Десять літ рабства...

В івано-франківському видавництві «Вогонь з неба» побачила світ наукова монографія аспіранта кафедри всесвітньої історії Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника Петра Гаврилишина «Українська трудова імміграція в Італії (1991—2011 рр.)».

У науковому дослідженні комплексно проаналізовано політико-правову, соціально-економічну і громадсько-культурну площини життя українських трудових мігрантів в Італії.

Автор висвітлив і формування італійського імміграційного законодавства, розглянув характерні особливості трудової зайнятості, кількісні та якісні характеристики української спільноти і вплив на неї італійської імміграційної політики.

На значному джерельному матеріалі, у якому вагоме місце займають і безпосередні коментарі та приватні архіви заробітчан, у монографії досліджується повсякденне життя трудових мігрантів та їхній побут, роль церковних інституцій у житті заробітчан, становлення громадських організацій.

Серед висновків науковця про те, що «українська трудова імміграція в Італії попри зовнішній тиск продовжує частково зберігати риси українського етносу, самоорганізується у громадські та церковні товариства», є й такі, що застерігають перед небезпечними наслідками четвертої хвилі трудової міграції: «Можемо спрогнозувати у найближчому майбутньому, що без вживання невідкладних державних заходів кількісний вимір української присутності в Італії буде лише збільшуватися» і «приведе до утворення української діаспори в Італії».

Серед причин — відсутність відповідної державної програми мінімізації відпливу трудових ресурсів та збереження власного працездатного демографічного потенціалу.