Держзакупівлі стали фінансовим клондайком для "офісних" посередників

Контракт на поставку до Держрезерву України 1,4 тис. тонн яловичини на суму понад 50,8 млн грн у єдиного на тендерних торгах виробника - колективу ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" перехопив офіс з Печерських пагорбів у Києві.

Оприлюднене на веб-порталі "Наші гроші" повідомлення про те, що 18 жовтня Державне агентство резерву України уклало дві угоди на постачання замороженої яловичини I категорії у напівтушах, привернуло нашу увагу тим, що один з контрактів спробував отримати наш виробник - колектив ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат". На жаль, за результатами розкриття тендерних пропозицій багатомільйонну угоду у нього перехопив єдиний на цих торгах конкурент - ТзОВ "КНБГ реал естейт".  

"Надалі будемо мудрішими..."

До фірми-переможця тендера ми ще повернемося. А наразі зауважимо, що "Наші гроші", повідомивши, що ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" контролює група "Укрлендфармінг" Олега Бахматюка, акцентували увагу на тому, що раніше інша компанія з групи прикарпатського мільярдера - "Ритм" уже була єдиним конкурентом на тендері Держрезерву, який програв торги. Але іншій компанії. Автор розміщеної на веб-порталі інформації цим самим прозоро натякав на те, що івано-франківський виробник, мовляв, свідомо піддався, щоб зміг виграти його конкурент.

З цього делікатного запитання й розпочалася наша розмова з головою правління ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" Володимиром СТОРОЖЕНКОМ, до якого кореспондент "Галичини" звернувся за коментарем.

- Як нам, м’ясокомбінатові, цікаво програвати? Я цього не розумію. Якби ми були організацією, що займається чимось іншим, а не безпосередньо переробкою м’яса та виробництвом продукції з нього, то, мабуть, хтось і міг би таке припустити. Але не стосовно м’ясокомбінату, в якого самого є проблема з реалізацією готової продукції по Україні. Тож який резон нам, виробникам, просто взяти участь у тендері, щоб програти? Заради чого? - заперечив В.Стороженко. - До моменту розкриття тендерних пропозицій ми навіть не знали, хто наш конкурент. Бо інформацію про тендер знайшли на веб-сайті Держрезерву. Підготували і надіслали в Київ свої пропозиції. Згодом отримали запрошення приїхати вже на торги. Але, на жаль, наші пропозиції не пройшли. Однак ми активно беремо участь у багатьох інших тендерах, зокрема місцевих.

- Так розумію, що ціна, яку ви запропонували, виявилася вищою за ту, яку подав ваш конкурент?
- Вийшло, що у нас ціна виявилася вищою. Розраховуючи її, ми, по-перше, брали до уваги термін поставки за умовами угоди - протягом півроку чи до 1 січня. Тобто не могли зафіксувати ту ціну на яловичину, яка була на момент підготовки пропозицій. Бо вона могла зрости. По-друге, мусили зважити на те, що йшлося про дуже серйозний обсяг поставки. Якби ми виграли тендер, то були б підвищили і закупівельну ціну на худобу. і через великі обсяги, і через те, що для виконання цієї угоди з Держрезервом необхідно було б закупити не просто худобу, а відбірних тварин - з вагою понад 400 кілограмів. А вона не є дешевою.

- Володимире Григоровичу, як взагалі працюється нині колективу, які проблеми маєте?
- Працюємо, платимо податки і зарплату працівникам. Важкувато з розвитком. Бо всі зароблені гроші фактично витрачаються на проживання, а не на розвиток. На проживання вистачає, а ось щоб закупити нове обладнання, нові технології, на жаль, ні.

- З чим це пов’язано?
- Передусім зі складністю збільшення обсягів реалізації продукції. Збут по Україні йде важкувато. Трохи перенасичений ринок м’яса і ковбасних виробів. і дуже низька купівельна спроможність людей. Купівельна спроможність дуже впала буквально в останні три місяці. Продається тільки продукція дешевої групи. Для підприємства вона - низькорентабельна. Отож хотілося, звичайно, виграти тендер. Але в торгах, які проводить Держрезерв України, ми брали участь вперше. У чомусь, очевидно, прорахувалися. Я б сказав, тактично програли. Надалі будемо мудрішими...

Папір, м’ясо, "любе"...

Позиція голови правління ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" Володимира Стороженка та фахівців товариства стосовно тендерної пропозиції логічна і зрозуміла. У вартість яловичини вони закладали, з одного боку, цілком ймовірні ризики - ціни на м’ясо могли підскочити і слід було вберегти підприємство від можливих збитків. А з другого боку, мали дуже добрий намір дати справедливу ціну і, відповідно, заробіток селянам та господарствам за вигодувану ними відбірну худобу. І, напевно, жодних питань з приводу результатів тендера, проведеного Державним агентством резерву України (голова Олексій Лелюк), не виникало б, якби ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" на торгах переміг інший український виробник. Однак, судячи з інформації в інтернеті, єдиною, мабуть, "виробничою" потужністю ТзОВ "КНБГ реал естейт", яке виграло тендер, є офіс 001-4, розташований у будинку 1/27 на бульварі Марії Примаченко - Печерський район столиці.

Засноване дніпропетровцем Дмитром Біцьким і киянкою Тетяною Кузнецовою в жовтні 2005 року ТзОВ зі статутним капіталом усього 33 тис. грн, як зазначають "Наші гроші", виробництвом не займається. Його види діяльності - оптова торгівля. Додамо, ще що "КНБГ реал естейт" не вперше бере участь у торгах Держрезерву. На офіційному веб-сайті відомства розміщено, зокрема, звіт про результати проведення процедур відкритих і двоступеневих торгів № 6 від 28.09.2011 р., з якого випливає, що торік товариство, очолюване Д.Біцьким, намагалося виграти тендер на поставку до Держрезерву 1,2 тис. тонн газетного паперу. Але той контракт на суму понад 9,85 млн грн у нього перехопила інша столична фірма - ТзОВ "Імоті Стар", яка запропонувала поставити всю партію на 12 тисяч грн дешевше.

За законом усі суб’єкти господарювання в Україні рівні і мають на ринку однакові права. Тож хоча сам факт того, що склади Держрезерву заповнюватиме м’ясом не його виробник, а посередник, і виглядає дуже дивним, проте підстав робити драму з того, хто саме - ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" чи ТзОВ "КНБГ реал естейт" - отримає понад 50 млн. грн., нібито й нема. Але так видається лише на перший погляд. Чому? ТзОВ "КНБГ реал естейт", безперечно, виконає укладену угоду. Бо його цінова пропозиція, прийнята на тендері Держрезервом, передбачає поставку яловичини по 36 310 грн. за тонну. Тим часом, за інформацією "Наших грошей", нині, пошукавши у глибинці України, можна придбати м’ясо у напівтушах і набагато дешевше - по 30, навіть 28 тис. грн за тонну. Тобто є можливість скупити, поставити в Держрезерв та ще й залишитися з чималим прибутком.

Але ось тут, на наше переконання, й губиться державний інтерес, на який мав би хтось зважати і хтось його захищати. Якби цей контракт отримав виробник - колектив м’ясокомбінату з Івано-Франківська чи іншої області держави, то бюджетні кошти попрацювали б не лише на наповнення складів Держрезерву, а й, що дуже важливо, на розвиток вітчизняної економіки. Бо свій прибуток виробник спрямував би не тільки на зарплату, а й на придбання нового устаткування чи технологій, на чому, власне, й акцентував увагу в інтерв’ю голова правління ПАТ "Івано-Франківський м’ясокомбінат" В.Стороженко. Та, "прогнавши" понад 50 млн грн через ТзОВ "КНБГ реал естейт", державне відомство, по суті, дало можливість серйозно заробити посередникові, який не стане вкладати свій прибуток у розвиток і модернізацію виробництва. Тим, хто виростив худобу і виробив яловичину, вкотре "капне" лише копійка.

Фірми-посередники, фірми-трейдери, в яких є офіс, телефон, пачка грошей та професійні навички постачати папір, м’ясо й, так би мовити, "любе", нині наче риби-прилипали, обліпили практично весь сектор українського агробізнесу. Вони, власне, й відбирають левову частку прибутків, які генерують безпосередні виробники - селянин, що годує худобу й вирощує пшеницю, та робітник, який виготовляє продукти харчування. Якщо з цим змиритися, не намагатися вдосконалити систему і не дбати про державний інтерес, то гроші, навіть бюджетні, як засвідчує наш приклад, ніколи так і не прийдуть в реальну економіку і не стануть працювати на її модернізацію.