Українцям радять звикати до смерчів та повеней

Глобальні повені і посухи, локальні смерчі, коли в одному місті одночасно кілька пір року, - чимало українців пов'язують це з наближенням кінця світу. Учені не такі фаталісти, вони виходять не з майбутнього, а з минулого, і роблять метеопрогнози на основі... літописів, йдеться у сюжеті ТСН.

Сонцезахисні окуляри і парасолька – обов'язкові аксесуари ще як мінімум тиждень. Метеорологи прогнозують, що сонце і грозові дощі зі шквалами в один день ближчим часом Україні гарантовані. Що далі – оповите туманом.

"Літні процеси, особливо якогось там характеру, вони складно піддаються прогнозуванню. Можна говорити про загальний характер погоди, але в конкретному місті явища можуть перевищувати очікувані значення", - каже директор "Укргідрометцентру" Микола Кульбіда.

Геофізики міркують масштабніше. Вони дослідили старовинні літописи і виявили, що найбільше катаклізмів відбувається у періоди потеплінь і похолодань.

Останнє потепління, так званий малий природний оптимум, зафіксований на планеті у 10-12 століттях, малий льодовиковий період - у 15-17 сторіччях.

"Зараз, по логіці, у нас глобальне потепління, після малого льодовикового періоду ми знову входимо в малий кліматичний оптимум, природній, але він ускладнений ще й глобальним потеплінням, спровокованим антропогенною діяльністю. Тому процеси ідуть більш стрімкі", - каже провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН Світлана Бойченко.

Те, що раніше змінювалося століттями, тепер відбувається за кілька десятиліть, і природа просто не встигає пристосуватись. Єдина втіха для українців – смерчі таких масштабів, як, скажімо в Америках чи Азії Україні не загрожують. Найуразливіші в нас приморські та гірські регіони. Останні – через значні перепади рельєфу, у яких і закручуються вихори. Між іншим, саме цим обумовлені й локальні смерчі, які останніми днями налякали киян.

"Можуть бути так побудовані висотні будинки. Повітря завихрюється і може при певних погодних умовах приводити до таких от локальних смерчів. Також можуть бути географічні особливості – це контрасти між високою місцевістю і низиною", - пояснює Світлана Бойченко.

До речі, за однією з версій учених, локальних катастроф останнім часом не побільшало, просто медійники стали частіше повідомляти навіть про найменші.