Землі короля Данила стануть найбільшим "свинарником" у Європі?

Через низку причин інвестиційний клімат в Україні цього року відчутно погіршився і навіть став подекуди "аномальним", тож і надходження іноземних інвестицій — мізерними. У рейтингу найбільш сприятливих для провадження бізнесу країн світу Україна займає лише 104-ту позицію, а обсяги прямих іноземних інвестицій, за даними Держкомстату, порівняно з аналогічним періодом минулого року скоротилися на 8,95%. Чи не тому на місцях з іноземними інвесторами почали ще більше, образно кажучи, носитися, як з писаною торбою...

"Підкорені" Лани

На цьому тлі найбільше в Україні підприємство з іноземними інвестиціями, яке спеціалізується на вирощуванні товарних поросят і свиней, сільськогосподарська компанія з данським капіталом ТзОВ "Даноша" активно розширює своє ґаздівство на Прикарпатті. Окрім Калуського району, для вирощування своїх свиней інвестори з Королівства Данії вже облюбували і галицькі чорноземи. На території району "Даноша" (у тваринництві чи рослинництві) вже ґаздує в селах Тустані, Ланах, Медусі, Тумирі, Маріямполі, Делієві, Бишеві. А недавно почали будувати ще два (крім Ланів і Тустані) свинокомплекси — на землях Маріямпільської та Деліївської сільських рад відповідно на 11 900 і 24 тис. голів. За такого потужного розмаху данського інвестора можна передбачити, що незабаром історичні землі великого короля Данила стануть одним із найбільших "свинарників" у Європі.

Як же складаються відносини між громадами і бізнесом у Галицькому районі? Для з’ясування цього ми обрали кілька населених пунктів: Лани, де вже функціонує свинокомплекс, і Деліїв та Маріямпіль, де наразі "Даноша" лише почала будівництво.

Громада с. Ланів, де "Даноша" присутня ще з 2005 року, була однією з небагатьох у Галицькому районі, яка свого часу публічно відстоювала свої інтереси, протестуючи проти будівництва свинокомплексу. Та попри все у серпні цього року його урочисто відкрили. А до того впродовж майже шести років, як каже сільський голова Ланів Галина ЛАЗАРУК, компанія "Даноша" на теренах земель сільської ради не провадила "практично ніякої" господарської діяльності:

— Землі були в оренді, "Даноша" оплачувала за паї, але не обробляла. Пояснювали скрутним фінансовим становищем і обіцяли згодом обробляти. Коли у селі з’явився інший орендар, то засіяв майже всі землі. Деякі пайовики уклали угоди з "Даношею", а інші — з новим інвестором. Тож наразі інвестори домовляються між собою. До речі, за минулий рік новий інвестор заплатив у сільську раду 1250 грн податку, а "Даноша" за дев’ять місяців — 23 тис. грн орендної плати і ще, на 1 жовтня, — 54 тис. грн прибуткового податку. Ферма ж працює в межах села. Сільський бюджет — 120 тис. грн. То самі розумієте, що кошти інвестора для нас важать. Окрім цього, на фермі працює четверо жінок із села, а ще з десяток — на будівництві. Угоди про пайову участь інвестора у соціально-економічному розвитку села наразі не маємо. Тому що угоду з "Даношею" ми укладали ще 2005 року — в час, коли орендарів не було і їх практично вишукували. Хто тоді думав про якийсь "соціальний пакет"? Не знаю, чи на наш діалог з інвестором вплинули торішні напружені події, чи "Даноша" сама змінила "тональність" відносин із сільської громадою, але вже з минулого року компанія реалізує "соціальний пакет" у всіх громадах, де провадить свою діяльність. У 2011 році загальна сума становила 450 тис. грн, і ділили її погектарно на всі сільські ради. Але у нас укладено угоди лише на 100 га, тож перший транш ми одержали незначний — шість тис. грн. А тиждень тому компанія виділила нам 30 тис. грн. на вуличне освітлення. З соціального фонду компанії торік ми отримали 15 тис. грн. Я не прошу, але знаю, що "Даноша" дасть, якщо є потреба. Такої напруженої ситуації, яка була торік, у селі нема. Можливо, люди побачили, що інвестор не такий страшний, як його змальовували. Але селяни дуже переживають, щоб не сталося якоїсь екологічної біди. До присутності інвестора ставляться з пересторогою — в Ланах побутує думка, що через кілька років усі хворітимуть раком крові. Я щодня доїжджаю з сусідніх Дубівців. Часом чути запах ферми, а часом — ні. Поля ще у нас не обробляли, тож як буде — сказати важко. Люди бояться, можливо, тому, що не мають державних гарантій захищеності. Хоч, як на мене, політика "Даноші" дуже виважена.

Насторожений Деліїв

За селом, теж біля самої дороги, як у Ланах, активно будують свинокомплекс. Працює техніка, а поряд уже горує величезна скирта з чорнозему. У тих місцях його шар сягає півтора метра.

Володимир КЛІЩ, сільський голова Делієва каже:

— Нашій сільській раді підпорядковане і село Бишів. Фірма "Даноша" господарює у нас ще з 2005 року. А 2006-го землю розпаювали і виробили необхідні акти. Всі паї орендує "Даноша". Третина пайовиків живе в Івано-Франківську. Свинокомплекс на 24 тис. голів, під який виділено 10 га із земель запасу сільської ради, будують за селом у бік Кремидова. Там, за проектом, окрім ферми, ще йшлося про автобазу і зерносховище. Є у планах і біогазовий завод. Але тепер говорять лише про свинокомплекс, будівництво якого розраховано на два роки. із "соціального пакета" компанії для села вже цього року виділили 44 тис. грн. Хоч ще їх не отримали. Торік сума була понад 30 тис. грн.

— Як громада сприйняла ідею зведення свинокомплексу?

— Люди не мали уяви, які то будуть свинокомплекси. Погодилися. Відтак була проблема з вивезенням гноївки в селі Тустані і на бишівських полях. Почалася напруга серед людей. і тепер є різні погляди. Адже йдеться про будівництво трьох свинокомплексів на такій невеличкій території сільради. Є ж плани в інвесторів і на село Бишів нашої сільради. Були сесії сільської ради і сходи селян. У селах смертність перевищує народжуваність, села вимирають. Громада наразі не заперечує про зведення одного свинокомплексу — в Делієві, але проти будівництва у Бишеві. Окрім того, в Бишеві неподалік виділеної земельної ділянки для будівництва розташований заповідник "Сімлин" із природним озером, будується у лісі духовний екологічний центр. У наших селах також велика проблема з водозабезпеченням, — пересихають криниці. Наприклад, у Бишеві півсела без води. Свині ж потребують артезіанської — зі свердловин глибиною до ста метрів. Ми ж знаємо, що робиться в Тустані чи на Калущині. Тож і у родинних кулуарах, і депутати на сесії вже цього питання торкаються. Та й на рівні району воно дискутується...

Шокований Маріямпіль

Важко сприймати село Маріямпіль інакше, ніж духовну оазу не тільки району, а й Прикарпаття загалом. З одного боку, влада публічно заявляє про наміри "переселити" виправну установу подалі від місця паломництва до чудотворної ікони. А з другого, виявляється, "благословляє" у сусіди для "міста Марії" на березі Дністра, яке незабаром вінчатиме найвища у краю (до 30 метрів) ротонда Богородиці, іншу "духовність" — свинську...

Олександра ШЕВЧУК, секретар Маріямпільської сільської ради, ось що розповіла з цього приводу:

— "Даноша" у рослинництві господарює у нас з 2006 року і має розпорядження райдержадміністрації про виділення 4,9 га землі за межами населеного пункту для будівництва тваринницького комплексу. Очевидно, погодження сесії сільради у 2006 році було, бо інакше не було б розпорядження РДА. Але ми жодних документів не маємо — здані в архів. Єдине, чим оперуємо: є договір оренди земельної ділянки між райдержадміністрацією і ТзОВ "Даноша". Свинокомплекс, як нам відомо, матиме потужність 11 900 голів. Наразі лише почали знімати родючий шар землі і забурювати свердловини для артезіанської води. Двічі на рік маємо надходження з їх соціального фонду. А ще інвестори обіцяли з початком будівництва виділити 35 тис. грн на соціальні потреби громади. Але ще не дали. Маріямпіль і свиноферма — це дико для всіх нас. Громада таке сусідство сприймає негативно. Пригадуєте, як торік перед будівництвом свинокомплексу в селі Ланах люди по всіх громадах збиралися і протестували проти присутності "Даноші"? У нашому селі також. А чим усе завершилося? Урочистим перерізанням червоної стрічки. Цього року, як почалися у нас роботи, депутати збиралися на позачергову сесію, щоб зупинити будівництво. Були присутні і представники сусіднього тисменицького села Довгого на чолі з сільським головою. Вони також стурбовані. Але ж юридично ми не можемо приймати рішення про зупинення будівництва, бо це не наші повноваження. Можемо лише реагувати депутатськими запитами до різних інстанцій. Поки не одержимо відповіді на ті питання, які виносили на сесію, схід села не збиратимемо. Ми ж не маємо рішення про виділення цієї земельної ділянки в натурі. Тож не переконані, чи в тому урочищі наразі працюють представники "Даноші", яке їм виділяли. Бо п’ятеро наших депутатів минулих скликань кажуть, що голосували за урочище "Сосни". Це ділянка у бік Тисмениччини — в низинці, два кілометри ліворуч від дороги. А інвестори почали роботи попри саму дорогу і праворуч. До Дністра десь кілометр і до села — понад кілометр. Кажуть, що за нормами має бути не менше 700 метрів до населеного пункту. Бо їм так зручно...

Наприкінці листопада 2006 року було засновано громадську організацію "Комітет відродження Маріямполя", яку очолює професор медуніверситету Володимир Боцюрко, виходець із Маріямполя. Нинішнє село колись було містечком, мало магдебурзьке право і пишається своєю великою історією та прагне її відродити. Саме з ініціативи професора Боцюрка у Маріямполі почали закладати Біблійний сад, де "засвітилися" і чиновницька, і політична, і культурна еліти Прикарпаття.

"Я не знаю, хто приймав таке рішення. Але необхідні громадські слухання не проводили, хоч мене переконують, що екологічних наслідків не буде. Я добре розумію, що землі треба обробляти. Якщо б йшлося про один чи два свинокомплекси... Але ж не про таку кількість. Ми таке господарювання не підтримуємо",— прокоментував позицію громадської організації її голова професор Володимир Боцюрко. До речі, за нашою інформацією, висвітленою проблемою зацікавилися вже і в Національному комітеті з екології.

Комплексно не досліджували...

Заступник директора Галицького національного природного парку і голова громадської екологічної організації "Еко-Галич" Володимир БУДКО зазначає, що комплексне дослідження впливу виробничих потужностей району на стан екології не проводилося попри те, що Національний природний парк розташований у межах району:

— Національний природний парк розташований у межах Галицького району. Територія має кластерний характер, а парк унікальний. За кількістю рідкісних видів чинних в Україні протокольних переліків входить до першого десятка в державі. Має понад 160 ділянок-контурів. І все, що тут відбувається, особливо людська діяльність, має вплив на екосистему в регіоні верхнього і середнього Дністра. Тож спорудження такої мережі свинокомплексів потребує контролю, тому що однозначно матиме негативний вплив як на поверхневі чи підземні води, так і на атмосферу, на тваринний і рослинний світ. Звісно, і на розвиток туризму й рекреації... Ми у районі маємо дві структури національного значення — історико-культурний заповідник "Давній Галич" і Галицький національний природний парк. і якщо хочемо приваблювати у район туристів, то чи варто галицькі землі заполоняти тисячами свиней? Ми — державна структура, науково-дослідна, з потужним потенціалом вчених і фахівців. Не знаю, хто робив їм наукове обґрунтування про можливість спорудження згаданих свинокомплексів. Але не ми. Сумніваюся, чи наша науково-технічна рада, до якої належать провідні науковці з Києва, Львова, Івано-Франківська тощо, погодила б такі рішення. Тому що комплексний вплив усіх об’єктів виробничої діяльності району на екологію не вивчали й оцінки такого впливу не робили. Ми неодноразово зверталися з цим питанням до влади. Наприклад, про відходи свинокомплексів. Але нам подають лише загальні обсяги, а не вказують конкретну кількість їх складових компонентів.

Щільність будівництва свинокомплексів у Галицькому районі, зі слів сільських голів, ТзОВ "Даноша" пояснює рентабельністю роботи біогазових заводів. З погляду бізнесу — логічно, бо таким чином інвестори переймаються своїми прибутками. А для селян така мотивація — не аргумент. Тому що кожний ґазда, зводячи будинок, щонайперше будує місце для відходів людської життєдіяльності. А не навпаки — як "Даноша".

...Наразі ми не дочекалися обіцяних коментарів "Даноші" стосовно порушеної проблеми.