друкувати


Випускний — це дорого

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2012-05-08 02:30:10

12-13 травня — на місяць швидше, ніж завжди, — українські випускники святкуватимуть закінчення свого шкільного життя. На долю цих одинадцятикласників випало чимало випробувань, часто їх у пресі цілком виправдано називали «піддослідними кроликами», адже впродовж своїх шкільних буднів пережили нововведення за нововведеннями. Тепер вони успішно прямують до свого фінального балу, який має пройти без кардинальних змін і з традиційними витратами.

Ефект відсутності

Психологи кажуть, що випускний в одинадцятому класі — це завершальний момент шкільного життя дитини, тому він дуже важливий. «У психології є таке поняття — «завершений гештальт». Тобто все має мати завершення. Період навчання в школі так само мав би чимось завершитися», — поділилась своїми думками методист обласного центру практичної психології і соціальної роботи Оксана Хомин.

Як виявилося, цього року багато старшокласників не бажають відвідувати випускні вечори. І найчастіше в цьому випадку випускники не пояснюють свого рішення батькам, тому за роз’ясненням ми звернулися до психолога.

«Складно сказати, чому не хочуть іти, — коментує Оксана Хомин. — По-перше, матеріальний бік. На випускному кожен хоче виглядати якнайкраще, але не завжди матеріально є така можливість. Економічна реальність така, що батьки не завжди можуть забезпечити потреби сучасних учнів. По-друге, випускні вечори досить традиційні, звичні, а сучасна молодь хоче більше руху, драйву, а випускний — стабільний, класичний і не завжди цікавий сучасній молоді. По-третє, зовнішнє незалежне оцінювання, вступ. Учні випускних класів дуже зосереджені на тому, щоб засвоїти навчальний матеріал — вони відвідують репетиторів, стомлені від навчання, і їм той випускний не завжди важливий. Крім того, якщо дитина в класі — аутсайдер, то вона ніколи не буде намагатися прийти на випускний. Деякі школи перейняли американську традицію — обирати на випускному вечорі «королеву балу», дівчата, котрі знають, що не стануть навіть претендентками на звання «королеви», теж через це комплексують».

Формат свята

Психологи радять, що якщо дитина вперто не хоче йти на випускний, то не варто її ламати, а краще залишити її при своїй думці. Проте батькам не заборонено переконувати своїх чад у протилежному та наводити аргументи. На думку пані Оксани, для того, щоби школярі хотіли йти на свій випускний, потрібно лише змінити формат свята, зробити його сучасним та оригінальним, враховуючи побажання самих випускників. Щоби дізнатися, якого випускного балу хочуть школярі, послухаємо цьогорічних одинадцятикласників.

Юлія Гулян, випускниця Івано-Франківської СШ №5 з поглибленим вивченням німецької мови:

— Мрію про випускний на кораблі розміром з «Титанік»... Просто святкувати в каютах і на палубі. Музиканти, ресторан, корабель — усе в розпорядженні вчителів і випускників!

Соломія Кащій, випускниця Калуської ЗШ №3:

— Випускний моєї мрії має бути незабутнім. Хоч клас у нас не найкращий, бо нас з’єднали, але цей вечір я маю запам’ятати на все життя!

Таня, випускниця Калуського НВК «ЗШ №10—ліцей»:

— Випускний має бути модним, хотіла, щоби це була дискотека для одного класу, тому що трьом класам важко на чомусь одному зійтися. Я би хотіла випускний суто зі своїм класом і без цих пафосних пишних суконь, натомість треба ввести цікавий дрес-код, не обов’язково вечірній.

Фінансові романси

Випускний — це дорого. Про це знають всі. і йдеться не лише про зовнішній вигляд — гарний костюм для хлопчика та вечірню сукню для дівчинки, а й про інші витрати — фотоальбом, подарунки і квіти улюбленим вчителям та, звісно, організацію самого свята. Деякі батьки зізнаються, що гроші почали відкладати ще з вересня, адже добре знали, що чекає їх попереду.

Оксана, мати випускника Української гімназії №1:

— У нас трохи інша система, бо у нас в принципі платний заклад, адже тут є низка уроків, які не входять до шкільної програми: плавання, хореографія, додаткова іноземна мова тощо. Цього року виникла серйозна колізія в гімназії: батьків випускників поставили до відома, що вони повинні оплатити не лише навчальний рік, а й ще три літні місяці. Це дуже обурило батьків. Дехто, як я, мовчки заплатив, проте рішення, безперечно, дивне.

Все ж випускний — це справа, яка не залежить від навчального закладу, а від того, який розважальний заклад обирають батьки. Ми пішли дуже економним шляхом. Я не вважаю, що випускний — це як на весіллі, що треба платити «за титри й спецефекти», а хтось вважає, що так і треба. Інша річ, що це колективне рішення, і якщо двоє-троє батьків у меншості, вони мусять платити, тут проблема. Ну ж ніхто не примушує купувати одяг «от-кутюр». Моя дитина взагалі не ставила мені жодних питань щодо одягу. Дівчатка, певна річ, «виїдають» мамам голову, бо хочуть бути принцесами.

Які подарунки вчителям дарувати, батьки самі видумують. Не скажу, що школа вимагає чогось особливого від випускників у матеріальному плані. Ми, наприклад, робимо нашим учителям чисто символічні подарунки, надто дорогими речами не переймаємося.

Одяг. Мій син іде не в костюмі, а у вишитій сорочці. Отже, рахуємо: 300 гривень — штани, 600 — сорочка, 300-400 — взуття. Сам випускний нам коштуватиме 1 000 гривень: з випускника 500 грн. і по 250 за кожного з батьків. Чому на випускника 500? В цю суму входять і альбом, і зйомка, і ведення вечора, й оплата за вчителів, яких теж запросили на випускний. Це нормально, так завжди робиться.

Таня, учениця одинадцятого класу Калуського НВК «ЗШ №10—ліцей»:

— До випускного почала готуватися з початку квітня, гроші довелося трохи відкладати.

Зовнішній вигляд: сукні бувають різні — від 500 до 1 000 гривень. Моя коштує 700 гривень, золота середина. Деякі однокласниці платили за сукні і півтори-дві тисячі гривень. Взуття має бути суперове, на підборах, його вартість 300-400 гривень. Біжутерія — 100 грн. Зачіска близько 100-150 гривень, макіяж сама зроблю. А ще на останній дзвоник треба одягнути вишиту сорочку та чорну спідницю, це вбрання коштує близько 700 гривень.

На подарунки вчителям та екзамени скидалися по 200 грн. Випускний буде в кафе з трьома класами, за одну людину треба заплатити 400 гривень, а якщо йдуть батьки, то сума просто подвоюється.

Я вважаю, що ці витрати є не зовсім виправданими. Я б зекономила, наприклад, на меню чи на «живих» музикантах, здебільшого їх хочуть батьки, наше покоління зовсім інакше думає.

Наталя, мати випускника Івано-Франківської ЗШ №25:

— Півтори тисячі коштує костюм, взуття — 300-400, сорочка — 100-150 грн. Ресторан — 250 грн. з особи, альбом — 250. Дитина йде на останній дзвоник з букетом квітів, а гарний букет — 100 гривень, більш шикарний — 150 гривень. На подарунки вчителям — 100 гривень.

Випускний в одинадцятому класі потрібний. Можливо, не виправданою є помпезність ресторанного варіанту. Чому не можна провести випускний у школі?! Все ж таки дитина випускається зі школи, а не з ресторану.

Христина, мати випускника івано-Франківського природничо-математичного ліцею:

— За костюм, сорочку, галстук і взуття заплатили 1 100 гривень. Вартість одягу залежить від того, в якому магазині купувати, адже є і з захмарними цінами, а є з більш доступнішими. Крім учня, треба вбрати ще й батьків, знову треба викласти по тисячі гривень на кожного. Ресторан — 300 гривень, альбом — 200.

Всю суму не підраховували, адже якщо би підрахували, одразу б стало погано, гроші почали відкладати вже з 1 вересня.

Рахунок спогадів

Отож у середньому на випускний цього року треба витратити від двох до трьох з половиною тисяч гривень. Але знову ж таки ця цифра не є остаточною, адже кожна сім’я, клас і школа до цього свята підходять індивідуально.

З роками з пам’яті стираються фінансові витрати випускного та різноманітні деталі вечора, натомість залишаються відчуття самостійності й невимовної радості, колір випускної сукні, усмішки вже дорослих однокласників...

Я запитала дорослих, які закінчили школу кільканадцять років тому, про те, який спогад з випускного є для них найяскравішим. Хтось пригадує перші полуниці чи запах апельсинів, хтось схід сонця і ранішній дощ, а ще хтось — мамину сукню, яка була для неї випускною, інший запам’ятав відчуття того, що ти востаннє переступаєш поріг школи.

Що запам’ятають з випускного цьогорічні випускники, можна буде дізнатися лише через кілька років, тому наразі побажаємо їм не скупитися на емоції і радіти останнім митям шкільного життя.

Автор: Ольга МОНЧУК
Джерело: Газета ГАЛИЧИНА