Мисливські угіддя для приватників — камінь спотикання для депутатів

На останньому пленарному засіданні 17-ї сесії Івано-Франківської обласної ради депутати «провалили» низку земельних питань, себто проекти рішень із них не набрали необхідної кількості голосів. ідеться про надання мисливських угідь у користування приватним підприємствам. Отож перед третім пленарним засіданням сесії знову зібралася постійна комісія обласної ради з питань розвитку села, аграрної політики, використання земель та регулювання земельних відносин, аби вирішити подальшу долю питань, які мимоволі набрали резонансного звучання через непоступливість частини депутатів у задоволенні клопотань претендентів на бажані для них угіддя.

Прилучилися до членів комісії і висловили свої міркування щодо теми розмови заступник голови обласної ради Остап Дзеса та перший заступник голови облдержадміністрації Василь Плавюк. Уперше з такого приводу було запрошено голів районних рад та райдержадміністрацій, аби врахувати їхню думку стосовно доцільності повторного внесення до порядку денного сесії обласної ради питань, за якими стоять зацікавлені у створенні й діяльності на території їхніх районів мисливських господарств приватні особи. Бо ж такі господарства за вмілої організації можуть стати вельми прибутковим бізнесом, надходження від якого мали б поповнювати і районні бюджети.

Однак попри аргументи заступника начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Романа Олійника про те, що в кожному випадку дотримано регламент і претенденти на виділення угідь мають усі необхідні погодження, декому відмовили в розгляді їхніх клопотань на наступному пленарному засіданні сесії обласної ради. Зрештою, і ті, хто пройшов «сито» постійної комісії, ще не мають гарантії, що стануть користувачами жаданих мисливських угідь. Усе залежить від того, чи проголосують депутати 28 вересня за їх надання, коли продовжить свою роботу сесія обласної ради.

Найчастіше члени комісії і керівники районів мали претензії щодо недостатнього фінансово-економічного обґрунтування приватниками обслуговування мисливських угідь, планів облаштування і розвитку мисливських господарств, які мали б забезпечити нові робочі місця та відрахування до районних бюджетів. За словами голови Надвірнянської районної ради Василя Поповича, вони вже мали сумний досвід, коли, повіривши загорнутим у красиві словесні папірці обіцянкам декотрих підприємців, погоджувались на виділення їм у користування земельних ділянок на тривалі терміни, однак за якийсь час переконувалися, що район від того ніякої користі не має, бо своїх обіцянок ті й не збираються виконувати. Зрештою, як говорили член постійної комісії облради, голова Коломийської РДА Михайло Негрич, голови Рожнятівської районної ради — Анатолій Дирів, Калуської районної — Василь Дзунда, дехто з охочих стати користувачем мисливських угідь навіть не ставить до відома про це своє бажання місцеву владу. Можна, звичайно, зсилатися на те, що чинне законодавство не містить такої обов’язкової вимоги, але ж, погодьмося, ґазди в особі районної ради і РДА мали б знати, хто збирається вести господарську діяльність на території їхнього району, яка від того буде користь громаді. Мають про це знати і в сільських радах, тим паче якщо їхні землі запасу надано під мисливські угіддя.

Буває, що до площі, відведеної під такі  угіддя, входять і земельні паї селян, котрі в такому разі за користування ними мали б отримувати від власника підприємства якісь дивіденди. А це питання не завжди відрегульовано з правового погляду. Недоброзичливе, м’яко кажучи, у багатьох випадках ставлення сільських громад до приватних власників мисливських угідь йде і від того, що часто їх огороджують, забороняють людям збирати там гриби і ягоди. Ось чому на попередньому пленарному засіданні сесії обласної ради дістали згоду на виділення угідь під мисливські господарства всі зацікавлені держлісгоспи та районні організації УТМР, а от такі ж клопотання від приватних підприємств стали свого роду каменем спотикання при розгляді їх депутатами.

Отож власники тих приватних підприємств, яким комісія відмовила у повторному внесенні їхніх клопотань до порядку денного сесії обласної ради, мусять спершу знайти порозуміння з місцевою владою тих районів, де їм припали «до смаку» угіддя, котрі хотіли б використовувати для ведення мисливського господарства. Принаймні такий висновок напрошується з розмови, часто й дискусійно-емоційної, що відбулася на засіданні постійної земельної комісії обласної ради.