Дитячий аутизм в Україні - це майже вирок

Маленьким аутистам не можуть знайти місця в дитячих колективах України. До праці з такими дітьми не готові ні вихователі, ані інші діти та батьки. Особливо бракує фахівців у регіонах.

Дитячий аутизм лише вивчають у світі, а в Україні це майже вирок. Спочатку цю недугу довго не можуть діагностувати, а потім перед такою дитиною виявляються зачиненими двері майже усіх дитячих державних колективів, а на приватні не у всіх сімей є кошти, йдеться у сюжеті ТСН.

Зовні чотирирічна Ганнуся звичайна дівчинка. Проте прогулянок серед людей її батьки уникають. Освітяни  Кременчука от уже кілька років як дають зрозуміти Ганнусі, що їй поки що немає місця серед дітей.

Мама дівчинки Оксана Поліщук жаліється: "Нам  сказали, що не бачать сенсу  допомагати таким дітям - вони не принесуть користі суспільству, та ще й не будуть платити податки. Ми зіштовхнулись зі стіною байдужості та нерозуміння".

Таких дітей ще називають "річ у собі". Вони замкнуті і мовчазні, але дуже різні. Іще нещодавно в Україні їм ставили діагноз шизофренія чи розумова відсталість. Це вже тепер відомо - аутисти  згодом можуть писати  книги і музику.

Керівник управління уповноваженого Президента з прав дитини Людмила Волинець розповіла про сумну статистику: "Якщо 5 років тому таких дітей було 600, а зараз 2000, то ми маємо прогноз, що це 1 % дітей. Тому не виключено, що треба буде в кожному дошкільному закладі створювати окрему групу".

Про те, як  працювати з аутистом, в Україні знають одиниці, і зазвичай - це фахівці приватних закладів. Психіатри кажуть, що за ранньої діагностики  і вчасної корекції 80% аутистів можна витягти з їхнього світу.

У Ганнусі шанси одужати щороку меншають. У сім'ї нині вже на межі і грошові, і моральні сили боротися за дитину. На потрібні дитині масажі й заняття коштів немає, а державні комісії  чи не щороку піддають  дівчинку черговому діагностуванню в лікарнях, а це протипоказаний для неї стрес.

Мама Ганнусі розповіла: "Ми просили прийняти нас хоча б частково, на годину-дві". Проте їм відмовили.

Ганнусі Поліщук обіцяють допомогти. Батькам фахівці радять набратися терпіння і заняття серед дітей радять починати з 5 хвилин перебування там. І ще пам'ятати, що дитячий колектив може лікувати, а може і калічити.

Батьки Ганнусі як і сотні в Україні  готові ризикнути, бо вони точно знають, що самотужки витягти дитину-аутиста до нормального життя не у змозі.