Українців зовсім не назвеш здоровою нацією

Як виявилося, українців зовсім не назвеш здоровою нацією. Швидше навпаки, здоров'я середньостатистичного українця викликає побоювання. У рейтингу здоров'я, складеному американською компанією Bloomberg, ми опинилися на 99-му місці серед 145 країн.

Найбільш здорової країною агентство назвало Сінгапур, за ним слідують Італія, Австралія, Швейцарія, Японія, Ізраїль, Іспанія. Найгірше здоров'я у громадян африканських країн: Мозамбіку, Чад, Республіки Конго, Лесото і Свазіленду.

Серед країн колишнього СРСР найвищий рівень здоров'я в Грузії, вона розташувалася на 71 місці, Вірменія ділить 79 місце з Латвією, Литва - 81, Таджикистан - 84, Узбекистан - 85, Азербайджан - 87, Білорусія - 91, Росія - 97. Україна ж розмістилася між Іраком і Пакистаном.

Втім, українські лікарі вважають наше місце обґрунтованим. У нас немає культу здорового способу життя, зате погана екологічна ситуація (ще дає про себе знати Чорнобиль), широко поширені шкідливі звички і висока дитяча захворюваність.

З приводу останнього пункту не так давно з'явилася ще більш гнітюча соціологія, правда, вже вітчизняна, випущена міністерством охорони здоров'я: в Україні за 10 років кількість здорових дітей зменшилася на третину.

Захворюваність зростає за рахунок злоякісних новоутворень, хвороб ендокринної системи, органів дихання й травлення. В Україні майже 18 тисяч дітей-інвалідів, понад 100 тисяч дітей страждають ожирінням.

"Сьогодні у школу йде значно більший відсоток хворих дітей, ніж це було, скажімо, два десятиліття тому. Матеріали досліджень, якими я займаюся протягом 30 років, свідчать, що багато дітей починають навчання вже з хронічними захворюваннями і функціональними відхиленнями", - стверджує заступник директора Інституту гігієни і медичної екології імені А.Марзеєва, член-кореспондент НАМНУ Н. Полька.

На думку експертів, головна біда українських дітей - гіподинамія, яку ще іноді називають "хворобою цивілізації", неправильне харчування, і педагогічна занедбаність, а також екологія і спадковість.

Без нормативів і навантажень

З висновками медиків цілком і повністю згоден вчитель фізкультури із тридцятирічним стажем Віктор Як. "20-30 років тому дитина на дві зупинки в тролейбус не сідала - йшла пішки і зберігала свої п'ять копійок на пиріжок. Зараз вона з великим задоволенням проїжджає одну зупинку".

"Сьогодні ви часто бачите дітей, які грають у "Козака-розбійника", грають в "Квач", гасають вулицями? Раніше бігали, як божевільні. І це було нормально, а зараз вони не рухаються. Сидять вдома й дивляться телевізор. І це не нормально", - констатує Віктор Як.

На думку педагога, є дві ознаки, за якими можна визначити, що дитина неправильно росте. Перша ознака - ожиріння, а друга, як не дивно, кількість переломів у дітей до 14 років.

"У підлітків мають бути дуже еластичні кістки. І переломи для них - це взагалі дуже рідкісне явище. У мене дівчинка 12 років стрибнула на мат, успішно приземлилася, нагнулася вперед, сперлася на мат руками, і цього було достатньо, щоб переламати зап'ястя. Потім з'ясувалося, що це в неї вже шостий перелом. Почав з'ясовувати, що вона їсть. Виявилося, рибу взагалі не їсть і сир теж", - розповідає викладач.

І ще трохи соціології. За даними соцопитувань, 25% українських хлопчиків починають курити з 11 років, вживати алкоголь з 13 років. Можливо, не в останню чергу, і в цьому криється причина трагічних випадків на уроках фізкультури, коли діти виявляються неготовими навіть при невеликому фізичному навантаженні.

Пам'ятаєте, як за останні кілька років в Україні була хвиля смертей школярів на уроках фізкультури. Приміром, у 2008 році один за іншим загинули семеро дітей.

Тоді, в листопаді 2008 року, Кабмін заборонив проводити кроси на уроках фізкультури. Пізніше було вирішено полегшити нормативи (зокрема, підтягування). Навесні 2010 року всі нормативи скасували повністю.

Відомий лікар-педіатр Євген Комаровський зовсім не схвалює такі методи. На його думку, повністю виключити можливість раптових смертей на фізкультурі не можуть ніякі заходи з боку міністерства.

"Просто ці трагічні випадки будуть відбуватися не на уроках фізкультури, а, наприклад, під час біганини на перервах або після уроків. Тобто в чомусь звинуватити вчителів фізкультури і адміністрацію школи буде складніше", - пояснив педіатр.

"Шкільна програма в Україні повинна бути змінена таким чином, щоб уроки фізкультури проводилися хоча б раз у день. При цьому батькам самим треба всіляко стимулювати фізичну активність дітей", - зазначає лікар.

Генетичний тягар

Але чи тільки гіподинамія, неправильне харчування, шкідливі звички - винуватці всіх бід? Відповідь на це питання і проста, і разом з тим дуже складна. Значну роль тут відіграють спадковість і... досягнення сучасної медицини. Справедливості заради треба зазначити, що це проблема не тільки українська, локальна, але і глобальна.

У наші дні життя індивіда зведене на найвищий п'єдестал. Завдяки зусиллям лікарів і вчених в останні роки вдалося значно підвищити виживання людей навіть з найважчими недугами. Таким чином, стає можливим порятунок людей з генетичними дефектами. Еволюційні механізми донедавна могли відбракувати нездорових особин. Але сучасна медицина зводить всі зусилля природи на нівець.

Україна з 2000-х років зобов'язалася виходжувати дітей вагою до 500 гр. Весь цей рік перший заступник глави Адміністрації президента України Ірина Акімова їздила країною і відкривала перинатальні центри. Здавалося б, що може бути прекрасніше і шляхетніше. Але ось для людства як біологічного виду порятунок нежиттєздатних немовлят - це проблема.

"700-800-грамових немовлят, які раніше неминуче вмирали, зараз виходжують. Це означає, що вони будуть повторюватися в поколіннях і породжувати собі подібних, - міркує в розмові з ТСН.uа. депутат і лікар Сергій Шевчук. - Вголос про це не прийнято говорити, але це так. Але не робити цього ми також як лікарі не можемо".

За словами депутата, за надмірну гуманізацію виступають фармацевтичні компанії. "Тому що цих дітей замість молока будуть годувати ще й таблетками, а це додатковий дохід. Тому фармацевтичні компанії борються за те, щоб природного відбору було якомога менше", - розповів Шевчук.

"Нещодавно було слухання в парламенті й виступав один дуже відомий чоловік, який володіє великим заводом на Подолі, - згадує депутат. - І він з обуренням говорив, що середній українець витрачає на ліки в два рази менше грошей, ніж поляк. Ось яке неподобство".

Що ж робити з цієї глобальної хворобливістю? Сподіватися знову таки на ту ж медицину. У всьому світі розвивається перинатальна діагностика. З'явився такий напрямок, як генна терапія (хоча тут дуже багато етичних аспектів).

Але не треба забувати, що ми самі відповідаємо за своє здоров'я і своїх дітей. Привчити дитину до здорової їжі, відвезти в спортивну секцію і не давати по шість годин на день сидіти біля телевізора. Мабуть, найпростішіі методи - найефективніші.