У гуцульській столиці уже втретє відбувся "найсолодший" фестиваль
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2012-08-21 12:45:02
У день празника Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього, в Коломиї уже втретє відбувся відкритий фестиваль «Медовий Спас». На це смачне медове свято, яким обласна та місцева влада береться відродити давню традицію освячення меду і популяризувати бджільництво та духовність, з’їхалися гості з Київщини, Волині, Хмельницька, Тернопілля, Рівненщини, Львівщини, Луганщини і, звичайно, з усієї Івано-Франківщини.
Зранку в церквах Коломиї та Коломийського району розпочалися святкові богослужіння. Потім зустрічали учасників, гостей фестивалю в міському Палаці культури. Через несприятливі погодні умови святкове дійство довелося перенести з парку ім. Кирила Трильовського. Однак програма фестивалю не змінилася і відзначалася великою масштабністю. Благословити фестиваль і освятити мед прийшли владики Миколай Сімкайло (УГКЦ) та Iоан Бойчук (УПЦ КП). А відкрив третій «Медовий Спас» голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк, з ініціативи якого фестиваль торік отримав статус обласного. «Я вважаю, що є три святі професії — це хлібороб, лікар і вчитель, — сказав Михайло Васильович. — А пасічник — це і хлібороб, і лікар в одному. Я знаю, яка це складна і кропітка робота займатися бджільництвом, і люди, які це роблять, мають Боже благословення і дар Божий, бо не кожен може до того взятись». Звісно, праця пасічника теж є святою.
Після урочистої частини учасників свята тішили українськими піснями, танцями, музичними композиціями гості з Волинської, Рівненської, Тернопільської, Львівської, Чернівецької областей. Також було представлено національний яскравий одяг з маковим орнаментом, в який колись одягалися і поважні пані, і юнки з сіл Коломийщини. Потім свої таланти показали виконавці з Прикарпаття. А завершили фестиваль коломийські митці.
Протягом дня в холі міського Палацу культури й на вулиці понад 100 пасічників представляли продукти бджільництва, зібрані на екологічно чистих територіях. Кожен охочий міг продегустувати різні сорти меду.
Пропонував на фестивалі свій мед і Микола Балош, відомий бджоляр-апітерапевт з Косова. Його хрещений батько був бджолярем. Привчав свого похресника любити цю справу ще змалку. Вперше пан Микола спробував себе в ролі пасічника у сім років. Після служби в армії він завів свою пасіку і повністю присвятив себе бджільництву. Але й закінчив медичний інститут, працював лікарем-хірургом. А тепер є лікарем народної нетрадиційної медицини. Вилікував не одну страшну недугу — інсульт, безпліддя, гіпертонічні хвороби. Каже, мед — це найкращі ліки від усіх хвороб.
— Раджу кожній людині, — дає пораду Микола Балош, — щодня з’їдати дві ложки меду, тобто 60-100 грамів. Дітям вживати наполовину менше. Тоді можна не боятися алергічних проявів. Окрім того, останні вісім років працюю над новим своїм, так би мовити, проектом. Це оздоровчий сон на вуликах, який називаю по-іншому — бджолиним раєм. із 1 квітня по 1 листопада щороку з усією сім’єю спимо на вуликах. і, чесно кажучи, протягом цього часу не вживав жодної таблетки, хоча раніше переніс інсульт, мав кардіосклероз. Тепер навіть артеріальний тиск поліпшився.
Пасічник з Івано-Франківська Олександр Мок’як поділився секретом, як розпізнавати справжній мед від штучного: коли береш на ложку мед, він повинен тягнутися без розривів — це і буде справжній мед. Якщо ж він не ллється вниз однією цівкою, переривається, значить, досипано домішок або він є штучним.
Окрім мистецько-духовної програми, відбулася й науково-практична конференція «Карпатська бджола і мед учора, сьогодні і завтра». На ній мову вели про бджільництво, фітотерапію, лікування недуг з допомогою меду. Голова обласної асоціації розвитку бджільництва «Галичина» Богдан Паркулаб розповів, що у Верховинському районі вдалося відшукати аборигенну карпатську бджолу. Цікаво, що карпатська бджола є найпродуктивнішою для українських умов серед інших порід.
Організатори обласного фестивалю «Медовий Спас» вірять, що до Коломиї на «найсолодший» фестиваль люди надалі «злітатимуться» звідусіль, як бджоли до вулика.