Поговорити про самобутню гуцульську лексику до Коломиї з’їхалися вчені
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2012-04-28 03:30:24
82 науковця-філолога з усієї України та навіть з-за кордону взяли участь у Всеукраїнській науковій конференції «Гуцульська діалектна лексика й лексикографія», яка відбувалась 26-27 квітня на базі Коломийського інституту Прикарпатського національного університету. Це вже втретє в Коломиї відбувається конференція такого рівня, на якій дослідники гуцульських говірок діляться з колегами своїми науковими напрацюваннями.
Як стверджує завідувач кафедри української мови, директор Інституту українознавства Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника, доктор філологічних наук, професор Василь Грещук, який виступив одним з організаторів проведення заходу, традиція проведення в Коломиї всеукраїнських конференцій з дослідження діалектів Гуцульщини сягає 2008 року, коли на Прикарпаття з’їхалися півсотні філологи, чиї наукові праці так чи інакше торкаються цієї проблематики. Друга конференція, яка проходила під гаслом «Гуцульський діалект – минуле і сучасність», відбулася 2010 року за участю вже 71 науковця. І от цьогоріч аж 82 дослідника – і не тільки з України (в тому числі і Наддніпрянської), а й з Угорщини, Молдови та навіть із США, підготували свої доповіді на цей уже досить поважний науковий форум, цього разу присвячений проблемам гуцульської діалектної лексики і лексикології, який з всеукраїнського поступово набирає, зі слів пана Грещука, статусу міжнародної конференції.
«Чому саме Коломия? – говорить директор Інституту українознавства ПНУ, – Тому що найбільшим культурним центром Гуцульщини реально є не Жаб’є і не Косів. Культурним і освітнім центром Гуцульщини є саме Коломия».
Про високий статус конференції та актуальність питань, які на ній піднімалися свідчив той факт, що свою згоду на участь у форумі дав навіть директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко, якого лише невідкладні справи державного значення змусили в останній момент відмовитись від приїзду на Прикарпаття.
«Гуцульський діалект, – коментує актуальність проведення конференції завідувач кафедри української мови Чернівецького національного університету ім. Федьковича, професор, доктор філологічних наук Мар’ян Скаб, – як своєрідний цікавий діалект є важливим для вивчення, необхідним для вивчення і цікавим в багатьох сферах, зокрема таких, як історія мови, лексикологія тощо».
«В сучасних умовах глобалізації, інформаційного тиску на соціум, – додає директор Коломийського інституту ПНУ кандидат філологічних наук, доцент Володимир Барчук, – розмивається загальнонародна база… Тому вивчення гуцульської діалектної лексики – це неоціненне завдання, оскільки в цих умовах чистих носіїв залишається все менше».
Підтримку проведенню конференції надала громадська організація «Поклик Нації». Зокрема на виділені її активістами 5,5 тисяч гривень коштів організатори змогли видати матеріали конференції у вигляді чергового випуску Вісника Прикарпатського університету.