Добре діло, чи піар на худобі?

Півтора мільярда гривень виділяє держава цього року для збереження-нарощення в індивідуальному секторі вітчизняного сільського господарства молодняка ВРХ.

Як «Галичина» вже писала, ще в квітні уряд вирішив виплачувати селянам на кожне теля, яке вони утримуватимуть до тримісячного віку, по 250 грн. А якщо хто й далі відгодовуватиме бичка чи теличку, то й ще двічі отримає по 250 - у півроку й по досягненні молодняком 11 місяців. Але таке можновладці обіцяли донедавна. Наприкінці ж червня Кабмін вніс зміни до своєї постанови, відповідно до яких виплата дотації продовжиться, доки селянським телицям і бикам не виповниться по півтора року - тоді їхні господарі одержать від держави ще по 250 грн. Загалом же вийде - по 1000 грн на кожну голову молодої ВРХ...

Як би дивно це не виглядало, погодьтеся, що то істотна підтримка жителям села, чимало з котрих утримують не одну, а дві-три, а то й більше корів і одержують щороку приплід від них. Але спершу було всіляко. На початку червня, коли урядова постанова набрала чинності й людей почали агітувати відкривати рахунки в банках та подавати до сільрад документи на одержання грошей, серед загалу наших краян панувала деяка недовіра до такої новації. Давалася взнаки і наша традиційна галицька неквапність-інертність. Усі вичікували, хто першим «клюне» на безплатний «сир», аби побачити, що з того вийде...

Звичайно, відіграли в тому певну роль і потреба передусім ідентифікувати худобу, і клопіт з відкриттям рахунку в банку. Останнє теж неабияк (якщо й не найбільше) стримувало. Адже далеко не в кожному селі функціонує відділення тієї чи іншої фінансово-кредитної установи. Щоби дістатися до банку, необхідно їхати до райцентру. А це витрата часу, зусиль і коштів, надто ж якщо село доволі віддалене від міста.

- Ми налагодили з того приводу потужну інформаційну кампанію в сільській глибинці, - коментує ситуацію заступник голови облдержадміністрації Василь БРУС. - Однак попри спільну роботу управлінь агропромислового розвитку РДА та структур ветеринарної служби недопрацьовували органи місцевого самоврядування, яким, звісно, додалося роботи, зокрема сільські голови. Тому чимало селян, як вони самі зізнавалися, коли я проводив прийом громадян, і донедавна ще не відали про урядову програму підтримки молочного і м’ясного скотарства в особистих селянських господарствах. Більше того, з’явилися було й чутки, які аж ніяк не сприяли нам у виконанні урядового рішення. Скажімо, одні господарі чомусь гадали, що насправді дотація обмежена мізерними фінансовими рамками - лише у 250 грн інші побоювалися, що від них зажадають платити податки з тих надходжень. Треті були впевнені, що коли спершу одержать гроші, а відтак використають молодняк для якихось своїх потреб, то отримані кошти змушені будуть повертати державі. Словом, котився селами різний поголос. Їй-богу, наче хтось спеціально контрагітацію проводив. Але я авторитетно заявляю, що ті балачки абсолютно безпідставні. істина ж проста, й тут немає жодних двозначностей: дотримай молодняк до півторарічного віку, одержуй на нього 1000 грн, а відтак роби з ним що хочеш...

Правда, існували й інші камені спотикання. «Урядову новацію про відшкодування селянам витрат на утримання телят інакше, як піар-кампанією перед парламентськими виборами, не назвеш, - написав, приміром, до редакції наш постійний читач із села Великої Кам’янки на Коломийщині пан МАКАРЧУК. - Чиновники всіх рангів узялися жваво виконувати рішення уряду, навіть не задумуючись над тим, чи вигідно це нам, господарям. Скажімо, ті 250 грн, які обіцяють заплатити, якщо дотримаю бичка чи теличку до тримісячного віку, аж ніяк не компенсують витрат на утримання молодняка. Адже кожному відомо: лише щоби випоїти новонароджене телятко потрібно як мінімум 300 літрів молока. Тим часом, продавши його вроздріб на споживчому ринку, можна виручити 1800 грн. То що вигідніше: збувати молоко чи відгодовувати ним молодняк ВРХ? Проста арифметика, але вона зводить нанівець усі потуги чиновників. І з цих же розрахунків випливає таке: щоби селянинові було вигідно утримувати теля до тримісячного віку, йому потрібно дати дотацію не в сумі 250 грн, а вшестеро-всемеро більшу. Вже й не кажу про витрати, пов’язані з ідентифікацією молодняка, відкриттям рахунку в банку. А потім ще й різні служби перевірятимуть, як я використав бюджетні кошти. Ліпше, як на мене, зробити нормальні закупівельні ціни на молоко, щоби воно було не дешевше за воду, і тоді молочне скотарство отримає природний і найпотужніший імпульс для розвитку...».

Можна б, звичайно, подискутувати з автором листа. Бо ж зазвичай не так просто нині галицькому селянинові реалізувати на ринку вроздріб кілька сотень літрів молока та ще й у доволі стислі терміни - за той період, який потрібен для випоювання новонародженого теляти - півтора-два місяці. Тут би хоч за рік обернути стільки сировини на живі гроші! Але й це може вдатися далеко не всім.

Зрештою, річ не в тому. Бо й попри й такі настрої віз, який спершу стояв, таки поволі рушив. На початку липня кошти отримали перші 20 прикарпатських селян переважно з Верховинщини - району, який і першим відгукнувся на урядову пропозицію. і тепер рух за отримання грошей на телят набирає обертів. За словами заступника директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Степана Вінтоновича, цього тижня до Києва відправили відповідні документи, згідно з якими доплату на утримання молодняка ВРХ одержать невдовзі ще 2 376 наших краян. Сукупно вони утримують 2 879 телят, отже, держава виплатить їм 1,239 млн грн. Наразі за кількістю селян, які відгукнулися на урядову підтримку, лідирує Богородчанський район. Недалеко відстали від нього Тлумацький та Калуський...

Як виглядає, господарі відчули смак легких грошей. Тим паче, що нині ще й істотно спрощено і здешевлено процедуру оформлення документації. Зокрема, вже не потрібно довідки з банку про відкриття рахунку, за яку раніше доводилося викладати 40 грн. Тепер достатньо копії відповідного договору. Отже, якщо то й піар-акція Кабміну, як вважають і названий наш дописувач, і навіть дехто з чиновників, то водночас вона обіцяє стати й доброю справою для селян - підтримкою, може, не стільки матеріальною, скільки моральною. І чого з того в підсумку вийде більше - добра чи піару, визначати вже не нам.

Але чому «обіцяє»? Бо ґазди висловлюють ще одне побоювання, яке наразі неможливо ні підтвердити, ні спростувати, - що коштів на ці виплати в державній скарбниці вистачить рівно до виборів у жовтні цього року, незалежно від того, скільки охочих зголоситься на них. А далі, мовляв, людей просто «кинуть». Тому ті, що відразу повірили в урядові запевнення і зробили як від них вимагали, ще щось отримають. А хто спохопився пізніше, - а таких, звісно, виявиться значно більше, ніж перших, - залишиться з носом. Як кажуть у народі, хто рано встав. Однак не загадуватимемо наперед.