Українці попри розчарування та апатію обрали новий парламент

Вибори в Україні — подія екстремальна й неординарна. Якщо в розвинутих демократіях громадяни не особливо переймаються перебігом кампанії, днем голосування і підрахунком голосів, то в українських реаліях інформація про виборчий процес часто нагадує повідомлення із зони бойових дій.

«Каруселі», смерть та хакери

Парламентські вибори цього року вже назвали найбруднішими за всю історію, хоча дехто пригадує лихі 90-ті роки, коли виборча кампанія перебувала під пильним наглядом криміналітету. В будь-якому разі нинішні вибори можна назвати найгіршими в ХХI столітті. Після восьми років демократизації, яка почалась після помаранчевого Майдану, українці відвикли від масованого використання «чорних» технологій, але повернення у минуле все ж відбулося. Підкуп виборців, «каруселі», голосування на дому та масове вкидання бюлетенів під час підрахунку голосів — ось основні порушення, які зафіксували спостерігачі. Якщо додати до цього активне використання адміністративного ресурсу і відверте залякування виборців у більшості областей, то картина вимальовується нерадісна — недільне голосування важко назвати демократичним. Напругу виборів витримали не всі: ЗМі повідомляють про сім фактів смертей на виборчих дільницях, причому два летальні випадки стались на Прикарпатті, крім того, кілька десятків членів ДВК госпіталізовано із серцевими нападами.

Ще однією новацією дня голосування стали потужні хакерські атаки на сайти опозиційних партій та їх лідерів, а також організацій, які планували повідомляти про порушення і проводити альтернативний підрахунок голосів. Очевидно, замовники цих атак ставили за мету сформувати біле інформаційне тло навколо виборів і створити у громадян ілюзію, що вибори відбуваються чесно і без порушень. Однак користувачі інтернету активно використали соціальні мережі, де в режимі реального часу викладали відеодокази порушень.

Чемпіони за кількістю екзит-полів

Цього року опитування на дільницях (так звані екзит-поли) проводили одразу п’ять соціологічних організацій, а саме: Національний екзит-пол (Центр Разумкова та КМіС), «Соціальний моніторинг», група «Рейтинг», консорціум «TNS+SOCIS», група «Research&Branding», а також свій екзит-пол представила «Савік Шустер Студія». Попри велику кількість учасників цього разу обійшлось без соціологічних скандалів, оскільки всі екзит-поли показали приблизно однакову картину, а мінімальну розбіжність у цифрах можна пояснити статистичною помилкою. Отже, згідно з екзит-полами до Верховної Ради України потрапляють п’ять політичних сил: Партія регіонів (від 27,6% до 31,6%), об’єднана опозиція ВО «Батьківщина» (від 22,8% до 24,7%), УДАР (від 13,2% до 15,1%), ВО «Свобода» (від 11% до 12,8%), КПУ (від 11,3% до 13%). Відомий соціолог директор Фонду «Демократичні ініціативи ім. ілька Кучеріва» ірина Бекешкіна заявила, що Україна може претендувати на звання світового лідера за кількістю екзит-полів. Велика кількість таких опитувань свідчить про високий рівень недовіри до результатів виборів. Якщо порівнювати нинішню ситуацію з екзит-полами у минулих виборчих кампаніях, то цьогорічні вибори є справді рекордними за цим показником.

Явка падає

Перед виборами соціологи відмічали значну кількість людей, які відмовлялись іти на вибори. Негативні прогнози виправдались: за даними із 225 округів, явка становила 57,99%. Найбільш активними регіонами стали Львівська (67,13%), Тернопільська (66,78%) і Волинська (65,74%) області. На Прикарпатті до виборчих дільниць завітали 61,86% виборців. Явку менше 50% продемонстрували виборці Криму — 49,46%, Севастополя — 49,65% й Одеської області — 49,64%. Як бачимо з цих даних, найгірша явка спостерігалася в регіонах, які традиційно підтримують провладні партії. Цей факт дозволяє припустити, що таким чином виборці висловили своє ставлення до «покращень», які активно рекламувала влада.

Явка — ключовий показник, який прямо впливає на результати кампанії, тому в учасників виборчого процесу виникли серйозні побоювання, коли ЦВК у неділю майже чотири години після завершення волевиявлення не оголошувала кінцевої явки виборців. Опозиціонери припускають, що цей час міг використовуватись для вкидання бюлетенів під час підрахунку голосів. Зазначимо, що явка на цих виборах є рекордно низькою за весь час проведення виборів до парламенту.

У Верховну Раду проходить п’ять партій

На час написання цієї статті офіційний підрахунок голосів триває. У багатомандатному виборчому окрузі лідирує Партія регіонів — 34,2%, друге місце за ВО «Батьківщина» — 22,49%, третіми йдуть комуністи — 14,73%, четверта сходинка за УДАРом — 12,99%, п’яте місце у ВО «Свобода» — 8,7%. інші партії, зокрема «Україна — Вперед!», «Наша Україна» та Радикальна партія Олега Ляшка, не набирають навіть 2% голосів. Базуючись на останніх даних, можна говорити про паритет між владою та опозицією.

Натомість у «мажоритарному» сегменті виборів влада завдала опозиції нищівного удару. В Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській і Луганській областях та у Криму перемагають «мажоритарники» від Партії регіонів. У штабі цієї політичної сили заявили про перемогу своїх кандидатів в 115 округах. Опозиція зуміла провести своїх «мажоритарників» у Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській та Рівненській областях, щоправда, і тут не обійшлось без втрат. На півдні та півночі країни голоси поділилися не лише між владою та опозицією, а й між значною кількістю «самовисуванців». В областях центральної України, а також у Києві точиться безкомпромісна боротьба і передбачити її підсумок наразі складно. Адже за рахунок «мажоритарників», а також частини «самовисуванців» Партія регіонів може сформувати більшість у майбутньому парламенті.

Прикарпаття обрало «Свободу» і «Батьківщину»

Для наших читачів особливо актуальною є інформація про результати голосування в нашій області. На цих виборах прикарпатці підтримали передусім опозиційні політичні сили — «Батьківщину» та «Свободу». За результатами опрацювання 54,96% протоколів «Батьківщина» перемагає у чотирьох округах (№84, №85, №88, №89), набираючи 39,89% голосів. ВО «Свобода» лідирує у трьох виборчих округах (№83, №86, №87), набираючи 33,25% голосів. Третє місце за партією УДАР — 14,09%, четверте — у Партії регіонів — 5,23%. Цікавою є ситуація і в мажоритарних округах. Про це читайте в публікації «16 прикарпатських кандидатів — уже майже депутати».

Думки про легітимність виборів поділились

Для української влади ключовим питанням залишається визнання легітимності виборів з боку світової спільноти. Місія спостереження за виборами до Верховної Ради від Світового конгресу українців заявляє, що парламентські вибори в Україні не відповідали всім стандартам проведення демократичних виборів. Про це заявив співголова місії Павло Грод. Спостерігач від СКУ наголосив на факті переслідування незалежних ЗМі. Він також звернув увагу на відсутність прозорості у фінансуванні, використання адмінресурсу, підкуп виборців.

Минула виборча кампанія в гірший бік відрізняється від кількох попередніх виборів до Верховної Ради. Таку думку висловив голова місії «ENEMO» в Україні Петер Новотни. «У нас є інформація про купівлю голосів, про використання технології «каруселі». Мої колеги фіксували випадки, коли члени комісій видавали не два бюлетені, а тільки один. Ми знаємо про використання чорнила, яке зникає, в кабінках для голосування, про організоване підвезення виборців на дільниці», — сказав П. Новотни. Протилежне враження від виборів у спостерігачів від СНД, які назвали парламентські вибори в Україні такими, що відбулися прозоро і загалом відповідали політичним симпатіям і волевиявленню українців. Заступник лідера партії «Батьківщина» Олександр Турчинов розкритикував низку міжнародних спостерігачів, які, не дочекавшись завершення процесу підрахунку голосів, «поспіхом назвали демократичними ці вибори». «В окружних виборчих дільницях зараз відбувається просто громадянський конфлікт. Постраждали кілька наших активістів. іде колосальний наступ на мажоритарні округи, на більшості округів, де перемогла «Батьківщина», іде блокування підрахунку і відмова ОВК приймати протоколи від дільниць», — заявив О. Турчинов.