Чорнобильське дерево зависочіє в Коломиї
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2012-09-08 01:30:22
26 років минуло від часу трагедії на Чорнобильській АЕС. Щоб дізнатися як за цей час змінилося життя ліквідаторів величезної катастрофи в історії України, з якими проблемами їм найчастіше доводиться стикатися та які плани на майбутнє, тижневик «Коломийські ВІСТИ» поспілкувався з головою правління ГО «Союз Чорнобиль України» Віктором Позніком.
Наслідки трагедії 1986 року відчутні досі – з життя все частіше ідуть колишні ліквідатори катастрофи: на Коломийщині з 450-ти чорнобильців залишилося лише 250 осіб, а діти народжуються з патологіями. «Щотижня хтось помирає з коломийських чорнобильців, – розповідає Віктор Познік. – Оздоровлення в лікарнях не завжди може призупинити смерть людей».
Більше 60-ти ліквідаторів з Коломийщини від початку року отримали змогу оздоровитися у Київській клініці радіаційного лікування, яке триває понад місяць. Натомість у Коломиї чорнобильці, за словами Віктора Позніка, лікуються лише сім днів. Щоб покращити оздоровлення ліквідаторів та дізнатися про подальшу долю пенсій, 6-9 вересня у Луганську пройде конференція, в якій візьме участь і Віктор Познік: «Дуже сподіваюся, що будуть хоч якісь зміни, бо зараз дуже важко з оздоровленням. До прикладу, у міську поліклініку перерахували кошти чорнобильцям на протезування зубів, але бухгалтер не хоче дати дозвіл на використання цих коштів, тому лікарі не можуть почати роботу з нами».
Невиплата пенсій теж турбує «Союз Чорнобиль України», тому ліквідатори вирішили діяти впевнено – звернулися до Луганської правозахисної групи, юристи якої готують позов до Європейського суду. «Нам пообіцяли, що зберуть всі наші скарги на Пенсійний фонд та Управління праці, які заборгували «чорнобильцям» значну суму коштів, – ділиться Віктор Познік. – Головне те, що кожному регіонові виплатили борги, а Івано-Франківщина ще досі не отримала жодної копійки. Невиплата триває вже два роки, такого досі не було».
Не отримали цьогоріч коломийські чорнобильці коштів і з міського бюджету на розвиток організації. Проте, за слова пана Позніка, Коломийська РДА простягнула руку допомоги у вирішенні багатьох питань. «Ми єдина організація чорнобильців в області, яка має своє приміщення. Нас, навпаки, мали би підтримувати, проте наші борги лише зростають, – продовжує далі Віктор Познік. – Спонсори пообіцяли нам оплатити друк книг, а коли прийшов час на це, то відмовили. Тому на 1 травня «Союз Чорнобиль України» мав борг у розмірі 31 тисячі гривень. Ми разом збирали кошти, щоб погасити цю суму, довелося навіть продати комп’ютер з офісу, хоч він нам вкрай необхідний, але по-іншому тоді вдіяти ми не могли».
За час діяльності в Коломиї чорнобильці зуміли напрацювати зв’язки з кількома міськими депутатами та приватними підприємцями, які не забувають про ліквідаторів і допомагають матеріально. Віктор Познік вважає, що нині громадські організації якісніше працюють, ніж держава. «Ми ставимо собі за мету допомогти кожному чорнобильцеві та його сім’ї. Дуже хочеться, щоб покращився їхній матеріальний стан. Тому, гадаємо, що наше рішення забезпечити дітей-чорнобильців, які навчаються у ВНЗ, можливістю проживати у гуртожитку, було правильним», – зазначив голова правління.
«Союз Чорнобиль України» по можливості організовує різноманітні заходи для дітей-чорнобильців та цікаві поїздки Україною. У планах громадської організації встановлення поблизу каплиці ліквідаторам чорнобильського дерева. «Це мала би бути сосна у вигляді тризуба, яку у 1986 році люди залили бетоном», – поділився Віктор Познік. Чорнобильці надіються, що 14 грудня, на День ліквідатора, біля святині зависочіє 2,5-метрове дерево, виготовлене з металевої трубки, на честь вшанування людей, які вийшли на боротьбу з атомною катастрофою.