Інсультам – пандемії сьогодення – можна запобігти

У сучасному суспільстві чи не найпоширенішими є захворювання серцево-судинної системи, судин головного мозку зокрема. Так, щорічно у світі реєструють близько 15 млн. інсультів, з них приблизно 6 млн. випадків закінчуються летально.

А в Україні кожного року реєструють приблизно 110-120 тисяч інсультів. І, на жаль, смертність від них вдвічі перевищує аналогічні показники розвинених європейських країн. Захворювання серцево-судинної системи є справжньою пандемією, від якої за оцінкою ВООЗ до 2030 року близько 23,6 мільйонів людей помре (головним чином, від хвороб серцево-судинної системи, зокрема інсультів, які, за прогнозами, залишаться єдиними основними причинами смерті).

Про те, як запобігти виникненню інсультів та як вчасно розпізнати перші ознаки хвороби, нам розповіла завідуюча неврологічним відділом для хворих з порушенням мозкового кровообігу центральної міської клінічної лікарні, провідний міський невролог Ірина Кобець.

В цілому, діагностика і лікування мозкових інсультів є однією з найбільш важливих проблем сучасної неврології. І, власне кажучи, ці проблеми зумовлюються значною поширеністю мозкових інсультів, високим рівнем інвалідизації і смертності. Хоча, за словами Ірини Кобець, захворюваність на інсульт в різних регіонах України дещо відрізняється. Так, наприклад, в Західних областях вона вдвічі нижча, ніж в Східних регіонах.

Лікарі запевняють: гостре порушення мозкового кровообігу легше попередити, ніж лікувати. Тому профілактиці інсульту надається дуже велике значення. Основним принципом первинної профілактики інсульту є боротьба з ризиком розвитку цього захворювання. Власне кажучи, первинна профілактика інсульту, тобто зменшення числа людей, в яких виник інсульт, передбачає масову стратегію, яка спрямована на розширення і підтримку обізнаності населення про чинники ризику розвитку інсульту, зміну способу життя людей, а також виявлення, спостереження і проведення профілактичних заходів в групах осіб з високим ризиком розвитку „мозкової катастрофи”.

Масова стратегія первинної профілактики полягає у припиненні паління, зниженні маси тіла, зменшенню вжитку солі, зниженні рівня холестерину. Вона включає в себе регулярні фізичні навантаження, зниження дії стресових факторів, обмеження вжитку алкоголю, контроль артеріального тиску.

Стратегія груп високого ризику, яка включає в себе виявлення, спостереження і проведення профілактичних заходів у названих групах – це, власне кажучи, робота первинної ланки лікарської допомоги. Саме дільничний, або сімейний лікар-терапевт, який працює з певною кількістю населення на дільниці, і повинен вчасно виявляти пацієнтів з гіпертонічною хворобою та іншими захворюваннями серцево-судинної системи, з цукровим діабетом, тощо.

А вторинна профілактика – це комплекс заходів для зменшення ризику повторного гострого порушення мозкового кровообігу.

„Трапляються випадки, коли пацієнт потрапляє до лікарні з минаючими розладами мозкового кровообігу, які проявляють себе короткочасним головокружінням, „затерпанням” кінцівок чи нетривалою втратою зору. І, незважаючи на рекомендації медиків, продовжує палити, вживати алкоголь, абсолютно не корегує вагу, продовжує отримувати надмірні психоемоційні навантаження, у нього відсутні адекватні фізичні навантаження. Внаслідок цього, він, як правило, потрапляє до нас з повторним гострим розладом мозкового кровообігу. І кожен такий повторний розлад є важчим, ніж попередній”, – розповідає Ірина Кобець.

Багато хто знає, наскільки важливими є регулярні медичні огляди. Необхідно систематично контролювати артеріальний та внутрішньоочний тиск, один раз на рік пройти флюорографічне обстеження органів грудної клітини, пройти онкопрофогляд. Проте часто люди ігнорують це, вважаючи, що питання своєчасного обстеження пацієнтів – це проблема лікарів.

„Якщо з’явилися головні болі, запаморочення, хиткість при ході, „затерпання” кінцівок, порушення мови – це перші ознаки того, що невідкладно треба звернутися спочатку до свого сімейного лікаря, а тоді, при необхідності, до лікаря-невролога”, – каже Ірина Кобець.

Протягом останніх років лікарі наводять справді шокуючі статистичні дані: інсульти – молодшають, адже майже половина пацієнтів з гострими розладами мозкового кровообігу – люди працездатного віку.

Ще однією проблемою сучасного суспільства є вегето-судинна дистонія – хвороба молодого віку, яка виявляється, переважно, у підлітків. Щоб запобігти їй потрібно тільки менше часу проводити за комп’ютером чи телевізором, більше перебувати на свіжому повітрі, займатися спортом та фізкультурою, вести здоровий спосіб життя – і хвороба не виникне.

Медики переконані – навіть при захворюванні на інсульт людський організм може відновитися за умови вчасно наданої медичної допомоги. Звісно, трапляються інсульти фатальні, від яких смертність дуже висока. Проте існує такий термін, як терапевтичне вікно – від однієї до шести годин від початку виникнення інсульту, поки ще не запустився патологічний каскад, коли мозкові клітини не надто зруйновані. Чим швидше пацієнту нададуть кваліфіковану медичну допомогу, тим кращим буде ефект від лікування. „Інсульти та гіпертонічна хвороба є дуже великою проблемою на сьогоднішній день. Для того, щоб ми могли контролювати і виявляти людей групи ризику, ми провели декілька акцій у нашому місті. Періодично у кожному мікрорайоні ми встановлювали палатки, у яких мешканці могли виміряти тиск та отримати кваліфіковану консультацію медиків. Також ми запроваджуємо планову госпіталізацію пацієнтів. І я ще раз прошу населення міста, насамперед тих людей, які страждають на гіпертонію, на серцеві захворювання, звертатися до лікарів у поліклініку, не чекати кризового стану, а проходити планове профілактичне лікування. Адже виникнення кожної хвороби краще попередити”, – каже головний лікар Івано-Франківська Тарас Масляк.

 друкувати