Українські абітурієнти вже другий тиждень штурмують вищі навчальні заклади

Із 2 липня українські випускники та їхні батьки почали жити в особливому режимі під назвою «вступна кампанія-2012». З першого її дня вони штурмують приймальні комісії омріяних навчальних закладів, адже кожен згаяний день для них - на вагу золота.

Спокійно, без черг

...Ранок 9 липня, на годиннику - лише восьма година, а біля Івано-Франківського національного медичного університету та в його холі абітурієнти й їхні батьки з нетерпінням очікують початку роботи приймальної комісії. Кожен з них хоче якнайшвидше подати заяву на вступ. «Коли ми приходимо на роботу о 7.00-7.30, під центральним входом університету вже стоїть кілька осіб, ми їх запрошуємо всередину. Звичайно, ми раді, коли вранці багато людей, але стараємося, щоби черг не було. Показник нашої роботи - це коли наприкінці дня всі охочі подали свої заяви, бо ми працюємо до останнього абітурієнта», - зауважив відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського національного медичного університету Олександр Бойчук.

Через три години в медуніверситеті організувалася черга. Абітурієнти та їхні батьки навідріз відмовлялися спілкуватися з журналістом. В принципі їх можна зрозуміти, адже всі їхні думки - лише про вступ. Та одну співрозмовницю, яка погодилася, я все ж таки знайшла. Випускниця Василина з мамою приїхали до Івано-Франківська з Жидачева Львівської області, адже дівчина з дитинства мріє опанувати фах медсестри. В черзі вони уже 148-мі. Очікуючи в черзі часу не гаять - клеять марки на конверти та заповнюють листи. Івано-франківський медуніверситет не єдиний заклад, куди подаватимуть документи, пробуватимуть щастя ще у Львові та у Тернополі.

У Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника вступників не менше, також великих черг немає, всі організовано чекають, хтось ще доробляє ксерокопії необхідних документів, вивчає різноманітну інформацію на стендах закладу. «В перші два-три дні ажіотаж був, але його більше створюють батьки, аніж діти. Коли з дитиною приходять тато, мама, баба, дідо, то зрозуміло, що утворюються черги. Нині у нас все спокійно, організовано, ми встигаємо за день прийняти документи у всіх, хто прийшов», - підсумував відповідальний секретар приймальної комісії ПНУ ім. В.Стефаника Тарас Гой.

Юля з Івано-Франківська подала документи на вступ на юридичний факультет ПНУ ім. В.Стефаника, констатує - довго не чекала. І це добре, адже ще планує їхати до Львівського національного університету ім. І. Франка пробувати вступати на журналістику.
 
У вищих навчальних закладах нашого міста підтверджують мої спостереження і наголошують на тому, що вступна кампанія проходить активно, проте контрольовано та спокійно. На 9 липня до Івано-Франківського національного медичного університету надійшло дві тисячі заяв від абітурієнтів, до Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника - понад п’ять тисяч.

Не менше 140...

Нововведенням цьогорічної вступної кампанії є збільшення мінімального прохідного бала з профільного предмета із 124 до 140. Через це чимало абітурієнтів не змогли навіть подати документів на омріяну спеціальність, адже набрали трохи менше, ніж потрібно. «В принципі збільшення прохідного бала з профільного предмета мало б відбирати сильніших студентів. Воно нібито так, але такі ситуації бувають, що самому деколи хочеться плакати. Приходить, наприклад, дитина, яка має з профільного предмета 139,5 і ми мусимо їй відмовляти, адже вона навіть не має права подавати документи до ВНЗ», - наголосив Т.Гой.

Водночас директор Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти ігор Лікарчук наголошує на тому, що «і 124, і 140, і 150 балів не відображають якості знань абітурієнтів. Це рейтинговий показник, який свідчить про те, кращий чи гірший цей абітурієнт порівняно з іншими. Тому підвищення мінімальної кількості балів справді не відіб’ється на провідних ВНЗ, але позначиться на не провідних ВНЗ. Зокрема тих, що розташовані в обласних центрах, і тих, що вважаються менш престижними. Це може призвести до нівелювання ролі й значення дуже багатьох ВНЗ». На думку експертів, 27% абітурієнтів залишаться поза конкурсом.

Держава як замовник

Торік про кількість державних місць абітурієнти дізналися тільки на другий тиждень вступної кампанії. Це ускладнювало їхній вибір ВНЗ. Цього року ситуація протилежна. Адже про кількість державних місць вступники дізналися уже з перших днів вступної кампанії.

Цього року на 2 620 місць збільшили держзамовлення на іТ-спеціальності, на 33% - на підготовку за спеціальністю «електроніка», на 64% - «металургія та матеріалознавство», на 43% - «авіаційна та ракетно-космічна техніка», на 46% - «хімтехнологія та інженерія», на 32% - «транспорт і транспортна інфраструктура». Втім, Києво-Могилянська академія вже другий рік поспіль не отримала жодного бюджетного місця на підготовку магістрів журналістики.

Відповідальний секретар приймальної комісії Івано-Франківського медичного університету констатує, що кількість державних місць у них зменшилась, торік було 220, стало - 150, з яких 116 - «лікувальна справа», 30 - «педіатрія», 4 - «стоматологія». «Загалом у медичних навчальних закладах кількість державних місць не зменшилася, просто відбувся певний перерозподіл», - пояснив Олександр Бойчук.

Протилежна ситуація у ПНУ ім. В.Стефаника. Нинішнього року в цьому закладі є 789 місць державного замовлення, що на 250 місць більше, ніж торік. «Торік на «правознавстві» - найпопулярнішій спеціальності за кількістю заяв, - було 15 державних місць, стало - 27. Майже за всіма напрямами підготовки відбулося збільшення держбюджету. Математика - 40, біологія - 30, фізика - 25, інформатика - 25, комп’ютерна інженерія - 25 тощо», - каже Тарас Гой.

Он-лайн-штурм

«Цього року, відповідно до умов прийому, всі дані про абітурієнта заносяться до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, - розповідає Олександр Бойчук. - Тобто вступник подає нам паперові документи, а ми вже заносимо їхні дані до цієї бази. Задум добрий, але минулого тижня були перебої в роботі системи. Були такі дні, що в денний час вона практично не працювала, доводилося доганяти у вечірній та нічний час». Тарас Гой констатує, що нині вже є натяки на те, що ця система запрацює. і це справді тішить.

Абітурієнти, як і торік, мають право подавати документи не більше, як у п’ять ВНЗ та на три спеціальності в кожному з них. Тому система електронної подачі документів в принципі є доброю, адже економить час та гроші. Проте є одне «але»... Для того, щоби подати документи он-лайн, треба мати дуже міцне терпіння і, як не парадоксально, багато часу. Адже намагання подати заявку на вступ не завжди увінчуються успіхом, а як мінімум дві години часу забирають.

Подати електронну заявку до медичних ВНЗ - взагалі нереально. Як повідомив Олександр Бойчук, у персональному кабінеті просто неможливо обрати розділ «медицина». У Прикарпатському університеті система електронного вступу працює, хоча й з технічними затримками. Уже надійшло майже 400 електронних заяв від абітурієнтів.

Пільги і високі бали

Яка ймовірність того, що абітурієнти пільгових категорій не витіснять з рейтингового списку абітурієнтів з достатньо високими балами? Це питання хвилює учасників вступної кампанії кожного року. На думку Тараса Гоя, ймовірність цього невелика, адже для пільгових категорій у ПНУ ім. В.Стефаника виділяють квоту - 10% державного замовлення. «Наприклад, якщо державне замовлення становить 20 місць, з них лише два місця виділяють на пільгові категорії. Такої ситуації, що на п’ять державних місць прийдуть п’ять пільговиків, не може бути. Люди, які постійно проживають у сільській місцевості, мають одну пільгу. Мова йде про першочерговий вступ, тобто коли дві дитини набирають однакову кількість балів і треба з них когось вибрати, тоді вступають в силу деякі інші параметри - сільська, гірська місцевості, золота медаль. Проте ймовірність того, що дві дитини наберуть однакову кількість балів, дуже мізерна. Але якщо така ситуація виникне, то дитина із сільської місцевості буде мати невеличку перевагу над дитиною з міста», - зазначив він.

«Квота пільговиків, які претендують на позаконкурсне зарахування на державну форму навчання, може бути не більшою, ніж 25%. Наприклад, на «лікувальній справі», де є 116 державних місць, може бути не більше 29 пільговиків. Нині їх є 23. Також маємо прийом цільових направлень для сільської молоді, там теж діє квота у 25%. Якщо реально, то на загальний конкурс залишається фактично 50% державних місць», - роз’яснив Олександр Бойчук.

Важлива відповідь

Абітурієнти мали б уже відповісти, принаймні собі, на запитання: яку професію обрати і куди піти вчитися? Чітко знати, де саме вони хочуть вчитися. Це допоможе вступникам не заплутатися поміж 846-ма українськими ВНЗ різних рівнів акредитації та форм власності.

«Нині так виглядає, що абітурієнти спочатку зареєструвалися на тести зовнішнього незалежного оцінювання, склали їх, а потім уже дивлячись на бали, обирають свій майбутній фах і навчальний заклад. А це серйозний життєвий вибір. Тому раджу не розпорошуватися, чітко знати, чого хочеш та розуміти, що на цьому етапі все залежить від тебе: маєш конкурсний бал, який складається з балів сертифікатів ЗНО, маєш середній бал атестата - стеж за конкурсною ситуацією, щоби не програти. Побачив себе в списках, рекомендованих до зарахування, вчасно подай оригінали», - підсумував Олександр Бойчук.

І насамкінець можу сказати лише одне, дорогі абітурієнти, якщо ви не вступили або вступили не туди, куди найбільше хотіли: не розчаровуйтеся і не падайте духом, можливо, доля дає вам ще один шанс правильно обрати свій професійний шлях.