Чемпіонат України з гірських перегонів перетнув екватор

На вихідних у Львівській області відбулися одразу два його етапи під спільною назвою «Львівський стандарт 2012».

Трійця прикарпатських гонщиків, Сергій Жолинський, Микола Ільницький та Юрій Лепьохін, вибороли на цих змаганнях чергові нагороди.

Мінливі гори

У суботу на мальовничому Верецькому перевалі, що знаходиться на межі Львівської і Закарпатської областей, відбувався третій етап чемпіонату та перший з двох львівських. Гонщики змагалися на цікавій асфальтовій спецділянці, яка пролягла гірським серпантином. Гонку ускладнювали непрості погодні умови. Перед самим початком вільних тренувань трасу змочив рясний дощ. Він то припинявся, то знову відновлювався, і гонщики на кожному проїзді змушені були вважати на мінливу погоду. Лише під час залікових спроб у горах більш-менш розпогодилося.

Микола Ільницький, який виступав на Mitsubishi Lancer Evo IX Володимира Петренка, показав третій час у своєму класі А4 та третій результат в абсолюті. Першим на етапі фінішував киянин Петренко, другим — львів’янин Михайло Серветник. «Спочатку через погоду було незрозуміло, як їхати, — розповідає гонщик з Кутів. — Потім я почав показувати стабільний час, на двох проїздах — 1 хвилина 48 секунд. Звісно, обійшлося не без помилок, десь невчасно загальмував, десь недобре траєкторію пройшов, але машина себе поводила добре, претензій до техніки немає взагалі. Загалом гонкою я задоволений».

Для іванофранківця Юрія Лепьохіна гонка склалася ще краще. Він переміг у класі А2. «Звісно, враження від гонки позитивні, — розповів після заїздів Лепьохін. — Все вийшло, машина витримала, результат нормальний, я задоволений. Наразі я не їду на межі своїх можливостей. Звісно, було непросто, але невеличкий запас я собі залишав, бо не збираюся заради виграшу розламати машину. Для мене головне у гонці — це задоволення. Сьогодні,коли дощило і було незрозуміло, що відбувається, задоволення не було, я ніколи не їхав на мокрому асфальті, а потім, коли дорога підсохла, прийшло і задоволення від їзди».

Як жартують колеги-пілоти, для калушанина Сергія Жолинського Верецький перевал є «улюбленою» гонкою. Минулого року він не зміг тут фінішувати, бо на слизькій «шпильці» злетів у глибокий кювет, а цього року попри фініш піднятися на подіум йому не вдалося. «Гонкою я не задоволений, результат дуже поганий, — відверто сказав гонщик. — Я грішу на бензин, ми купили його в іншому місці, ніж завжди, і прогадали. Машина практично не розвивала максимальної потужності, тому результат ніякий. З іншого боку, я фінішував і набрав кілька очок, але можна було краще».

Львів зустрів дощем

Наступного дня пелотон перемістився до Львова. Траса пролягла недалеко від центру міста, в районі Високого Замку. Їхати тут було значно складніше. До непростої траси (асфальт у поєднанні з бруківкою) додався рясний дощ, який постійно падав під час залікових заїздів. Крім того, за регламентом, у результат гонки рахували час трьох проїздів, а не двох, як це було на Верецькому перевалі.

Цього разу гонка відбувалася практично без повнопривідних машин найвищого класу А4. Михайло Серветник, єдиний з цього класу, хто стартував у Львові, врізався у бордюр тротуару вже на першому повороті першого залікового проїзду. Його «еволюція» отримала значні ушкодження і гонку довелося закінчити.

У Львові з наших краян стартували лише Жолинський та Лепьохін. Калушанин цього разу був успішнішим. Він посів третє місце у класі А2, поступившись львів’янам Олександру Грабовецькому та Маркіяну Клименку.

«Спочатку, коли дорога була сухою, було більш-менш все зрозуміло, — говорить Сергій Жолинський. — Резина працювала, але важко було звикати до покриття траси, яке було дуже різним — різні види асфальту та бруківка. Потім пішов дощ, і стало незрозуміло, як їхати. Траєкторії правильної не було. Потоки води на дорозі змінювалися у залежності від інтенсивності дощу, правильно їхати було дуже важко. Через воду машина на деяких прямих ділянках 50-60 метрів йшла все одно боком. Вирішальними для мене були третій і четвертий проїзди. Тоді я таки вималював собі траєкторію, зрозумів, як і де проходять і потоки, і як їх треба проїжджати».

Юрій Лепьохін у результатах розташувався одразу за Жолинським. «Траса була складною, а місцями й небезпечною, — говорить іванофранківець. — Не маючи особливого досвіду їзди таким покриттям, у мене трохи не виходило. Свою лепту вніс і дощ. Я не хотів ризикувати і «розкласти» машину, тому вирішив спокійно завершити цей етап. Я пробував їхати на цивільній резині, але потім назад перезувся на «сухий слік», яким їхав на перевалі. Звісно, було б добре на обох етапах піднятися на подіум, але на перевалі я отримав масу задоволення. Сьогодні було багато незрозумілого, тому багато і не виходило».

Перемогу у Львові святкували представники класу А3. Перший результат показав Сергій Чекан з Чайки під Києвом. Другим фінішував одесит Дмитро Тананевич. На третю сходинку подіуму піднявся Сергій Німець з Ужгорода.

До кінця цьогорічного чемпіонату з «гори» залишилося три етапи і вся боротьба ще попереду. Усі троє прикарпатців планують продовжувати боротьбу. Наступні два етапи «Трембіта-Буковель» та «Трембіта Гірська» знову будуть спареними і відбудуться в Івано-Франківській області 25-26 серпня.