Багато українців погоджуються на будь-яку роботу

Більшість українців готові отримувати неофіційну заробітну плату, тільки б її платили. На другий план відійшла вимога соціального пакету. Про це свідчать результати опитування, нещодавно проведеного порталом rabota.ua. При цьому виявилося, що лише 37% опитаних отримують "білу" зарплату, і 22% заявили, що для них принципово і дуже важливо отримувати зарплату не "в конверті", для решти ж важливішим є те, щоб її просто платили.

Експерти наголосили, що подібні дослідження не можуть бути репрезентативними з соціологічної точки зору, тому що не мають правильної вибірки. Проте вони дають підстави робити висновки про певні тенденції на ринку праці.

Такі настрої серед шукачів роботи, яке виявило опитування, підтвердила і співрозмовниця ТСН.ua, Тетяна з Чернівців, яка місяць тому влаштувалася помічницею директора в одну із невеликих київських фірм, а до того працювала на аналогічній посаді у столиці. "На даний момент для мене важливий розмір зарплати і вчасна її виплата. Соц. пакетом користувалася лише на одній із попередніх робіт, тому, можна сказати, навіть не знаю, що це таке, тому, відповідно, і не страждаю без нього. Хоча б не відмовилася", – зазначила вона.

Поки що дівчина на випробувальному терміні й отримує "чорну" зарплатню, а згодом роботодавець пообіцяв 50х50. При цьому вона не переймається "сірою" зарплатою та не думає про відрахування у Пенсійний фонд. "Добре відомо, що були люди, які все життя працювали (а в СРСР це було лише офіційно), і були такі, які ухилялися (не знаю навіть як при такій системі). А у підсумку зараз розмір їхніх пенсій не особливо відрізняється. Це перше. А друге: чи я доживу? І тут не питання апокаліпсису, а те, що є тенденція підвищувати пенсійний вік, а рівень життя і здоров'я нації падає. Тому не бачу проблеми в пенсії", – зазначила Тетяна.

У коментарях ТСН.ua експерти розповіли, чому українці не думають про охорону праці або майбутню пенсію, які вимоги вони висувають сьогодні до роботи та працедавців, на що звертають увагу в першу чергу, а також як ці вимоги змінилися за останні десять років.

Вибагливі працівники

Спеціалісти не кожної сфери готові працювати "на пташиних правах", запевняє менеджер зі зв'язків із громадськістю компанії HeadHunter Наталя Маціпура. Так, наприклад, за її словами, програмісти, ІТ-спеціалісти, тестувальники і розробники часом висувають роботодавцям неймовірні вимоги, і тоді роботодавець "почуває себе пташкою на одній ніжці, яка скаче перед працівниками, влаштовуючи різні умови".

"Все дуже відносно. Але якщо говорити загалом про ситуацію на ринку праці, то так, люди лояльно ставляться до роботодавців і готові йти на певні поступки. Чим вища кваліфікація у спеціаліста, тим більше вимог він висуває. Тому некоректно говорити, що українці готові працювати "на пташиних правах" – абсолютно не готові. Ті, хто є гарними фахівцями, мають великий досвід роботи і затребувані на ринку, вибирають серед різних варіантів", – зазначила експерт.

На думку Маціпури, український ринок праці залежить, по-перше, від економічних умов у країні, по-друге, від світових тенденцій (адже роботодавці, особливо міжнародні компанії, імплементують в Україні міжнародний досвід). "Частина суспільства бачить позитивну тенденцію і розуміє, що роботодавець повинен створити гарні умови праці (наприклад, купити хороше крісло, бо інакше болітиме спина, якщо цілий день сидіти за комп'ютером)", – пояснила вона.

Українські працівники стали дещо вибагливішими, ніж десять років тому. Але це більше стосується досвідчених спеціалістів, затребуваних на ринку праці, зазначила Маціпура.

"Сьогодні шукачі можуть вказувати вимоги до роботодавців, наприклад, вимагати соціальний пакет. В резюме одного ІТ-спеціаліста я бачила вимогу – "щоб на кухні завжди були чисті серветки". Смішно, але такі вимоги трапляються. І найчастіше – саме у ІТ-спеціалістів, тому що ця сфера найактивніше сьогодні розвивається. Програмістів та тестувальників не дуже мотивують зарплатами, тому що всі їм пропонують непогані гроші. А вони часто шукають просто цікавий для них проект, і при цьому навіть можуть погодитися на меншу зарплату", – розповіла експерт.

Умови диктує роботодавець

За словами віце-президента Асоціації експертів ринку праці Оксани Краснощек, основними мотивами тих, хто шукають роботу, є професійне, кар'єрне та матеріальне зростання, а відповідно до мотивів варіюються й вимоги. Так, наприклад, розповідає експерт, для тих, хто передусім орієнтується на професійні досягнення та реалізацію цікавих проектів, офіційне працевлаштування та наявність соцпакету є чи не на останньому місці, але при цьому обов'язково сума зарплатні та періодичність її виплати (й не настільки важливо, чи вона буде "білою", "чорною" чи "сірою").

Якщо ж людина зацікавлена в першу чергу у кар'єрному зростанні, вона, як правило, висуває високі вимоги до працедавця , які чітко фіксуються ще під час переговорів в документі "Офіційне запрошення на роботу" і в самому трудовому договорі, зазначила експерт.

"У таких документах зазвичай відображається інформація про рівень заробітної плати (базова зарплатня на випробувальний термін і після), розмір і періодичність бонусів, нематеріальної компенсації (службове авто, розмір компенсації командировочних, наявність корпоративного зв'язку тощо). Термін дії трудового договору або офіційне працевлаштування за безстроковим трудовим договором згідно трудового законодавства України також є невід'ємною вимогою спеціалістів високого рівня до своїх потенційних працедавців", - розповіла Краснощек.

Щодо кандидатів на робітничі спеціальності, то у них питання зарплатні, розцінок стоїть на першому місці. "Для них важливо, скільки вони отримають на руки. І, на жаль, ця категорія найменше захищена й найбільше ризикує", - додала експерт.

Крім того, за словами Оксани Краснощек, ситуація на ринку праці багато в чому змінилася. Вона розповіла, що з 2003 року роботодавці почали усвідомлювати важливість людського ресурсу, та економічна ситуація в країні сприяла залученню кваліфікованого персоналу.

"Працедавці були готові переманювати працівників як матеріальними (рівнем зарплат), так і нематеріальними благами (соцпакет), і соціальними гарантіями (офіційне працевлаштування). Вимоги кандидатів різко підвищилися у порівнянні з попередніми періодами, адже апетит приходить під час їжі", - зазначила експерт ринку праці.

На початку в таких умовах роботодавець міг вибрати достойних співробітників, але вже через три-п'ять років потрапив у незручну ситуацію масової міграції персоналу, що бажав продати себе якомога дорожче, наголосила фахівець. Криза 2008 року все розставила по місцях і відкинула відносини на ринку праці на пару років назад.

Також експерт розповіла, що за результатами економічного розвитку тих чи інших галузей тенденції зростання вимог з боку кандидатів чітко простежуються. "Наприклад, у будівельній галузі починаючи з 2010 і донині спостерігається зростання рівня зарплат, але, на жаль, зростання соц. гарантій в цій галузі не скоро передбачається. Пожвавився діалог і в сільському господарстві, багато роботодавців готові реагувати на високі вимоги кандидатів, навіть якщо в процесі роботи необхідно буде інвестувати і в розвиток та навчання самих співробітників, і в інфраструктуру сільської місцевості, тим самим підвищуючи свою привабливість як роботодавця", - пояснила Краснощек.

Тобто вимоги українців до роботодавців коливаються в залежності від можливостей останніх (це концепція "треба ж хоч десь працювати, щоб якось жити"), наголосила експерт.

"На даному етапі розвитку нашої економіки, якщо говорити про вимоги самих кандидатів, то вони готові підлаштовуватися під ті умови, які диктує роботодавець. Але, на щастя, зараз планується багато змін, в тому числі й удосконалення законодавчої бази, які сприятимуть новому етапу, де і роботодавець, і потенційний його співробітник шукатимуть компроміс і взаємовигідні умови співпраці", - підсумувала вона.

Синиця у руках

Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України Віктор Суслов переконаний, що українці із задоволенням отримували б "білу" зарплату, пільги та медичну страховку.

"Але "не до жиру – быть бы живу", а останнє означає, що багато хто погоджується на будь-яку роботу. Українці б хотіли офіційної високої зарплати, аби йшли відрахування у Пенсійний фонд, але вони змушені погоджуватися на те, що вдається знайти", – наголосив екс-міністр.

При цьому Суслов зазначив, що безробіття в Україні розподіляється дуже нерівномірно територією країни. Так, наприклад, молоді в Києві складно знайти роботу, навіть закінчивши університет та отримавши вищу освіту, адже відбуваються суттєві скорочення у багатьох сферах, зокрема, у комерційному та банківському секторі, розповів експерт.

За десять років, на думку Суслова, найбільше змінилася якість української робочої сили – вона постійно погіршується. У підсумку працедавцю важко знайти кваліфікованого спеціаліста.

"Мені часто доводиться стикатися з випускниками спеціальностей "економіка" та "право" – як правило, вони відзначаються вкрай низьким рівнем підготовки, який постійно знижується. Тому є проблема деградації вищої освіти, надмірної кількості вищих навчальних закладів в Україні та низькі вимоги в них. Тому, не дивлячись на велику кількість випускників, працедавцю складно знайти кваліфікованого працівника. Деградація робочої сили – очевидна", – вважає економіст.

Те саме, на думку фахівця, відбувається і в робітничих спеціальностях. "Представники будівельного бізнесу постійно скаржаться, що на будівельні майданчики доводиться завозити у найкращому випадку бригади робітників із Західної України, а в найгіршому – китайців. Тому що в Києві знайти кваліфікованих будівельників вкрай складно. Керівники промислових підприємств скаржаться, що неможливо знайти кваліфікованого кранівника або зварювальника. Це – наслідок руйнації в Україні професійно-технічної підготовки робітників", – зазначив Суслов.

Українець живе сьогоднішнім днем"

Тіньовий ринок праці в Україні вже нікого не лякає і не дивує. І на даний момент і працівникам, і роботодавцям вигідніше працювати "в тіні", переконаний провідний експерт Центру Разумкова, колишній перший заступник міністра праці та соціальної політики України Павло Розенко. За його словами, соціальний пакет, який пропонує держава у вигляді або пенсійного забезпечення, або соціального страхування, є "абсолютно мізерним і не задовольняє потреб українців".

"Українець живе сьогоднішнім днем, йому потрібна зарплата сьогодні. 40% економіки працює "в тіні", так само й близько 5 мільйонів людей. Жодних стимулів працювати легально ні для роботодавців, ні для працівників немає", – зазначив експерт.

Розенко пояснив, що наприклад, підприємець повинен щомісяця і протягом 35 років сплачувати єдиний соціальний внесок у розмірі близько 400 гривень. І у підсумку, досягнувши пенсійного віку, він отримуватиме пенсію у мінімальному її розмірі – 850 гривень.

"Тобто економічний механізм пенсійної системи сьогодні абсолютно не працює. Якщо вкладати 400 гривень щомісяця у будь-яку депозитну програму банку, через 30 років можна мати і капітал на банківському рахунку, і щомісячний відсоток, вдвічі більший за пенсію. Тому люди не бачать жодних причин, аби працювати легально: сплачуючи внески, вони отримають мінімальну пенсію, не сплачуючи – держава все одно платитиме йому пенсію у розмірі прожиткового мінімуму, таку само суму", – розповів економіст.

Крім того, на думку Павла Розенка, за останні десять років вимоги та пріоритети українців при пошуку роботи не змінилися. Причина, за його словами, полягає у надзвичайно низькій офіційній заробітній платі, яка не дозволяє українцям більш-менш комфортно жити.

"В Україні парадоксальна картина: 24% сімей, де обидва члени сім'ї працюють, знаходяться за межею бідності. Тобто робота та офіційна зарплата у нас не захищають людину від бідності. На даний момент тіньовий ринок праці пропонує значно вищу заробітну плату, ніж офіційне працевлаштування. Тому, на жаль, на захист своїх соціальних прав та страхування свого життя на випадок тимчасової втрати працездатності люди майже не звертають увагу", – підсумував фахівець.

Розенко додав, що Україна суттєво відрізняється від країн західної демократії, де також присутній тіньовий ринок праці – він там становить максимум 8-12%.

"В Європі та Америці рівень добробуту інший, і працюючі люди здатні забезпечити себе та свою родину. Тому у західних країнах на перший план виходять турбота про своє майбутнє, захист пенсійних прав, отримання соціальних пакетів, турбота про власне здоров'я і життя. Україна ж живе в іншій системі координат, у нас вимоги громадян суттєво відрізняються, бо завдання у нас – вижити. Здоров'я, пенсійне забезпечення тощо відходять на другий план, про це думати не доводиться", – наголосив економіст.