Ольга Базалія: До Коломиї серце кличе завжди

Творча зустріч з Ольгою Базалією відбулася у міському палаці культури Народний дім. Поетеса народилася у Львові, в ніч, коли почалася війна. За освітою пані Ольга – історик, протягом 20 років працювала асистентом професора у Львівському університеті, та у 1993 році, забувши про всі напрацювання в Україні, емігрувала до Сполучених Штатів Америки, як каже жінка, почала виконувати заповіт матері.

Та її почуття до України залишаються глибокими і сильними, їх не можуть витіснити ні американська гостинність, ні матеріальна забезпеченість. ЇЇ особисті складні рефлексії відображають думки мільйонів співвітчизників, які зі своєї чи не своєї волі опинилися далеко за межами України й живуть у роздвоєності: фізично там, душею – на рідних теренах.

За океаном доля випробовує пані Ольгу та кидає їй важкі виклики, змінивши 19 місць праці вона продовжує посміхатися труднощам в «обличчя». І вже згодом Ольга Ткаченко-Попович під літературним псевдонімом Базалія (Базалія – село, в якому народилася мати пані Ольги), починає творити, бо розуміє, що це послання від Бога.

– Перший вірш написала в 53 роки, я вважаю, що Бог мене полюбив, і от творю для людей, бачите, скільки натворила – 13 книжок, 3000 сторінок протягом 5-6 років. Вірші бувають різні, пишу будь – коли, навіть вночі прийшло до душі – я прокинулася, взяла перо і пишу. В Україну приїжджаю щороку, а до Коломиї – коли серце кличе, воно мене завжди сюди кличе. Маю навіть книжку, яку присвятила гуцулам, мужнім, мудрим, гордим горянам сивих Карпат. Щодо вечора, то сценарія не маю, він у моєї товаришки Ольги Руданець, а в мене все без сценарію, що хочу і що на душі, те й говорю, – поділилася роздумами Ольга Базалія.

Справді, книжкии Ольги Базалії – то її життя, то найправдивіший життєпис її людської долі. У них – спогади про рідне подільське село зі старими вербами над ставом, про батьків і родину, розлуки і втрати, розчарування і зради. І в цій складній симфонії її душі домінуючою мелодією звучить тема України.

«Поетичні збірки Ольги Базалії, на жаль, не дуже відомі коломийцям, бо всі видання розбіглися між Львовом та США, тому на цьому вечорі поціновувачі поетичного слова мали змогу ознайомитися з її поезією ближче», – зазначила організатор літературного вечора, голова Конгресу інтелігенції Коломийщини Ольга Руданець.

Розпочали вечір з лірично-пластичної композиції у виконанні танцю душі балетмейстера Коломийського академічного театру ім.І.Озаркевича Мирослави Воротняк під мелодійні звуки скрипки заслуженого працівника культури України Івана Арсенича.

Привітати Ольгу Ткаченко-Попович прийшли справжні поціновувачі прекрасного, серед них:представники влади, духовенства,відомі творчі особистості Коломийщини. Голова міськрайонного товариства «Просвіта» Василь Глаголюк подарував для домашньої бібліотеки пані Ольги «Кобзар» Т.Шевченка нового сучасного видання.

Присутні із захопленням слухали розповіді з життя поетеси, її творчість, яку декламувала вона особисто, читці Коломийщини та поважні коломийці, які люблять поезію.

Літературний простір Ольги Базалії наче мозаїка, складена з різноманітних думок, деталей, подій і фактів, який під кутом внутрішнього бачення поетеси візуалізується в образ епохи на зламі тисячоліть, у її віршах відчувається національна ідеологія,

Векторованість зображення спрямована від реалістичного змалюванння подій до їх переживання на рівні внутрішнього дотику. Індивідуальні риси реальної біографії поетеси перетрансформовані в ліричні образки сподівань і надій, здобутків і втрат, розставань і сподівань поетеси.

На завершення Ольга Базалія виконала свою обіцянку і заспівала коломийцям пісні, автором слів і музики яких є сама, одна з них – весела коломийка. На цьому офіційна частина свята по-коломийськи закінчилася.