструється майже 16 тисяч осіб, хворих на рак молочної залози. Надто багато причин, усунути які сьогодні дуже складно, можуть викликати це страшне захворювання. Зокрема, до канцерогенних належать понад 2 000 хімічних речовин, серед яких близько 30 міститься в тютюновому димі. Проте якщо недугу вчасно виявити, то її наслідки можуть бути менш важкими. Про проблеми профілактики і лікування раку молочної залози ми вирішили поговорити з фахівцями-медиками, зокрема з доцентом курсу онкології Івано-Франківського національного медичного університету мамологом Сергієм Голотюком.

Фактори ризику

- Сергію Івановичу, сьогодні медики, принаймні медичні генетики, виділяють так названі групи ризику - людей, у яких з різних причин, частіше поєднаних зі спадковими факторами, припускають розвиток онкопатології органів репродуктивної системи.
- Відомо, що п’ять-десять відсотків випадків раку молочної залози, яйників та ендометрію є спадковими і їх розвиток пов’язаний з мутаціями в генах BRCA1 I BRCA2. За даними Breast Cancer Linkage Consortium, обидва гени збільшують ризик раку молочної залози у жінок до 80 років на 80–85%. Наявність раку молочної залози, яйників чи матки у найближчих родичок - матері, сестри або дочки - становить найвищий ризик для інших жінок у сім‘ї: ймовірність захворіти для них удвоє вища, ніж у загальній популяції. В Україні, на відміну від розвинених країн, онкогенетичні дослідження з метою виявлення осіб, носіїв генів BRCA1 і BRCA2, не проводять. Тому всім жінкам, у родині яких були випадки захворювання на рак грудної залози, матки, яйників, необхідно починаючи з 28-річного віку щорічно проходити комплексне обстеження у мамолога та гінеколога. Зазначу, що контингент таких осіб із врахуванням захворюваності на вказані недуги становить в Івано-Франківській області близько 40 тисяч осіб.                       

- Що ще, крім спадковості, повинно насторожувати жінок?
- Сьогодні настороженою повинна бути кожна жінка. Відомо, що у 75% хворих не виявлено факторів високого ризику захворювання. Однак доведено, що ризик виникнення патологічних процесів у молочних залозах пов’язаний насамперед зі змінами стилю життя, особливо зміною репродуктивної поведінки жінок: колись жінки народжували по шестеро-десятеро дітей, усіх їх годували грудьми. Згадайте, ваші бабусі, напевно, скажуть вам, що раніше було нормою грудне вигодовування дитини до трьох років. Тому зниження народжуваності є одним з факторів ризику захворювання молочних залоз.

Перелічимо інші фактори ризику розвитку захворювань молочних залоз:

аборти, особливо до 17 років, збільшують ризик захворювання в кілька разів;

ожиріння при поєднанні з діабетом і гіпертензією підвищує ризик втроє;

пізні перші пологи, ранній початок менструацій - до 12 років, пізній клімакс - після 55;

стреси, травми грудних залоз;

систематичне паління та вживання алкоголю, порушення функції печінки;

вік від 40 до 69 років;

фіброзно-кистозна мастопатія та інші проліферативні захворювання молочних залоз.

- Що ж робити? Адже усунути всі фактори ризику в цей час неможливо. Не примусимо ж ми нині всіх жінок, приміром, народжувати по п’ятеро-десятеро дітей, не кажучи вже про те, що нереально моментально поліпшити екологічну обстановку.
- Звичайно ні. Але є реальна можливість вплинути на хід захворювання, вчасно виявивши його. Профілактичний огляд - реальний шанс для цього. Він дає можливість фахівцям вилікувати жінку більш ніж у 80% випадків. Кожна друга жінка має ту чи іншу патологію молочних залоз. Охопити такий контингент дуже важко, хоча в багатьох країнах налагоджено скринінгову програму діагностики захворювання. Там не змушують іти до лікаря, але якщо людина не пройшла профогляд, її не допускають до роботи. Така сама ситуація в США і низці інших країн світу. Наприклад, у США РМЗ виявляється на 30% частіше, ніж в Україні, проте переважно на ранніх стадіях. А чим раніше виявлено захворювання, тим більше шансів на одужання. У нас же кількість організованого населення різко зменшилась, нема необхідної матеріальної бази навіть для проведення скринінгу. В івано-Франківській області маємо лише чотири сучасні мамографи. Один із них - в обласному онкологічному диспансері. Тому з огляду на реалії сучасної української медицини сьогодні багато залежить від культури і свідомості самих жінок. Але, на жаль, за власною ініціативою в клініку приходять одиниці.

Перша зброя проти раку

Зрозуміло, що іноді страх почути фатальний діагноз відбирає у жінок рішучість, а це, своєю чергою, зменшує шанси на продовження повноцінного життя. Окрім того, в багатьох дійсно немає можливості щорічно відвідувати онколога. Однак медики, зокрема виступаючи у ЗМІ, не раз наголошують на тому, що профогляд можна проводити і самостійно. Зрозуміло, він не буде настільки інформативний, але все-таки дозволить знайти захворювання раніше критичної межі. Як його потрібно проводити? - з цим запитанням ми звернулися до заслуженого лікаря України головного позаштатного спеціаліста з онкології управління охорони здоров’я ОДА, головного лікаря ОКОД Володимира Романчука.

- Діагностувати захворювання молочної залози на ранніх стадіях можуть тільки фахівці - мамологи, онкологи. При цьому вважається, що ніхто не знає стану молочних залоз краще, ніж сама жінка, яка володіє методикою самообстеження. Статистика свідчить, що у восьми із десяти випадків захворювання в Україні виявляють самі жінки. Тому жінка, котра вміє правильно провести самодіагностику молочних залоз, вже озброєна проти раку! До самоогляду треба ставитися як до звичайної гігієнічної процедури. Найкращий час для нього - перший тиждень після закінчення місячних, коли залоза найбільш доступна для обстеження. Жінкам у менопаузі необхідно вибрати і зафіксувати один із днів місяця для самообстеження із фіксацією дати обстеження в календарі.

Самообстеження складається з огляду білизни і молочних залоз. Потім проводиться пальпація молочних залоз стоячи і лежачи. Найкраще проводити процедуру стоячи у ванній перед дзеркалом. Намилені пальці рук будуть сприяти обстеженню.

- З чого треба починати самообстеження?
- Жінкам треба звернути увагу на огляд нижньої поверхні бюстгальтера. Подивіться уважно, чи немає плям: жовтих, бурих, червонуватих, водянистих чи зеленуватих. При огляді перед дзеркалом звертають увагу на можливе збільшення або зменшення в розмірах, нерівності поверхні. При огляді сосків необхідно визначити, чи немає змін їхньої форми, кольору, втягнення, виразки. Особливо має насторожувати поява кров’янистих та водянистих виділень з одного соска.

Отже, спочатку проводиться поверхневе ковзке промацування, яке дає можливість виявити невеликі утворення, розташовані безпосередньо під шкірою. Потім проводиться глибоке промацування, коли пальці послідовно коловими проникаючими рухами досягають поверхні ребер. При самообстеженні необхідно також пальпувати пахвову ділянку, де можливе виявлення збільшених лімфатичних вузлів.

В лежачому положенні - руку кладуть за голову, протилежною промацують залозу. Ретельно пальпують верхньо-зовнішні квадранти, де локалізується до 50% усіх пухлин.

- Чи в усіх випадках виявлені ущільнення - це обов’язково злоякісні пухлини?
- Ні, далеко не в усіх. У 80% жінок - це доброякісні процеси. Хоча їх називають передпухлинними. Людей такої категорії також потрібно оздоровлювати.

- Багато жінок побоюються мамографії - методу, що дозволяє визначити наявність пухлини з найбільшою точністю. Кажуть, що сама доза опромінення, яка виділяється при дослідженні, здатна спровокувати розвиток раку.
- Ні, мамографи не дають великого опромінення і не можуть спровокувати розвиток захворювання. Вони цілком безпечні. інша річ - дефіцит апаратури. Тому більш реальними методами діагностики захворювання молочних залоз в Україні є самообстеження, клінічне обстеження грудних залоз медичними працівниками щорічно під час онкопрофоглядів, доповнення оглядів УЗД залоз потужними датчиками, які є в переважній більшості лікувальних закладів області.

- Які можливості лікування РМЗ в Україні?
- Якщо говорити про Івано-Франківськ, то тут можливості лікування насправді непогані. В обласному онкодиспансері проблему лікування онкозахворювань, і РМЗ зокрема, поставлено на досить високому рівні. Медики закладу мають у своєму розпорядженні основні необхідні медикаменти.

Коли "традиційна" означає ефективна

Одним із показників якості лікування вважається виживаність пацієнтів. Серед населення існує така думка: хворі на рак молочної залози приречені, і жити їм залишилося недовго. Про це ми запитали лікаря клінічного мамологічного центру ОКОД Ігоря Пришляка.

- Передусім щодо смертності від злоякісних новоутворень молочних залоз. Дійсно, за статистичними даними близько 12% жінок, які хворіють на цю форму раку, помирають до року з часу встановлення діагнозу. Слід враховувати, що в Івано-Франківській області майже 30% раку молочної залози діагностують на пізніх стадіях. А статистика доводить зворотне - від раку молочної залози виліковуються від 80 до 95% жінок, у яких захворювання виявлено на першій та другій стадіях, і лише 35% - із третьою стадією захворювання. Нині в області налічується близько двох тисяч жінок, які живуть тривалий час після проведеного лікування з приводу злоякісних пухлин молочних залоз.

- До речі, про органозберігаюче лікування. Доводилось чути, що на Заході вкрай рідко видаляють молочну залозу цілком.
- У розвинених країнах близько 60% хворих діагностують з допомогою мамографічного скринінгу в нульовій стадії захворювання, при розмірах пухлини до одного-двох міліметрів, тоді як в Україні кількість таких випадків не перевищує одного відсотка. Для органозберігаючих операцій необхідний ретельний підбір пацієнтів. Якщо розвиток хвороби перебуває на ранніх стадіях, то залозу можна зберегти. При цьому операцію необхідно доповнювати хіміопроменевою терапією.

Словом, боротьба з раком - справа цілком реальна.

- Серед населення існує думка, що рак молочної залози можна вилікувати, застосувавши методи нетрадиційної медицини, за допомогою різних біодобавок тощо.
- Як відомо з досвіду світової медицини, поки що в жодній країні світу документально не зафіксовано випадку вилікування злоякісного новоутворення із застосуванням методів нетрадиційної медицини. Застосування нетрадиційного лікування тільки відтягує час, не дає можливості застосувати "традиційну" ефективну медицину та переводить ранні стадії раку в пізні, невиліковні.

Ми рекомендуємо жінкам ні в якому разі не уникати проведення онкопрофоглядів. У разі наявності факторів високого ризику захворювання, самостійного виявлення змін у грудних залозах звертатись у мамопункти, які з 2012 року організовано в більшості лікувальних закладів області, або в поліклініку онкологічного диспансеру, де є кабінет мамолога і всі можливості для комплексного обстеження молочних залоз - проведення мамографії та УЗД молочних залоз із застосуванням сучасної апаратури. Додам, що кабінет мамолога у поліклініці ОКОД працює щоденно, крім вихідних днів, з 8 до 15 години. Для такого огляду жінок не обов’язкова наявність направлення.

Для надання спеціалізованої мамологічної допомоги в Івано-Франківському ОКОД функціонує клінічний мамологічний центр, де проводиться поглиблене обстеження хворих із застосуванням МРТ, комп’ютерної томографії, імунологічних методів обстеження і висококваліфіковане спеціальне лікування згідно з досягненнями вітчизняної та зарубіжної мамології: проведення органозберігаючих операцій при своєчасній діагностиці захворювання, ендолімфатичної та внутрішньоартеріальної хіміотерапії.