Агросектор Прикарпаття масштабних збитків не зазнав

Недавній буревій, як і попередні удари стихії, хоч і наробив шкоди у деяких селах в окремих районах, істотних збитків сільськогосподарському виробництву не завдав.

Принаймні, як розповів кореспондентові «Галичини» директор департаменту агропромислового розвитку ОДА Іван Андріїшин, з районів не надходило жодної інформації ні про масштабне знищення посівів сільгоспкультур у господарствах краю, ні про особливі руйнування на присадибних ділянках в індивідуальному секторі. Так, подекуди шквальний вітер повикорчовував дерева, позбивав зелені яблука в садах, поламав кукурудзу, але це не та шкода, про яку варто говорити.

«Звісно, декому з селян не поталанило. Та якщо хтось хоче заявити-повідомити про збитки, то необхідно звертатися до районних комісій з надзвичайних ситуацій, аби вони визначили їхні обсяги. Та документально зафіксовувати це можна і треба лише в тому разі, якщо пошкоджені або знищені посіви чи сади були застраховані, й відповідні матеріали про розміри шкоди потрібно подати на розгляд страхової компанії», — повідомив керівник аграрної галузі.

За його словами, і повені 2008-го чи 2010-го, і нинішні катаклізми, хоч і не такі руйнівні, як ті, засвідчують, що вже маємо врешті-решт навчитися співпрацювати в бізнесі просто неба зі страховими компаніями. Якщо фермер, керівник агрофірми чи селянин-одноосібник хочуть спати спокійно, то мусять застрахувати свої поля, городи, хати й господарські будівлі. Тобто час робити так, як це практикують у світі. Там не компенсують підприємствам чи фізичним особами збитки від стихій із державних скарбниць. Усі витрати з ліквідації тих наслідків лягають на плечі страхових компаній.

Втім, там цю систему відпрацьовано роками, не те що у нас. В Україні ще немає довіри як до самої ідеї страхування, так і до фірм, які пропонують таку послугу, оскільки нерідко належні кошти доводиться в них виривати. Але це інше питання, хоч і зрозуміло, що його теж потрібно врегульовувати. «Щодо сільгосптоваровиробників, то на урядовому рівні визріває ідея про запровадження часткового відшкодовування їм із Держбюджету страхових внесків — за аналогом до практики компенсації відсоткових ставок за банківськими позиками», — зазначив І. Андріїшин.