Позбутися сезонної депресії можна за допомогою позитивного мислення

У всесвітній павутині я натрапила на афоризм, який стверджував, що депресія — це коли наш повітряний замок упав і придушив будівника. І якось так уже склалося, що саме навесні нам здається, що всі наші повітряні замки зруйновано, вони валяться нам на голову, нам не хочеться прокидатися вранці, вирішувати свої справи і навіть усміхатися. Фахівці вважають такий стан речей нормальним і називають його сезонною депресією.

Сум і лінощі

Причини виникнення сезонної депресії нині до кінця не вивчено, констатує заступник головного лікаря  з медичної частини обласної психоневрологічної лікарні №3 Наталя Стрільців. Усе ж фахівці пояснюють виникнення у людей стану пригніченості браком світла, адже саме навесні й восени відбувається перебій нашого біологічного годинника. і нашому організмові потрібен певний час, щоби адаптуватися до нових погодних умов і сезонних особливостей. Також виникнення депресивного настрою пояснюють надмірним виділенням гормону мелатоніну, котрий якраз відповідає за поганий настрій і зменшення енергії. А ще варто взяти до уваги, що наш організм таки втомився під час зимових холодів і затяжних снігопадів, тому й не дивно, що він починає капризувати, сумувати і лінуватися. Також люди як соціальні істоти підвладні чинникам соціуму, які й поглиблюють цей стан.

Їмо і заїдаємо

«Сезонній депресії характерне зниження настрою, загальної активності, працездатності, відчуття туги, тривоги, сонливість, апатія, дратівливість, неспокій, — розповідає Наталя Стрільців. — Також поряд з цим є астенічна симптоматика, і вона переважає, тобто сонливість протягом  усього дня плюс підвищення апетиту. Загалом для депресій не характерне підвищення апетиту. Проте у пацієнтів з діагнозом «сезонна депресія» таки виникає надмірна вага, адже вони починають «заїдати» свою депресію висококалорійними продуктами. Однак їжа, багата вуглеводами, знижує їх загальний тонус, з’являються неприємні відчуття, особливо в шлунково-кишковому тракті, а також невротична симптоматика — «там болить, там коле».

«Напевно, депресіям більше підвладні люди, які, скажімо, мають вищий інтелектуальний потенціал, більше читають, розвиваються, більше досягають у професії чи ще в чомусь. А люди, які більш прості, які просто працюють на землі, вони не дурніші, у них може бути тої вродженої мудрості, інтелігентності набагато більше, але їхні потреби простіші, і вони менше думають про дурне», — констатує завідувач  відділення медико-психологічної допомоги та соціальної реабілітації обласної психоневрологічної лікарні №3 Оксана Чайка.

Депресії, як і коханню, кожен вік підвладний, тому виникає вона не лише у дорослих, а й у дітей і підлітків. «Депресія — це хвороба людини, і вона не зважає на вік, — підсумовує Наталя Едуардівна. — Якщо ми, дорослі, страждаємо і сумуємо, то дитина так само сумує, тим більше, що вона є емоційно лабільна, не настільки сформована та психологічно стійка. Тому і виникають, особливо у підлітковому віці, характерні, навіть суїцидальні настрої, коли у віці максималізму підлітки вважають: або так, або ніяк. і коли стається ніяк, то ця безвихідь штовхає на такі думки, можливо, навіть учинки».

Гендерна нерівність

Лікарі констатують, що жінки вдвоє частіше впадають у депресію, аніж чоловіки. Чим це зумовлене? Все дуже просто. Жінки за своєю природою більш емоційні, вони більше співпереживають, швидше емоційно «вигоряють». «У нашому суспільстві якось так склалося, що один кут чоловік тримає, а три — жінка, — каже Оксана Чайка. — На жінці все одно лежить більше відповідальності, зокрема у  вихованні дітей. Чоловіки забезпечують наш побут і добробут,  все решта — жінка. А та складова — не менш важлива».

Крім того, заміжні жінки більше схильні до депресій, аніж неодружені, матері — ще більше, і чим більше дітей має жінка, тим більша ймовірність того, що вона страждатиме від депресії. «Коли ти згадуєш про жінку, ти відразу згадуєш про те, що вона берегиня роду і скільки в цій місії є складових.  Рідко буває, щоби в родині були виключно позитивні стосунки з усіх боків: можуть бути конфлікти між чоловіком і жінкою, дітей з дітьми, дітей з родиною матері чи батька. і мама в цьому випадку є своєрідним буфером. Часто вона перебуває між двох вогнів, особливо коли в хаті є підліток, батько хоче його навчити, а підліток, звичайно, — відстояти свій статус, свою індивідуальність, а мама отримує і від однієї, і від другої сторони», — каже Наталя Стрільців. Оксана Чайка додає: «Неодружені люди не мають цього вантажу сім’ї, а інколи, подивившись на своїх одружених подруг з їхніми безконечними проблемами і труднощами, думають: слава Богу, що й немає. І ця фраза — «слава Богу, що це не в мене» — їм, напевно, допомагає і перегукується з їхньою ідентичністю».

Вразливі професії

Чи пов’язане виникнення депресії з географічними чинниками? Відповідь однозначна — ні, адже хворіють всюди — на Півдні, Півночі, Заході і Сході. Звичайно, важливу роль у виникненні депресивних настроїв має соціальний статус людини. «Це, напевно, один із перших фруструючих факторів, які впливають на розвиток депресії, тому що нестабільність у соціумі, присутність того, що твоя зарплата не відповідає затратам, а затрати є великими, те, що ти не знаєш, що буде завтра, неспроможність забезпечити себе і своїх дітей, нерідко заводять людину в безвихідь. Часто здорова особистість може собі це пояснити, переконати себе в тому, що завтра буде по-іншому. А хворі люди, які слабші, потрапляють у гострий стан, адже не бачать майбутнього», — констатує Оксана Михайлівна.

Звичайно, що рід занять людини теж може сприяти виникненню депресивних станів. Схильними до пригніченості будуть фахівці насамперед тих професій, які впродовж свого робочого дня психологічно та енергетично виснажуються, а також ті, праця яких пов’язана з великим ризиком та екстремальними умовами. Серед них: продавці, офіціанти, лікарі, особливо психологи, психотерапевти, психіатри та хірурги, а також пожежники, міліціонери, пілоти тощо.

Хвороба ХХI

Не дивно, що депресію називають хворобою XXI сторіччя, адже розвиток науково-технічного прогресу зумовлює не лише поліпшення нашого побуту, а й збільшення наших бажань. На думку одразу спадають слова Конфуція: «Бажання породжують страждання». «Будда казав: «Хочеш бути щасливим, відмовся від своїх бажань», — зауважила Оксана Чайка. — Бажання зумовлюють наше незадоволення, ми бачимо, дотягуємося, хочемо і часто не вміємо зупинитися на тому, що вже маємо. Дуже проста істина, але мало хто дотримується її. Ми завжди дотягуємося до наших бажань, а цивілізація постійно пропонує нам нові спокуси: все нові й нові моделі мобільних телефонів, комп’ютерів тощо. Ми заражаємось добробутом, ми втратили відчуття заземленості й реальності, у нас постійно — «вище, більше і сильніше».

Тому важливо зрозуміти сенс свого життя та знайти свою міру, адже, як банально це не звучить, для щастя і справді потрібно зовсім небагато. Зрозуміти це і є найвищою мудрістю. «Щоби дійти до таких висновків, треба дожити до певного віку, прожити якісь періоди й відчути і підйоми, і падіння», — переконана О.Чайка.

Психо — як норма

Борючись із сезонною депресією, не варто боятися звертатись за консультацією до психолога чи психотерапевта. Розмова з фахівцем точно не зашкодить, а, навпаки, допоможе. Проте українці рідко звертаються до таких лікарів по допомогу, мовляв не заведено. Наталя Стрільців переконана, що причиною цього є українське позитивне мислення. «Ми завжди думаємо, що у нас все гаразд у цьому житті, і ми впевнені у своїх родинах, у своїй державі, принаймні надіємося на краще», — переконана вона.

Лікарі констатують, що з легкими депресивними станами до них рідко звертаються, найчастіше — вже з клінічними важкими випадками. Суспільство упереджене стосовно медиків, чиї спеціальності починаються із «психо», ми швидше будемо «плакатися» друзям, родичам, сусідам, аніж фахівцю, який може дати реальну пораду. Парадокс, який однозначно потрібно виправляти.

Хто я?

Починати долати сезонну депресію слід із самопізнання, допоможе відповідь на запитання: «хто я?». «Ми всі знаємо, що є певні типи  особистостей людей, ми всі підвладні депресивним настроям, але чомусь хтось більше, а хтось менше, — каже Оксана Михайлівна. — Людина, пізнаючи себе, знає як вона реагує на щось, доводячи до самоаналізу свої реакції і те, чому вони виникають, і розуміє як вона може способом позитивного мислення, самоаналізу пояснити собі деякі ситуації і вийти з, на перший погляд, безвихідної ситуації».

Колір здоров’я

Одним із допінгів для позитивного самопочуття є, звичайно, яскраві кольори. Вони мають бути присутні і на роботі, і вдома. Додайте до своїх буднів жовтих, зелених, салатових, помаранчевих, малинових, рожевих барв, і ви зрозумієте, що, побачивши себе у дзеркалі таку яскраву, вам одразу захочеться усміхатися.

Ніколи не можна забувати про сім’ю, друзів і близьких. Допоможуть спільний відпочинок і цікаво організоване дозвілля, щось абсолютно протилежне вашій сталій буденності. «З одного боку, це може бути тим, що нас найбільше хвилює, а з другого — це  наш тил, ресурс, завдяки якому ми багато чого долаємо, — констатує Оксана Чайка. — Спілкування — це те, що нас і заганяє в кризу, і витягає з неї. Важливо оточити себе тими людьми, які тебе люблять, які ніколи не занижують твою самооцінку, які не страждають песимізмом, не мають страшних комплексів. Тобто диференціюй своє оточення».

Звісно, що в період підвищеного депресивного ризику не варто забувати про своє тіло. Повноцінний сон, раціональне харчування, фізичні навантаження, шопінг — це те, що допомагає. «Аромотерапія, більше бувати на свіжому повітрі, можливо, навіть варто взятися за фізичний бік свого здоров’я, спробувати контрастні душі. Також дуже гарно допомагає голкотерапія, аутотренінги і сугестія (навіювання. — Авт.)», — підсумовує Наталя Стрільців.

Смачні антидепресанти

Не таємниця, що подолати сезонну депресію допоможуть і продукти харчування. Це, звичайно, шоколад, а також, банани і морепродукти. Учені з Кембриджа з’ясували, що регулярне вживання кави знижує ризик виникнення депресії. Тому психологи рекомендують випивати за сніданком горнятко ароматного напою. А ще великим релаксом є спілкування з маленькими дітьми, тваринами і з творами мистецтва.

Важливо придумати собі якесь таке кредо, фразу, яка допомагатиме, як-от героїня відомого роману «Віднесені вітром» Скарлетт, котра говорила: «Про це я подумаю завтра». «Кожна людина має сама знайти її для себе чи придумати, — каже Наталя Стрільців. — Універсальної фрази немає, у кожного вона своя, та, що попадає в його ідентичність, перегукується з його життєвим досвідом. Позитивне мислення врятує тебе, твою родину і, напевно, навіть всесвіт. Тому якщо вже ти обрав свій девіз у житті, якщо ти маєш на що звернути увагу і згадати, для чого ти прийшов на цю землю, а ще й позитивно все це  забарвити — будеш отримувати радість від життя, і від усього, що тебе оточує».

Хепі-енд

І якщо тобі все набридло, то візьми мотузку, знайди міцну гілку іѕ зроби гойдалку та гойдайся так, як і в дитинстві. При цьому не забувай, що усмішка — це звичайна крива лінія, яка змінює все.