Музика за обідом може значно поліпшити смак їжі

Британський психолог стверджує, що насолода від їжі - процес набагато тонший і складніший, ніж прийнято вважати. Вчений в співпраці з найкращими кухарями Європи виявив, що особлива фонова музика за обідом може значно поліпшити смак їжі.

Професор психології Чарльз Спенс (Charles Spence), співробітник Оксфордського університету (Oxford University, Велика Британія) запевняє, що в процесі оцінки смаку їжі на мозок людини чинять вплив не лише її смак і запах, але також і сприйняття візуальної, слухової та тактильної інформації. Якщо з візуальною інформацією все зрозуміло - красиво приготована і подана їжа покращує апетит і стимулює виділення шлункового соку, то твердження відносно слухових і тактильних чинників виглядають досить сміливими.

Чарльз Спенс проводив експерименти, в яких йому допомагали кращі шеф-кухарі Європи, - його земляк британець Хестон Блюменталь (Heston Blumenthal) та один з кращих кухарів Іспанії Ферран Адріа (Ferran Adria).

У деяких випадках значному поліпшенню сприйняття смакових якостей їжі сприяла музика - так, потужні симфонії Бетховена, насичені низькими звуками, помітно покращували смак шоколаду і кави, а солодкий десерт і цитрусові видавалися смачнішими під легшу музику Моцарта або фортепіанні концерти Чайковського.

Але найбільшого успіху професор Спенс досяг, коли група учасників його експерименту куштувала свіжі устриці в лондонському ресторані Хестона Блюменталя "Жирна качка". Спочатку добровольці їли устриці в звичайній обстановці (неголосні бесіди за сусіднім столиком, ледве чутний дзвін келихів), а в іншому досліді тим же учасникам такі ж устриці були подані "в комплекті" з навушниками, в яких лунав шум морського прибою.

Учений стверджує, що в другому випадку устриці видавалися такими вишуканими, що деякі випробовувані розплакалися від щастя прямо за столиком.

Нагадаємо, в 2008 році Массиміліано Зампіні з Університету Тренто (Італія) і Чарльз Спенс отримали Шнобелівську премію в галузі "Дієтологія" за електронну модифікацію звуку картопляних чіпсів, що змушує людину, яка жує чіпси, повірити у те, що вони свіжіші й хрусткіші, ніж є насправді.