Й.Матковський: Завдання школи виховати людину

У минулому номері  "Коломийська правда" газети ми писали про успіхи Коломийської гімназії імені Михайла Грушевського. Навчальний заклад увійшов до списку найкращих українських шкіл, а директор Йосип Матковський вже втретє поспіль визнаний найкращим керівником навчального закладу Коломиї. Тож сьогодні пропонуємо вам розмову із «винуватцем свята». Пан Йосип розповідає про формулу успіху гімназії.

- Пане Йосипе, звістка про те, що гімназія увійшла до рейтингу п’ятдесяти найкращих шкіл України для вас та колективу гімназії стала несподіваною?

- Правду кажучи, ми могли очікувати такого результату, адже у минулому році наші випускники отримали добрі результати під час ЗНО. Однак такий рейтинг в Україні проводився вперше, тому в якісь мірі це застало нас зненацька. Однак ця несподіванка була надзвичайно приємною.

- Існує думка, що успіх гімназії криється не лише у якісному навчальному процесі та професійності вчителів, але і у своєрідній атмосфері, що сама підштовхує дітей тягнутися до кращого?

- Справа в тому, що ми стараємось наслідувати оту давню, класичну гімназію, що була за Австрії та Польщі. Тоді головним завдання гімназії було дати добре знанням, але більшою мірою виховати людину, патріота, громадянина майбутньої України. Із самого початку роботи вже відновленої гімназії ми наслідуємо методи того виховного процесу. Велику увагу також ми приділяємо молодіжним організаціям, зокрема «Пласту». Ну і, звичайно, надзвичайно хороший та фаховий вчительський колектив. Однак своєрідна аура існує і тому, що є певний підбір учнів. Учнів, які хочуть вчитися, учнів свідомих та патріотично налаштованих. В нас фактично немає дітей, що не хочуть вчитися і не дають це робити іншим. Очевидно, все це і творить нашу специфічну гімназійну атмосферу.

- Вже не раз доводилось чути, що сьогоднішні учні не хочуть вчитися і змусити їх це робити справа не з легких. Як у гімназії ви робите так, щоб вашим учням було цікаво вчитися?

- Зараз, дійсно, є багато перешкод для здобуття повноцінної освіти. В першу чергу – це сучасні засоби комунікації, до яких діти мають легкий доступ і які їх надзвичайно відволікають. Поки що ніхто не придумав кращого за книгу: комп’ютер і інші технічні новинки – це все-таки похідне.

Що стосується нашого колективу, то ми стараємось максимально працювати з дітьми на уроці. Бо те, що учень отримує на уроці, з ним залишається назавжди. Стараємось подати інформацію таким чином, щоб учень захотів поглибити свої знання і вже б сам відкрив книгу і прочитав те чого не було сказано під час заняття.

- Скажіть, будь ласка, чи може сучасна українська середня освіта якісно підготувати учня до ЗНО?

- За той час, що проводиться ЗНО, то я можу нарахувати у кожному році по одній дитині, яка може це зробити лише на основі школи, без репетиторства. У більшості випадків без допомоги вчителя учні це зробити не можуть. Питання, які пропонуються на ЗНО, є надзвичайно складні: серед них є і такі, що часом і вчителі не можуть розібратись. Деякі питання настільки ускладнені, деталізовані, що дивуєшся, звідки дитина має отримати відповідь.

Та навіть попри усі мінуси ЗНО – це надзвичайно добра справа, воно дає дітям великі мож­ливості та переваги при вступі у вищі навчальні заклади. От, наприклад, минулого року з наших 48 ви­пус­кників посту­пило в універ­ситети Польщі, 13 вчаться у Києві і, що важливо, 90% наших випускни­ків здобу­вають освіту на державній формі навчання.

- Фактично з часів здобуття Ук­раїною неза­леж­ності точа­ться роз­мови про те, що наша освіта відір­вана від прак­тики, що освіту потрібно більше «професіона­лізувати» тощо. На Вашу думку, яке співвідношення повинно бути спеціальних, про­фесійних предметів та загально­гуманітарних?

- Вважаю, що приблизно порівну. Завдання освіти не лише виховати фахівця в якійсь галузі, а виховати людину. Тому ми стараємось цей баланс тримати. У нас, наприклад, кожного тижня проводиться Служба Божа, виконання гімну тощо. Вводимо вітання «Слава Україні», «Слава Ісусу Христу», «Христос Воскрес»… Ми це пропагуємо.

А загалом нашій школі не треба видумувати велосипед. Увесь сучасний цивілізований світ живе за формулою, що старша середня школа має бути профільно-професійною, спрямованою на здобуття повноцінної професії. Наприклад, у США у цій школі обов’язковими є лише 4 предмети, все інше учень вивчає на вибір у залежності із його професійними зацікавленостями. Ми поки що до цього далекі.

Ми в гімназії стараємось такі профілі вводити, однак в системі української освіти – це складно. Все одно дитина мусить вчити 10-12 обов’язкових предметів, а оці профільні предмети ідуть як додаткові.

- Не секрет, що головною проблемою школи є брак фінан­сування. Як цю проблему вирішує гімназія, міська рада допомагає?

- Звичайно, місто нам допомагає. Однак мушу висловити велику подяку батькам, вони надають велику допомогу. От буквально місяць тому ми підключили 16 точок Інтернету у гімназії. Це і багато інших речей ми проводимо саме за кошт батьків.

- Дякую за розмову і зичу, щоб у наступному році гімназія була у першій п’ятірці найкращих шкіл України. Досвід Івано-Франківська та Калуша показує, що це можливо.

Спілкувався Віктор Фітьо